Європейське агентство з навколишнього середовища
У 1990 році був прийнятий Регламент Ради про створення Європейського агентства з навколишнього середовища та Європейської мережі інформації і спостереження за навколишнім середовищем7.
Завдання Агентства з навколишнього середовища полягають у: – створенні спільно з державами-членами і координуванні мережі, що містить найважливіші складові національних інформаційних мереж, національні опорні пункти та тематичні центри; – забезпечення Співтовариства і держав-членів об’єктивною інформацією, необхідною для визначення і проведення правильної й ефективної політики щодо навколишнього середовища; сприяння заходам із моніторингу навколишнього середовища; консультування окремих держав-членів на їх прохання, такі консультації можуть включати детальні огляди експертів; – реєстрація, порівняння й оцінка даних щодо стану навколишнього середовища, підготовка експертних доповідей про якість, чутливість і навантаження на навколишнє середовище; – надання допомоги у забезпеченні порівняння даних про навколишнє середовище на європейському рівні. – сприяння інкорпорації європейської інформації з навколишнього середовища у міжнародні програми моніторингу навколишнього середовища, прийняті ООН і її спеціалізованими установами; – опублікування доповіді про стан, зміни і дослідження навколишнього середовища кожні п’ять років; – стимулювання розвитку і застосування техніки передбачення змін навколишнього середовища;
– стимулювання розвитку методів оцінки вартості шкоди, заподіяної навколишньому середовищу, і вартості превентивних, захисних і відновлюваних дій щодо навколишнього середовища;
– стимулювання обміну інформацією щодо найкращих доступних технологій;
– співпраця з органами і програмами, такими як Об’єднаний дослідний центр, Статистичне бюро і програми досліджень і розвитку в сфері навколишнього середовища, з Європейським космічним агентством, Організацією економічного співробітництва і розвитку, Радою Європи, ООН і її спеціалізованими установами;
– забезпечення широкого розповсюдження для громадськості достовірної інформації про навколишнє середовище;
– підтримка Комісії у процесі обміну інформацією про методологію оцінки навколишнього середовища і покращення практики;
– сприяння Комісії у розповсюдженні інформації про результати відповідних екологічних досліджень.
До керівництва Агентства входить по одному представнику з кожної держави-члена і два представники Комісії. Керівництво приймає довгострокову програму дій, що базується на пріоритетних сферах діяльності Європейського агентства з навколишнього середовища, а саме: якість повітря і викиди в атмосферу; якість води, забруднюючі речовини і водні ресурси; стан ґрунтів, флори і фауни, та біотипів; землекористування і природні ресурси; регулювання відходів; шумові забруднення; хімічні речовини, що отруюють навколишнє середовище; охорона узбережжя та морського середовища.
Згідно з довгостроковою програмою, керівництво кожен рік приймає робочу програму Агентства. Була вироблена Стратегія Європейського агентства з навколишнього середовища на 2004-2008 роки8, згідно з Шостою програмою дій із навколишнього середовища. Агентство визначило чотири основні тематичні сфери, у яких працює Агентство: зміна клімату, біорізноманіття, здоров’я людини і якість життя, використання та управління природними ресурсами та відходами. Для кожного з напрямків були визначені заходи та дії, які реалізовуватимуться у 2004-2008 роках.
Щороку керівництво подає звіт про діяльність Агентства в Європейський Парламент, Раду, Комісію і держави-члени. У 2002 році Європейське агентство з навколишнього середовища допомагало державам-членам у розробці тематичних стратегій у формі інфор-
маційної й експертної підтримки, допомагаючи роботі мережі з державами й організаціями на рівні ЄС та на міжнародному рівні, розробило новий сайт, опублікувало 56 звітів і документів та ін.9
Консультативні органи у сфері охорони навколишнього середовища на рівні ЄС
Мережа Європейського Союзу для імплементації та застосування права навколишнього середовища (IMPEL). Мережа Європейського Союзу для імплементації та застосування права навколишнього середовища — неофіційна мережа органів влади розпочала свою роботу у 1992 році. Головною метою діяльності цієї мережі є забезпечення ефективнішого застосування законодавства в сфері охорони навколишнього середовища в державах-членах та на рівні Співтовариства.
У мережі зараз є 29 країн — усі держави-члени, три країни-канди-дати (Болгарія, Туреччина, Румунія), а також Норвегія і Європейська Комісія.
Головними цілями мережі IMPEL є:
– створення необхідного стимулу в Європейському Співтоваристві для забезпечення ефективнішої імплементації та застосування законодавства в сфері навколишнього середовища;
– обмін інформацією та досвідом, обговорення проблем та надання практичних порад щодо імплементації та застосування екологічного законодавства ЄС;
– сприяння більшій узгодженості в підході до імплементації та застосування екологічного законодавства ЄС;
– сприяння взаєморозумінню спільних характеристик і відмінностей у національних системах регулювання;
– розвиток ефективної практики, щодо інспекції, надання дозволів, моніторингу, звітування та застосування екологічного законодавства ЄС. Мережа працює на основі проектів, які визначаються багаторічною програмою дій IMPEL. Програма на 2002-2006 роки базується на Шостій програмі дій і звертає особливу увагу на Рекомендацію щодо мінімальних критеріїв для екологічних інспекцій (2001/331/ЄС).
Головна діяльність IMPEL полягає у навчанні інспекторів, встановленні мінімальних критеріїв для екологічних інспекторів, обміні
інформацією та досвідом з імплементації та застосування чинного екологічного законодавства ЄС, розробці спільних поглядів на важливі питання і коментуванні на ранній стадії розробки нового законодавства ЄС.
Уся діяльність мережі відбувається в рамках проектів. Для кожного проекту створюється робоча група, що складається з членів IMPEL. Як правило, проекти спрямовані на визначення сучасного стану імплементації та застосування певного законодавства.
Проекти та діяльність IMPEL визначаються у Багаторічній робочій програмі.
1998 року у Брюсселі була створена мережа АС— IMPEL для країн-кандидатів, із якою Мережа Європейського Союзу для імплементації та застосування права навколишнього середовища активно співпрацювала . Ці дві мережі об’єдналися з 1 січня 2003 року.
Мережа сприяє обміну інформацією і досвідом, та узгодженості підходу в імплементації й застосуванні екологічного законодавства.
IMPEL надає корисну інформацію, виробляє звіти з різних правових питань, що стосуються застосування права навколишнього середовища, і є засобом координування органів влади держав-членів.
Європейський консультативний форум з навколишнього середовища і сталого розвитку (ECFESD) був створений у 1997 році (Рішення Комісії 97/50/ЄС). Він є наступником Генерального консультативного форуму з навколишнього середовища, створеного у 1993 року як дорадчий орган Комісії з питань сталого розвитку та політики у сфері охорони довкілля. У рішенні говориться, що Комісія може консультуватися з Форумом із будь-яких проблем, пов’язаних з навколишнім середовищем та сталим розвитком у Співтоваристві чи у всій Європі.
Форум складається з 32 членів, які призначаються Комісією.
Європейська консультативна рада з навколишнього середовища (EEAC) забезпечує діяльність мережі, що полягає у співпраці між радами, створеними європейськими урядами для надання незалежних, науково обґрунтованих порад із навколишнього середовища і сталого розвитку. Мережа є потужним засобом для обміну інформацією і досвідом у Європі. Співпраця між консультативними радами у межах мережі Європейської консультативної ради з навколишнього середовища розпочалась у 1993 році. Більше 30 рад із 20 країн Європи беруть участь у цій мережі. Індивідуальні ради дають рекомендації
національним та регіональним урядам із питань навколишнього середовища.
Головними цілями мережі є:
– покращення консультацій, які держави дають національним і регіональним урядам;
– використання досвіду та роботи рад в інших країнах;
– розгляд актуальних питань на європейському рівні;
– вплив, у випадку необхідності, на розробку політики на рівні ЄС, на основі спільних дій.
Головним форумом для обговорення питань європейської та національної екологічної політики є щорічна конференція. У 2002 році конференція стосувалась спільної сільськогосподарської політики та розвитку сіл, у 2001 — показників навколишнього середовища та стратегій сталого розвитку, у 2000 — управління прибережними зонами.
У 1997 році був створений спільний секретаріат мережі та керівний комітет.
У мережі створюються робочі групи для розгляду певних питань спільного інтересу. На даний момент у межах Європейської консультативної ради з навколишнього середовища працює п’ять робочих груп: з питань управління навколишнім середовищем, стратегій сталого розвитку, сільськогосподарської політики, використання землі та біорізноманіття, прибережних зон і морського навколишнього середовища.
Важливим результатом діяльності робочих груп стали спільні заяви: Стратегії сталого управління (2001) та стала сільськогосподарська політика для Європи (2002).