Діти цього віку за своїми фізіологічними особливостями значно відрізняються від немовлят. У них досконаліше розвинуті процеси жування, ковтання, є достатня кількість зубів, значно збільшилось виділення травних соків та розминулись смакові відчуття. Тому їжа для дітей цього віку має бути густішою і різноманітнішою. В цьому віці відбувається перехід від вигодовування до харчування дорослої людини, що обумовлено ростом дитини, удосконаленням будови її органів і систем, активізацією фізіологічних функцій.
При складанні раціону харчування дітям раннього віку необхідно враховувати такі його особливості:
- Значно розширюється асортимент страв, і однотипний добовий раціон не повинен повторюватися частіше одного разу на 7-10 днів. Це обумовлено диференціацією та удосконаленням смакових аналізаторів дитини.
- Змінюється технологія приготування страв. Основним завданням у раціональному харчуванні дітей цього віку є поступове введення такої їжі, яка потребує активнішого жування (суп з непротертими овочами, вінегрет, салати, котлети, хліб, сухарі, печиво, фрукти). М’ясні протерті страви вже наприкінці першого року життя замінюють фрикадельками чи котлетами, у віці від 2 до З років дають м’ясо, нарізане на маленькі шматочки. Овочі та крупи можна призначати у вигляді пюре, каш, запіканок та ін. Діти, яких своєчасно не привчили до жування, відмовляються від твердої їжі, а у деяких з них вона викликає навіть блювання. Одноманітне харчування рідкою чи напіврідкою їжею дітей цього віку сприяє розвитку у них недокрів’я та інших захворювань.
- Змінюється добовий об’єм їжі та її об’єм на кожне годування. В організації раціонального харчування велике значення має вживання такого об’єму їжі, який відповідав би фізіологічним потребам дітей цього віку. Надмірно збільшений об’єм їжі знижує апетит, викликає порушення нормальних функцій органів травлення, внаслідок чого засвоєння їжі погіршується. При збільшеному об’ємі їжі, яку діти одержують переважно рідкою чи напіврідкою, порушується співвідношення білків, жирів та вуглеводів. Не менш шкідливим є вживання і зменшеного об’єму їжі, бо знижується виділення травних соків та ферментів, що може спричинити виникнення шлунково-кишкових розладів. Ураховуючи це, необхідно стежити за тим, щоб дитина отримувала на одне годування таку кількість їжі, яка відповідала б її віку та фізіологічним потребам.
Як було зазначено вище, стінки шлунка дитини першого року життя не мають властивості розтягуватися, бо вони ще не набули пластичного тонусу, порожнина шлунка відносно невелика і вміщує 200-250 мл їжі. Тому немовлятам від 6 до 12 міс. призначають об’єм їжі, не більший 200 мл.
На другому році життя шлунок дитини збільшується, стінки його міцнішають, набувають пластичного тонусу і при вживанні їжі можуть розтягуватися. В порожнину шлунка та тонкої кишки виділяється більша кількість ферментів і травних соків, їх активність стає значно вищою. Тому об’єм їжі для дітей цього віку більший, ніж у дітей першого року життя. Але збільшувати об’єм їжі треба поступово, враховуючи вік дитини.
У віці 1-1,5 року кількість їжі на одне вживання збільшується до 300-350 мл, а у віці 1,5-3 років — до 350-400 мл. Відповідно добовий об’єм їжі буде становити 1100-1200 і 1200-1400 мл.
4. Добова потреба дитини раннього віку в енергії, на відміну від дітей першого року життя, розподіляється нерівномірно між годуваннями. Вона коливається в межах 1200-1300 ккал у дітей віком 1-1,5 року і 1400-1600 ккал у дітей 1,5-3 років. Для дітей 1-1,5 року це становить 110 ккал/кг маси тіла, для дітей у 1,5-3 років — 100 ккал/кг маси тіла.
У дітей 1-1,5-річного віку при п’ятиразовому режимі харчування перший сніданок повинен становити за калорійністю 20%, другий сніданок — 15%, обід —30%, полудень — 15% і вечеря — 20%. Для дітей у віці від 1,5 до 5 років сніданок повинен становити 25% добового раціону, обід — 35-40%, полудень 10-15% і вечеря — 25%.
5. У дітей раннього віку змінюється потреба в основних харчових речовинах (табл. 99). Тому, призначаючи харчування дитині, необхідно уважно стежити за тим, щоб добовий раціон їжі, яку вона вживає, відповідав фізіологічним потребам не тільки в кількісному, а головне — в якісному відношенні. Дитина віком 1-3 років повинна одержувати 4 г білка на 1 кг маси тіла, причому 75% — тваринного походження (м’ясо, риба, яйця, сири, свіжий сир та ін.) і 25% — рослинного (горох, квасоля, гречані, пшеничні, манні та інші крупи), жиру — 4 г на 1 кг маси тіла. Дітям цього віку в основному дають вершкове масло, бо воно найлегше перетравлюється. Дітям, старшим 1,5 року, з необхідної добової кількості жиру 10-15% становить рослинний жир (соняшникова, кукурудзяна, конопляна і оливкова олія). Цінність рослинного жиру полягає в тому, що він містить ненасичені жирні кислоти (лінолеву, ліноленову та арахідонову), які не синтезуються в організмі. Вуглеводів, порівняно з білками та жирами, дітям 1-3 років призначають у 4 рази більше, тобто 15-16 г на 1 кг маси тіла (табл. 99).
6. Для того, щоб їжа достатньо засвоювалась дитячим організмом, необхідно суворо дотримуватися відповідного режиму харчування. Більшість дітей після першого року життя поступово відмовляються від 5-разового харчування і переходять на 4-разове вживання їжі. Однак слід пам’ятати, що дітям, старшим 1,5 року, особливо зі зниженим апетитом та кволим, треба призначати 5-разове вживання їжі з перервою між ними — 4 год. Перший раз дитина вживає їжу о 8-й годині, останній — о 19-й годині.
Кожне годування у дітей раннього віку має назву, оскільки цим визначається значення даного вживання їжі (асортимент страв, його енергетична цінність і час вживання). Причому проміжки між годинами вживання їжі нерівномірні, що обумовлено нерівномірністю розподілу її добової калорійності, значною тривалістю денного сну і руховою активністю дитини (табл. 100). У дітей віком від 1,5 до 3 років поняття «перший» і «другий» сніданок відсутні.
Таблиця 99. Фізіологічні норми потреби дітей від 1 до 3 років в основних харчових речовинах
| Харчові
речовини |
Вік | |
| 1-1,5 року | 1,5-3 роки | |
| Білки | ||
| На 1 кг маси тіла | 4 г/кг | 4 г/кг |
| Всього | 48 г | 53-63 г |
| В тому числі тваринні | 36 г | 40-44 г |
| Жири | ||
| На 1 кг маси тіла | 4 г/кг | 4 г/кг |
| Всього | 48-50 г | 53-63 г |
| В тому числі тваринні | 5-10 г | 10 г |
| Вуглеводи | ||
| На 1 кг маси тіла | 15-16 г/кг | 14-15 г/кг |
| Всього | 160 г | 192-233 г |
Діти повинні вживати їжу в точно визначені години, що забезпечує закріплення умовного рефлексу на відповідний час та сприяє кращим умовам засвоєння їжі. В перервах між окремими годуваннями дітям не дозволяється вживати ніякої їжі.
Важливим моментом є тривалість вживання їжі: сніданок і вечеря — 15-20 хв., обід — 25-30 хв. Вечеряти необхідно за 1,5-2 год. до сну.
Таблиця 100. Частота і тривалість вживання їжі дітьми раннього віку
| Вік | Назва вживання їжі | ||||
| дитини, | Перший | Другий | Обід | Полудень | Вечеря |
| роки | сніданок | сніданок | |||
| 1-1,5 | 8.00-8.20 | 11.00 | 13.00-13.30 | 16.00 | 19.00-19.20 |
| 1,5-3 | 8.00-8.20 | – | 12.00-12.30 | 16.00 | 19.00-19.20 |
7. При складанні раціону харчування дітям раннього віку важливо дотримуватись певного об’єму страв, що використовуються для харчування. Орієнтовний їх об’єм наведений в табл. 101.
Таблиця 101. Орієнтовний об´єм (в г) страв для дітей від 1 до 3 років
| Страви | Вік дитини, роки | |
| 1-1,5 | 1,5-3 | |
| Сніданок: | ||
| каша або овочева страва | 180 | 200 |
| омлет, м´ясна або рибна страва | 50 | 60 |
| молоко, чай, кава | 100 | 150 |
| Обід: | ||
| салат | 30 | 40 |
| суп | 100 | 150 |
| м´ясна, рибна страва | 50 | 60 |
| гарнір | 100 | 120 |
| фруктовий сік | 100 | 100 |
| Полудень: | ||
| кефір, молоко | 150 | 150 |
| печиво(булочка) | 15(45) | 15(45) |
| Вечеря: | ||
| овочева, круп´яна страва | 180 | 200 |
| молоко, кефір | 100 | 150 |
Якщо, наприклад, дитині 1-1,5 року дають обід, то на першу страву кількість овочевого супу чи борщу, приготованого на м’ясному бульйоні, повинна бути не більше 100 г; на другу (м’ясна або рибна котлета) — 40-50 г; гарнір до неї — 100 г або млинці з м’ясом і рисом — 100-120 г; хліб — 40 г і фрукти, ягоди, сік, компот чи кисіль — 100 г.
Для дитини 1,5-3 років кількість першої страви (суп, борщ, розсольник зі сметаною) збільшують до 150 г; другої — до 180 г (котлета — 60 г, гарнір — 120 г); фаршировані рисом і м’ясом кабачки або м’ясні тюфтельки з тушкованими овочами — 140-160 г, хліб — 50 г. На третю страву дають фрукти, ягоди, сік, компот або кисіль у кількості 100 г. На другу страву обіду, крім згаданих страв, можна готувати в тій же кількості кнелі з гарніром, сирники, млинці з медом чи сметаною, тушковані овочі з м’ясом, печінкове пюре.
Загальна кількість їжі на сніданок становить 290-350 г. На сніданок дають: відварену локшину з маслом, сосиски з картопляним пюре, молочну кашу з маслом, варені яйця, омлет, сир із сметаною, хліб з маслом і сиром, молоко, чай, каву з молоком, какао тощо. Кількісний склад одного сніданку для дитини може бути таким: яйце — 50 г, хліб білий з маслом — 30-40 г (хліба 20-30 г, масла — 10 г), чай, кава з молоком — 100-150 г.
На другий сніданок дають: молоко або кефір (150-200 г), печиво або здобну булку (15-30 г).
Загальна кількість їжі на вечерю, як і на сніданок, становить 280-350 г. Вечеря включає, як правило, дві страви: овочеву або круп’яну (180-200 г), молоко або кефір — 100-150 г.
Складаючи меню для дітей віком від 1 до 3 років, необхідно стежити за раціональним розподілом продуктів протягом доби. Найдоцільніше м’ясні продукти, багаті на білок (м’ясо, риба, сосиски та ін.), давати в першу половину дня — на сніданок і обід, тому що вони, особливо в сполученні з жиром, затримуються в шлунку довше і потребують для перетравлювання більше травних соків та ферментів. Ураховуючи те, що під час нічного сну травні процеси знижуються, на вечерю треба призначати молочні, овочеві та круп’яні страви, які легко засвоюються. Не рекомендується давати на вечерю їжу, після якої виникає спрага.
При складанні меню, безперечно, треба враховувати бажання дитини вживати ту чи іншу страву, до якої вона звикла. Але, незважаючи на це, необхідно наполегливо вводити нові страви. Причому до кожної нової їжі дитину слід привчати поступово, вдаючись інколи до маскування, з’єднуючи страви, які дитина їсть неохоче, зі стравами, які вона вживає залюбки.
У харчуванні дітей цього віку такі продукти, як молоко, вершкове масло, свіжий сир, сири, м’ясо, риба, яйця, залишаються незамінними. Добова кількість молока для дітей від 1 до 1,5 року має бути не меншою, ніж 700 мл, у віці 1,5-3 роки — 500 мл. Молоко, як відомо, є дуже цінним продуктом харчування дітей. Воно забезпечує організм білком тваринного походження та мінеральними солями. Однак слід пам’ятати, що при надмірному вживанні молока у дитини може погіршуватися апетит та розвиватися недокрів’я. Молоко, як було зазначено в попередніх розділах, найкорисніше давати дітям у вигляді молочнокислих продуктів. М’ясо дають 3-4 рази на тиждень, а рибу — 1-2 рази по 40-60 г на порцію. Із сортів м’яса для дітей рекомендуються! курятина, телятина, яловичина, нежирні свинина та баранина. Доцільно також призначати тушковану печінку, яку можна давати дітям у вигляді печінкового пюре. Не слід вживати жирні сорти м’яса, тому що вони набагато гірше засвоюються організмом дітей цього віку в зв’язку з вмістом у них зайвого жиру. Рибу використовують для приготування котлет, фрикадельок, але її треба старанно очищати від кісток. Дітям, віком понад 2 роки, особливо зі зниженим апетитом, можна призначати дитячу або лікарську ковбасу, молочні сосиски, негострі сири, ікру.
Рибні, м’ясні консерви, гострі закуски і прянощі вживати не рекомендується. Широко можна використовувати консерви, що випускаються харчовою промисловістю для дитячого харчування. Добре засвоюються дуже поживні плодоовочеві гомогенізовані консерви, які призначають замість пюре, супів-пюре, а також комбіновані овочево-м’ясні супи тощо.
До харчового раціону дітей до 1,5 року треба включати одне яйце через день, а від 1,5 до 3 років — щодня. Дітям до 1,5 року яйця дають вареними, а старшим 1,5 року — смаженими або у вигляді омлету. У деяких дітей іноді значно посилюються прояви ексудативного діатезу (з’являється або збільшується висип на обличчі та тілі). У таких випадках треба виключити з харчового раціону дитини яйця або обмежитись тільки вживанням жовтка.
Супи, борщі, як вегетаріанські, так і на м’ясному бульйоні, багаті на солі та екстрактивні речовини, мають сокогінний вплив на організм. Суп чи борщ треба давати дитині по 100-150 мл 1 раз на день як першу страву на обід. Враховуючи те, що калорійність борщу чи супу невелика, перегодовувати ними дітей не слід. Необхідно стежити за тим, щоб дитина з’їдала всю їжу, яку ц дають на другу страву, вона завжди калорійніша і містить вдосталь потрібних поживних речовин.
У харчуванні дітей велике значення мають овочі, фрукти та ягоди. З овочів (картопля, кабачки, морква та ін.) готують овочеві пюре, котлети або тушкують у маслі. Деякі з них (помідори, огірки, морква, редька, цибуля) дають дітям сирими, без термічної обробки у вигляді вінегретів та салатів. Як приправу до страв використовують кріп, петрушку, цибулю, шпинат тощо.
З 1,5-2 років дитині треба давати до 30-50 г солодощів у вигляді цукру з чаєм чи молоком, 1-2 молочні цукерки, 1-2 чайні ложки меду або варення. Дуже корисно дітям вживати мед, який має високу калорійність і сприяє підвищенню захисних властивостей організму. Крім того, до його складу входять різні мінеральні речовини, ферменти та вітаміни В2, В6, фолієва та аскорбінова кислоти, які мають велике значення для організму, що росте. Мед діти їдять охоче. Його додають до молока, каші, сиру, вживають з млинцями, сирниками. Але у деяких дітей спостерігається підвищена чутливість організму до меду, що проявляється кропив’янкою, набряками, шлунково-кишковими розладами, підвищенням температури тіла. Призначати мед таким дітям не слід. Шоколад, натуральні сорти кави і какао можна давати не частіше одного разу на тиждень, тому що вони в цьому віці посилюють збудливість центральної нервової системи, зумовлюють діатез.
Солодощі, фрукти, ягоди і соки дають дітям тільки після вживання основної їжі, тоді вони сприяють кращому її засвоєнню. Доречно нагадати, що надмірне вживання соків дітьми цього віку також може бути шкідливим. Це призводить до значного збільшення кількості вуглеводів в організмі, що сприяє виникненню та посиленню алергічних захворювань, які супроводжуються ураженням шкіри та шлунково-кишковими розладами. Інколи дитина не з’їдає всієї їжі, яку їй дали. Треба пам’ятати, що велика кількість вітамінів, яка надходить у разі надмірного вживання соків, не завжди є корисною і не може замінити недостачу білків та жирів, отриманих дитиною під час їди. Дітям від І до 3 років досить давати 100 мл соку на добу.
Хліб та печиво діти повинні вживати тільки під час їди. Кількість хліба треба обмежувати, бо дитина може втратити апетит і відмовитися від основної
їжі. На добу дітям від 1 до 1,5 року дають 50 г білого хліба і 10 г чорного, а у віці 1,5-3 років кількість хліба збільшують до 90 г, причому 30 г з них — чорний.
Для організму, що росте, велике значення має вода, неправильне вживання якої може призвести до порушення процесів обміну речовин. Добова потреба води у дітей 2 років, порівняно з немовлятами (до 1 року), зменшується і становить у середньому 90-80 мл, у 3 роки — 70-65 мл на 1 кг маси тіла дитини.
У жарку пору року потреба у воді збільшується. Діти повинні пити кип’ячену непідсолоджену воду кімнатної температури, тому що солодка вода, чай, морси, соки смачні, і діти охоче п’ють їх навіть тоді, коли вони не відчувають спраги, а це призводить до введення зайвої рідини в організм. Воду діти отримують також з рідкою їжею (суп, молоко, чай, компот, фруктовий сік тощо), яка входить до добового раціону.
Правильно складений харчовий раціон цілком забезпечує організм дитини , мінеральними солями, за винятком кухонної, яку додають до їжі з розрахунку 0,05-0,1 г на 1 кг маси тіла на добу.
Дуже важливо в харчуванні дітей дотримуватися правильного споживання основних харчових речовин, тому що недостача одних та надмірне вживання інших завдають шкоди дитячому організму. Не слід допускати порушень рекомендованих співвідношень окремих харчових речовин, тобто збільшувати, наприклад, вміст у їжі вуглеводів і зменшувати — білків та жирів. При надмірному вживанні вуглеводів і недостачі білків у дітей збільшується маса тіла за рахунок затримки зайвої води в тканинах. Такі діти бліді, часто хворіють на шлунково-кишкові розлади, запалення легень, причому перебіг хвороби у них завжди тяжкий. Недостатнє вживання жиру призводить до зменшення маси тіла дитини та зниження опірності організму до інфекційних захворювань. Зайвий жир у раціоні дитини спричиняє порушення обміну речовин і розвиток ожиріння. При правильному співвідношенні білків, жирів та вуглеводів набагато краще засвоюються організмом вітаміни. Тому для нормального розвитку дитини має значення не тільки достатня кількість калорій, якої можна досягти, збільшуючи в їжі вміст окремих поживних речовин, зокрема вуглеводів та жирів, а й забезпечення у харчовому раціоні правильних кількісних та якісних співвідношень білків, жирів та вуглеводів.
Харчування дітей цього віку вимагає від матері правильної його організації. Це означає, що під час годування дитини треба створити спокійну обстановку, звернути увагу на сервірування стола. Відомо, що дітей більше приваблює їжа, яку вони їдять з тарілки, розмальованої кольоровими квітами чи іншими візерунками. Для дітей слід виділити окремий посуд: чашку, блюдце, десертну і чайну ложки, мілку та глибоку тарілки. Посуд повинен бути фаянсовий. Кожну страву подавати дитині в старанно вимитому посуді.
Ще з першого року життя дитині потрібно прищеплювати гігієнічні навички і привчати до певного порядку. Дитину слід садити за стіл з пов’язаною серветкою чи нагрудником та з ретельно вимитими руками. Всю порцію треба
відразу класти на тарілку і привчати дитину їсти самостійно, добре пережовувати, що сприяє поліпшенню апетиту. На столі, крім їжі, не повинно бути нічого зайвого, зокрема іграшок. Під час годування всю увагу дитини слід зосередити на їді. Для цього матері рекомендується говорити про приємний смак та запах страв, що сприяє умовнорефлекторному виділенню травних соків. Коли дитина їсть без задоволення, пасивно, не помічаючи навіть того, що їй дає мати, це призводить до зменшеного виділення травних соків та до більш тривалої затримки їжі у шлунку.
Не дозволяється вдаватись до насильного годування, тому що це викликає негативні емоції та ще більше зниження апетиту. У деяких дітей апетит знижується у зв’язку з відчуттям спраги. Таким дітям рекомендується дати перед їдою 2-3 столових ложки кип’яченої несолодкої води, після чого апетит поліпшиться.
На харчування впливає загальний режим дитини. Адже відомо, що після надмірних тривалих прогулянок, енергійних рухів та захоплюючих ігор, особливо у дітей, які легко збуджуються, знижується секреція травних соків. Тому перед вживанням їжі дітям потрібно створити спокійну обстановку.
В організації раціонального харчування дітей раннього віку не менш важливим є застосування правильної технології обробки харчових продуктів, яка забезпечувала б збереження їх смакових властивостей, поживних речовин та вітамінів.