Нормальний ріст і розвиток дитини, стан її здоров’я, рівень захисних сил визначаються в першу чергу правильно збалансованим раціоном харчування, під яким розуміють забезпечення організму харчовими речовинами в достатній кількості і певної якості. Це положення дістало назву концепції збалансованого у харчування. Воно передбачає визначення абсолютної кількості кожного харчового фактора та їх співвідношення між собою з урахуванням фізіологічної зрілості і особливостей метаболічного статусу дитини даного віку.
Призначаючи харчування дітям, необхідно стежити, щоб добовий раціон їжі включав повноцінні білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, воду в необхідній кількості та в правильному співвідношенні.
Білки відіграють особливо важливу роль в харчуванні, оскільки виконують багато різноманітних функцій, зокрема пластичну, регуляторну, транспортну, гомеостатичну, каталітичну та захисну. Енергетична цінність білків становить 16,76 кДж/r (або 4 ккал/г,оскільки 1 кал = 4,19 Дж, а 1 Дж = 0,238 кал).
Потреба в білках дітей порівняно з дорослими вища. Це зумовлено тим, що в дитячому організмі процеси росту та розвитку інтенсивніші, і значна кількість білка, що надходить з їжею, витрачається на нові клітини та тканини. Тому необхідна більш висока кількість білка, яка б забезпечувала інтенсивність азотистого обміну і його позитивний баланс протягом всього дитинства.
Добова потреба в білках при природному вигодовуванні становить 2-2,5 г на 1 кг маси тіла. Після введення прикорму кількість білків збільшується до З- 3,5 г на 1 кг маси тіла. При штучному або ж змішаному вигодовуванні (залежно від молочної суміші, що застосовується) на першому році життя дитина потребує 3-4 г білків на 1 кг маси тіла на добу, у віці 1-3 років — 4 г, 7-9 років — 1,5 г, 15-16 років — 1,2 г на 1 кг маси тіла (табл.61).
Білки належать до тих складових частин їжі, які неможливо замінити ні жирами, ні вуглеводами. Якщо в їжі дитини недостатня кількість білків, то внаслідок цього порушується діяльність нервової та ендокринної систем, виділення травних соків та ферментів, що відіграють важливу роль у процесах травлення. В тканинах порушуються окислювальні процеси, знижується засвоєння вітамінів та послаблюється опірність дитячого організму до різних інфекцій.
Для правильного розвитку дитини велике значення має не тільки відповідна кількість білка, але й його якісний склад. Найбільш повноцінними є білки тваринного походження (молоко, м’ясо, яйця, риба), бо до їхнього складу входять незамінні амінокислоти, які не утворюються в організмі і мають важливу біологічну цінність. До них належать: триптофан, фенілаланін, лізин, метіонін, валін, лейцин, ізолейцин, треонін, гістидин, цистин. Неповноцінні білки, що не мають у своєму складі незамінних амінокислот, містяться в продуктах харчування рослинного походження (хліб, гречані та вівсяні крупи, рис, горох, овочі).
В міру росту дитини кількість білків тваринного походження в раціоні зменшується і становить в середньому у ранньому віці 70%, у дошкільному — 65%, у шкільному — 60%.
Жири, потрібні для поповнення енергетичних витрат дитячого організму, є джерелом тепла. їх енергетична цінність становить 37,71 кДж/г (9 ккал/г). Вони відіграють значну роль у обміні речовин, мієлінізації нервових волокон, входять до складу структурних елементів клітин та мітохондрій, посилюють опірність організму до інфекційних захворювань, є джерелом вітамінів (A, D, Е, К), поліненасичених жирних кислот, простагландинів та інших біологічно важливих речовин.
При визначенні потреби в жирах має значення частка жиру в загальній калорійності раціону. Ця величина найбільш висока у ранньому віці і становить 50-40%о, а потім поступово знижується до 30,5-31% у шкільному віці.
Немовлята протягом першого року життя повинні отримувати на добу 5-6 г жирів на 1 кг маси тіла. Діти віком від 1 до 3 років потребують на добу 4-4,5 г жирів на 1 кг маси тіла (або 53 г на добу). Потреба в жирах у дітей інших вікових груп наведена в табл. 80.
При недостатній кількості жирів у добовому раціоні зменшується маса тіла Дитини і знижується опірність організму до інфекційних захворювань. Надмірне Вживання жирів призводить до ожиріння і зниження опірності дитячого організму.
У харчуванні дітей використовуються як тваринні, так і рослинні жири. До складу тваринних жирів входять переважно так звані насичені жирні кислоти (масляна, стеаринова, пальмітинова, капронова та ін.) і значно менше (близько 15%) ненасичених жирних кислот (олеїнова, лінолева та арахідонова). Рослинні жири (соняшникова, кукурудзяна, оливкова, соєва та інші олії), а також риб’ячий жир містять ненасичені жирні кислоти, які легко засвоюються дитячим організмом. Жири тваринного походження є у вершковому маслі, вершках, молоці, сирі, яйцях, м’ясі та рибі.
Таблиця 80. Рекомендовані величини споживання білків, жирів, вуглеводів та енергії (на добу) для дітей та підлітків
| Вік дітей, | Білки | Жири | Вугле | Кало | ||||
| роки | всього, г на добу | тваринні, г | % від усього білка | всього,г на добу | рослинні, г | % від усього жиру | води, г | рійність,
ккал |
| 1-3 | 53 | 37 | 70 | 53 | 5 | 10 | 212 | 1540 |
| 4-6 | 68 | 44 | 65 | 68 | 10 | 15 | 272 | 1970 |
| 7-10
11-13: |
79 | 47 | 60 | 79 | 18 | 20 | 315 | 2300 |
| хлопчики | 93 | 56 | 60 | 93 | 19 | 20 | 370 | 2700 |
| дівчатка
14-17: |
85 | 51 | 60 | 35 | 17 | 20 | 340 | 2450 |
| юнаки , | 100 | 66 | 60 | 100 | 20 | 20 | 400 | 2900 |
| дівчата | 90 | 54 | 60 | 90 | 18 | 20 | 360 | 2600 |
При визначенні кількості жиру, необхідного дітям різного віку, слід/ виділити квоту рослинних жирів, багатих на поліненасичені жирні кислоти. Вважають, що дітям першого року життя необхідно поліненасичених жирних кислот не менше 4-6% від загальної калорійності, у ранньому віці — 4%, у дошкільному і шкільному віці — 3%.
Вуглеводи є основним джерелом енергії, оскільки на 50-60% покривають потребу дитини в енергії, хоча їх енергетична цінність становить 15,71 кДж/г (3,75 ккал/г). Вуглеводи є обов’язковою складовою частиною клітин і тканин дитячого організму. Вони сприяють правильному засвоєнню в організмі білків та жирів, беруть участь у обміні води. Вуглеводи поділяються на прості і складні. До простих належать глюкоза і фруктоза, до складних — крохмаль і клітковина. Цукор і крохмаль добре засвоюються організмом. Поживна цінність клітковини незначна, але вона сприяє поліпшенню перистальтики кишок. Клітковина знаходиться в клітинах рослинних продуктів (картопля, капуста, буряки, яблука тощо). На вуглеводи багаті борошно, різні крупи, цукор, овочі, фрукти, ягоди та ін.
Добова потреба у вуглеводах для дітей першого року життя незалежно від характеру вигодовування становить 12-14 г на 1 кг маси тіла, від 1 до 3 років — 15-16 г на 1 кг маси тіла. Вуглеводи повинні становити в раціоні харчування дітей від 1 року і старших до 55% від загальної калорійності. Перегодовувати
дітей їжею, багатою на вуглеводи, шкідливо, бо їх надлишок в організмі може перетворюватись у жир, і діти стають млявими, блідими та схильними до різних ?ахворювань.
Активну участь у всіх процесах життєдіяльності організму беруть вітаміни. Вони є незамінними речовинами їжі, беруть участь у багатьох важливих фізіологічних і біохімічних процесах, рості і розвитку організму, формуваннні органів та систем, окислювально-відновних реакціях, кровотворенні та ін.
Дитина перших місяців життя отримує в основному вітаміни з жіночим молоком. Але з віком жіноче молоко не завжди може забезпечити організм дитини достатньою їх кількістю. Тому навіть дитині, що знаходиться на природному вигодовуванні, необхідно вводити харчові продукти, багаті на вітаміни. Лише деякі вітаміни можуть синтезуватися мікрофлорою кишок (вітамін К, групи В) або в шкірі під впливом ультрафіолетового опромінення (вітамін D). Потреба дитини у вітамінах наведена в табл.39.
Усі вітаміни виявляють біологічну дію лише за умови правильного співвідношення білків, жирів, вуглеводів та мінеральних солей.
Мінеральні речовини, зокрема такі як солі кальцію, натрію, магнію, фосфору, заліза та хлору, надходять в організм дитини з харчовими продуктами. Вони необхідні для поліпшення обміну речовин, формування кісткової тканини, прорізування зубів та виділення травних соків. Мінеральні речовини підтримують на певному рівні кислотно-лужний стан, входять до складу клітин органів та тканин.
Для інтенсивних фізіологічних процесів, які відбуваються в організмі дитини, важливим є достатнє забезпечення мінеральними речовинами в певних співвідношеннях (табл. 81).
Солі кальцію у великій кількості містяться в молоці, молочних продуктах, яєчному жовтку, горіхах, щавлі, капусті, шпинаті та в салаті, фосфор — в печінці, мозку, м’ясі, яйцях, сирі, а також у продуктах рослинного походження. На залізо багаті печінка, язик, яєчний жовток, ікра, сири, вівсяні крупи, суниці, чорнослив, абрикоси та яблука.
Вода в значній кількості (60-70%) входить до складу органів і тканин. Вона необхідна для нормального перебігу процесів обміну речовин. Достатня кількість води в організмі, що росте, є обов’язковою умовою його росту. Потреба дитини у воді задовольняється рідкою їжею, насамперед молоком, питтям води, компоту та чаю.
Протягом перших 3-4 тижнів життя дитина потребує 150-170 мл води на 1 кг маси тіла на добу. З віком потреба у воді зменшується і становить у 6 міс. 120 мл на 1 кг маси тіла, 6-12 міс. — 100 мл, 1-3 роки — 90-70 мл на 1 кг маси тіла.
Шкідливо впливає на організм дитини як недостатня кількість води, так і Надмірне її вживання. При недостачі води порушується засвоєння її організмом fa виведення з нього отруйних речовин, що утворюються в процесі обміну.
Надмірне вживання води значно збільшує навантаження на серцево-судинну систему і нирки. Воду для пиття слід вживати лише кип’ячену.
Таблиця 81. Рекомендовані величини забезпечення дітей мінеральними речовинами (мг/добу)
| Вік дітей | Кальцій | Фосфор | Магній | Залізо |
| Новонароджені | 240 | 120 | 50 | 1,5 |
| 1-3 міс. | 500 | 400 | 60 | 5 |
| 4-6 міс. | 500 | 400 | 60 | 7 |
| 7 -12 міс. | 600 | 500 | 70 | 10 |
| 1-3 роки | 800 | 800 | 150 | 10 |
| 4-6 років | 1200 | 1450 | 200 | 15 |
| 7-10 років | 1100 | 1650 | 250 | 18 |
| 11-13 років: | ||||
| хлопчики | 1200 | 1800 | 350 | 18 |
| дівчатка | 1100 | 1650 | 300 | 18 |
| 14 -17 років | ||||
| юнаки | 1200 | 1800 | 300 | 18 |
| дівчата | 1100 | 1650 | 300 | 18 |
На першому році життя вигодовування дитини можна здійснювати за допомогою трьох основних видів харчування: природного, штучного та змішаного, але необхідно відзначити, що два останні не є фізіологічними. /
При вигодовуванні дітей першого року життя необхідно враховувати, з одного боку, велику потребу організму, що росте, в поживних речовинах, з другого — обмежену функціональну здатність органів травлення немовляти. Тому найбільш фізіологічним на першому році життя є природне вигодовування, тобто годування дитини жіночим молоком.