Акселерація — це комплексний органічний процес, що характеризується прискоренням психічного і фізичного розвитку, фаз розвитку і подовженням періоду нормальної функціональної здатності людини в усіх вікових групах. Процес прискорення вікового розвитку відбувається шляхом зрушення морфогенезу на більш ранні стадії онтогенезу. Акселерація демонструє позитивні біологічні і соціальні зрушення в житті підростаючого покоління.
Термін «акселерація» (від англ. acceleration — прискорення) ввів в широку практику шкільний лікар з Лейпціга Е. Кох в 1935 р.
Основні прояви акселерації в дитячому віці полягають в першу чергу в збільшенні довжини і маси тіла новонароджених. За деякими даними, з 1939 по 1968 р. маса тіла новонароджених збільшилася на 500 г, а довжина тіла — на 2 см. За останні 40-45 років ці ж показники збільшилися відповідно на 300 г і 1,2 см. В теперішній час кількість дітей, які народжуються з великою масою тіла (понад 4000 г), збільшилася з 5 до 12-16%.
Крім того, у дітей на першому році життя спостерігаються більш інтенсивні прибавки в масі і довжині тіла. Так, якщо 20 років тому вважали, що щомісячна прибавка маси тіла в першому півріччі життя дитини становить 600 г, то в даний час — 800 г. Зараз зріст однорічних дітей в середньому на 1,5-5 см, а маса тіла на 1-2 кг більші, ніж 50 років тому.
Відмічається раніше прорізування молочних зубів і раніша заміна їх постійними. Прорізування перших молочних зубів відбувається на 2-4 міс. раніше, а їх заміна на 1 рік раніше, ніж у дітей минулого століття. Ще С.Х.Хотовицький (1847) писав, що перші молочні зуби прорізуються в 30-40 тиж. (тобто в 7,5-10 міс.).
Спостерігається більш виражена прибавка в масі тіла і зрості у дітей дошкільного і шкільного віку, збільшення довжини тіла у нинішнього покоління, порівняно з попереднім. За останні 100 років зріст підлітків збільшився в середньому на 15-20 см. Показники фізичного розвитку учнів у 1962 р. (Г.П.Сальникова, 1965), порівнюючи з даними Ф.Ф.Ерісмана (1925), який одним з перших досліджував фізичний розвиток 26 тис. дітей і підлітків у 1889 p., значно вищі: довжина тіла — на 9-21 см, маса тіла — на 4,4-16,7 кг, окружність грудної клітки — на 3-9,6 см. (Нижча межа зрушень стосується дітей молодшого шкільного віку, верхня — учнів старшого шкільного віку).
Характерне більш раннє «схрещування» величин окружності голови і грудної клітки. За даними М.П.Гундобіна (1906), «схрещування» відбувається на 9-10-му місяці життя дитини, за даними М.Д.Орлова (1937) — на 6-му місяці, тоді як Р.Б.Коган і С.Н.Левітін (1960) спостерігали «схрещування» вказаних величин на 2-3-му місяці життя.
Відмічається більш рання поява ядер закостеніння у хлопчиків і дівчаток. В цілому закостеніння скелета у дівчаток закінчується на 3 роки, а у хлопчиків на 2 роки раніше, ніж у 20-30-ті роки нашого століття (І.Н.Усов, 1984).
Спостерігається прискорення статевого дозрівання, значно раніша поява менархе (менструацій). Якщо в 1885 р. менструація наставала в 16-17 років, за даними Ф.Ф.Ерісмана, то в даний час — в 11-13 років. За даними А.Зельцлер (1968), на початку нинішнього віку менархе спостерігалось у дівчаток у віці 15-16 років, а в 1956-1958 pp. — у 12-13 років. За зведеними даними, кожні 10 років менархе прискорюється на 4-6 міс.
Єдиної теорії, що пояснює причини акселерації, до теперішнього часу нема. Найвідоміші гіпотези можна умовно розподілити на декілька груп, підсумованих Ю.П.Лисициним (1973) таким чином:
І. Фізико-хімічні теорії:
— геліогенна (вплив сонячної радіації);
— радіохвильова, магнітна (вплив магнітного поля);
— космічної радіації;
— підвищеної концентрації вуглекислого газу, пов’язаної з поширенням виробництва.
ІІ. Теорії окремих факторів умов життя:
— аліментарна;
— нутритивна;
— підвищеної інформації.
ІІІ. Генетичні теорії:
— циклічних біологічних змін;
— гетерозиса (змішення популяцій).
ІV. Теорії комплексу факторів умов життя:
— урбаністичний вплив;
комплексу соціально-біологічних факторів.
Розглянемо коротко найбільш загальні положення деяких гіпотез акселерації.
Геліогенна гіпотеза запропонована в 1935 р. Е.Кохом. Згідно з нею підсилений ріст обумовлений дією на організм променевої енергії, і сонце є джерелом первинного подразника. Під час інтенсивної інсоляції підсилюється вироблення в шкірі активної форми вітаміну D (кальциферолів), який, впливаючи на процеси закостеніння, сприяє прискореному розвитку дітей. Крім цього, прискореному росту сприяє широке застосування вітаміну D для профілактики рахіту у дітей.
Радіохвильова гіпотеза запропонована Treiber у 1941 р. і пояснює акселерацію значним поширенням будівництва радіостанцій на початку 20-х років. На думку автора гіпотези, радіохвилі, які постійно пронизують наше тіло, суттєво активують гормон росту, що більш активно і значно раніше проявляє свій вплив на дитячий організм.
Останнім часом увагу привертає гіпотеза підвищеної концентрації вуглекислого газу в атмосфері. За думкою деяких дослідників, збільшення в останнє десятиріччя в атмосфері Землі, особливо в містах, кількості вуглекислого газу сприяє витягуванню тіла в довжину, в першу чергу швидкому збільшенню грудної клітки, внаслідок чого починається інтенсивний ріст всього організму.
Аліментарна гіпотеза, запропонована LenzB 1959 p., причинами акселерації вважає зміни в характері харчування. Як приклад Lenz наводить дані, що за останні 100 років вживання м’яса в раціоні харчування збільшилось майже в 4 рази, а вершкового масла в 1,5 рази. Збільшення вживання білків (м’яса) і жирів протягом останніх десятиріч призводить до підсилення росту шляхом впливу на ендокринну систему.
Слід відмітити, що більш як 200 років тому М.В.Ломоносов в трактаті «О размножении и сохранении российского народа» (1761) звернув увагу на залежність фізичного розвитку і характеру харчування. Він писав, що «самоїди, які харчуються переважно м’ясом, високі, широкоплечі і сильні, а лопарі, що вживають тільки рибу, дрібні і малолюдні».
Нутритивна (нутригенна) гіпотеза, запропонована Furst в 1935 p., передбачає прискорення росту за рахунок збільшення надходження в організм вітамінів і мінеральних солей, які стимулююче впливають на ріст.
Гіпотеза гетерозису пояснює причину прискорення росту зміною генетичного складу популяції внаслідок збільшення долі гетеролокальних шлюбів між індивидами з різних етнотериторіальних груп. На гетерозис як причину акселерації вказують багато вітчизняних і зарубіжних вчених.
Найбільш повне уявлення про причини акселерації представила А.Зельцлер у 1968 р. Узагальнивши різні гіпотези, автор дійшла висновку, що стимулювати акселерацію можуть зовнішні впливи, такі як харчування, клімат, черговість дитини серед братів і сестер, урбанізаційна травма, фізичне і розумове навантаження, поінформованість з питань статі і статевого життя, «американізм» (прискорений темп життя, збільшення тривалості світового дня за рахунок інтенсивного освітлення, загальний безпечний стан, інтенсивний вуличний рух, нагромадження шумів) та поєднання різних подразників. Крім того, важливе значення має вплив залоз внутрішньої секреції (відмічено підвищення функціональної активності щитовидної залози, можливо, під впливом жирної і білкової їжі), а також генетична (конституціональна) схильність.
Останнім часом було зроблено висновок про три провідні рівні реалізації акселерації розвитку: екологобіологічний, біосоціальний, соціобіологічний.
Екологобіологічний рівень обумовлений сонячною активністю, яка має циклічний характер, а також пов’язаний з численними стихійними лихами — землетрусами, паводками і т.д.
Біосоціальний рівень пов’язаний з генетичними факторами, які проявляються акселерацією розвитку при змішенні раніше ізольованих груп людей в популяції, що призводить до гетерозису.
Соціобіологічний рівень реалізації акселерації розвитку забезпечується впливом соціальних і економічних умов життя людини.
Однак, незважаючи на велику кількість запропонованих гіпотез, остаточні механізми акселерації залишаються невиясненими. Очевидно, акселерація розвитку обумовлена дією численних факторів. Саме цю точку зору поділяють в даний час більшість дослідників.
У зв’язку з прискоренням росту і дозрівання людини виник ряд важливих соціальних, медичних та гігієнічних проблем. Причому, якщо акселерацію 10- 12 років тому назад оцінювали позитивно, то в даний час зростає інформація про її негативний вплив як на організм, так і на соціальну поведінку дитини.
Акселерація поставила надто важливі соціальні питання. При цьому слід відмітити, що поряд із фізичною та інтелектуальною акселерацією соціальний розвиток дітей не прискорюється. Дитинство затягується (в соціальному розумінні), знижується відповідальність за свої вчинки. Збільшуються «ножиці» між фізичною та соціальною зрілістю, інтелектуальним та духовним рівнем.
Високий рівень фізичного розвитку і психологічні особливості підлітків — легка збудливість нервової системи, емоційність, нездатність активно гальмувати емоційні прояви у поведінці і фізіологічні потяги, переоцінка своїх можливостей і недооцінка зовнішньої безпеки поряд з низькою соціальною відповідальністю стали причиною збільшення кількості правопорушень серед Дітей та підлітків і призвели до зростання злочинності.
Надзвичайно актуальною стала необхідність більш раннього статевого виховання дітей, оскільки збільшився розрив між віком початку статевого Дозрівання і досягненням соціальної зрілості.
Таким чином, акселерація поставила перед педагогами, лікарями, батьками нові завдання, вирішення яких має важливе державне і соціальне значення.
Прискорений фізичний розвиток має також важливий медичний аспект. Як випливає з третього закону росту і розвитку М.П.Гундобіна (1906), «каждый орган, а следовательно, и весь организм в период усиленного роста обладает наименьшей стойкостью в борьбе с вредными моментами…», тому різні, навіть незначні впливи можуть призвести до патології і затримки фізичного розвитку.
Крім цього, прискорений розвиток часто проходить не гармонійно, а з вираженою гетерохронією розвитку основних соматотропних ознак, що утруднює визначення функціонально-адаптованих сил, ступеня біологічного дозрівання організму, збільшує можливість порушення здоров’я. Це ставить завдання перегляду програми фізичного виховання, уточнення норми фізичних навантажень, обґрунтування оптимальних режимів фізичного удосконалення.