Судова правотворчість: світовий досвід і перспективи в Україні
Шевчук С.

Судова правотворчість: світовий досвід і перспективи в Україні

Монографія. - К.: Реферат, 2007. - 640 c.

Робота присвячена питанням судової правотворчості як сучасного феномену, що має спільні риси у більшості правових системах сучасності, та, в історичному плані, грунтується на такому понятті як судовий прецедент. Судова правотворчість безпосередньо пов’язана зі зміцненням незалежності суддів та посиленням ролі судової влади як гаранта розвитку демократичних ін­ститутів, з належним рівнем захисту прав людини та основних свобод, забезпеченням процесу реалізації конституційних норм та принципів. Це є одним із визначальних факторів розвитку України як правової держави, що грунтується на принципі верховенства права.

У монографії послідовно викладаються теоретичні основи судової правотворчості (по­няття, історичне походження, аналіз цього явища з позицій різних правових шкіл та теорій, співвідношення з принципом поділу влади, її значення за умов конституційної демократії), розглядаються деякі особливості суддівського правозастосування (питання суддівського ак- тивізму та суддівського обмеження, судової правотворчості при тлумаченні норм права, за­стосуванні правових принципів, здійсненні судової дискреції), викладається загальна теорія судового прецеденту як джерела права та особливості його дії у сучасних правових системах та на міжнародному рівні, співвідношення судового прецеденту та судової практики з ін­шими джерелами права. Звертається окрема увага на перспективи судової правотворчості в Україні у контексті міжнародно-правового співробітництва, діяльності Конституційного Суду України, судів загальної та спеціалізованої юрисдикції.

Монографія має науково-практичне значення і розрахована на науковців і фахівців у галузі теорії держави і права, викладачів, аспірантів і студентів юридичних вузів та фа­культетів, а також юристів-практиків.

Вступ
Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СУДОВОЇ ПРАВОТВОРЧОСТІ
1.1. Поняття судової правотворчості
1.2. Історичні джерела судової правотворчості15 
1.3. Судова правотворчість: основні аргументи pro та contra32 
1.4. Судова правотворчість та позитивізм40 
1.5. Судова правотворчість та природне право51 
1.6. Судова правотворчість та соціологічна школа права74 
1.7. Судова правотворчість та поділ влади89 
1.8. Судова правотворчість та конституційна демократія106 
1.9. Конституційна демократія та судовий захист прав людини125 
1.10. Доктрина конституціоналізму як основа для обмеження державної влади й роль судової влади у цьому процесі137 
Розділ ІІ СУДОВА ПРАВОТВОРЧІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ СУДДІВСЬКОГО ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ153 
2.1. Суддівський активізм та судова правотворчість153 
2.2. Основні критерії обмеження судової правотворчості163 
2.2.1. Критика формальної юриспруденції та необхідність суддівського самообмеження163 
2.2.2. Суб`єктивні та об`єктивні (зовнішні) чинники суддівського обмеження168 
2.2.3. Принцип незалежності судової влади та його вплив на суддівське самообмеження176 
2.2.4. Доктрина політичного питання186 
2.2.5. Доктрина «поля розсуду держави»194 
2.2.6. Теорія нейтральних принципів201 
2.2.7. Інші доктрини обмеження суду202 
2.2.8. Суддівські стандарти застосування правових норм як чинник самообмеження205 
2.2.9. Стандарти прийняття справи до розгляду в контексті самообмеження210 
2.3. Судова правотворчість та інтерпретація212 
2.3.1. Тлумачення при правозастосуванні: креативна роль судді212 
2.3.2. Специфіка конституційного тлумачення218 
2.3.3. Ідея «складної справи» та необхідність розширеного тлумачення224 
2.3.4. Загальні способи тлумачення232 
2.3.5. Спеціальні способи тлумачення конституції238 
2.3.6. Правотворчість та суддівська дискреція262 
2.3.7. Офіційне тлумачення266 
2.4. Судова правотворчість у контексті прямої дії принципів права279 
2.4.1. Принципи права: поняття та види, їх вплив на судову правотворчість279 
2.4.2. Принцип верховенства права300 
2.4.3. Принцип пропорційності315 
2.4.4. Принцип правової визначеності322 
2.4.5. Принципи рівності і недискримінації327 
2.4.6. Принцип цілеспрямованості332 
Розділ ІІІ. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ СУДОВОГО ПРЕЦЕДЕНТУ ЯК ДЖЕРЕЛА ПРАВА  337 
3.1. Судовий прецедент: поняття, структура, порядок дії337 
3.1.1. Поняття прецеденту337 
3.1.2. Ієрархія прецедентів340 
3.1.3. Рішення вищого суду: доктрина вертикальної дії прецеденту343 
3.1.4. Рішення суду рівної інстанції: доктрина горизонтальної дії прецеденту346 
3.1.5. Рішення majority та рішення plurality348 
3.1.6. Дорадчі висновки суддів (advisory opinions)355 
3.2. Інструментарій прецедентного права359 
3.2.1. Структура судового рішення та види судових прецедентів359 
3.2.2. Юридичне обґрунтування (ratio decidendi)364 
3.2.3. Dicta367 
3.2.4. Інститут окремої думки: concurrence та dissent370 
3.3. Судовий прецедент у англо-саксонській правовій сім`ї372 
3.3.1. Доктрина stare decisis: основні аргументи на її підтримку372 
3.3.2. Історичне походження доктрини stare decisis375 
3.3.3. Скасування прецеденту (overruling of precedent)381 
3.3.4. Стабільність прецеденту в англійському праві: від доктрини Young v Bristol Aeroplane Co. Ltd до Lewis v Attorney General of Jamaica383 
3.3.5. Практика Верховного суду США: доктрина справи Planned Parenthood of Southeastern Pennsylvania v Casey387 
3.4. Судовий прецедент у романо-германській правовій сім`ї395 
3.4.1. Концепція «усталеної судової практики»395 
3.4.2. Jurisprudence constante — Франція398 
3.4.3. Giurisprudenza constante та інститут massima — Італія410 
3.4.4. Prajudiz — Німеччина415 
3.4.5. «Систематичне дотримання попередньої судової практики» (systemic respect for jurisprudence)425 
3.5. Судовий прецедент у дореволюційній доктрині та практиці Російської імперії427 
3.6. Судовий прецедент у радянській правовій системі433 
3.7. Судовий прецедент як джерело міжнародного права440 
3.7.1. Судовий прецедент у діяльності міжнародних юрисдикційних органів (Суд ООН)440 
3.7.2. Судовий прецедент у діяльності Європейського суду з прав людини та його застосування в Україні454 
3.7.3. Судовий прецедент у праві ЄС469 
Розділ IV. СУДОВА ПРАКТИКА ЯК РЕЗУЛЬТАТ СУДОВОЇ ПРАВОТВОРЧОСТІ: УКРАЇНСЬКЕ НАБЛИЖЕННЯ  481 
4.1. Судовий прецедент та судова практика: їх місце з-поміж джерел права481 
4.2. Судова практика як джерело права494 
4.3. Правотворча діяльність Конституційного Суду України503 
4.4. Правотворчість загальних та спеціалізованих судів України527