10.3. Державні закупівлі як засіб задоволення державних потреб

Сутність
державних закупівель

Державні закупівлі — це засіб державного регулювання економіки, який передбачає, по-перше, формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів товарів (робіт, послуг), необхідних для задоволення державних потреб, та, по-друге, укладання державних договорів на поставку (закупівлю) продукції серед підприємств (організацій, установ). Інакше кажучи, державна закупівля — це придбання замовником товарів за державні кошти.

Правову основу функціонування механізму державних закупівель становлять: Закони України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (2000 р.), «Про внесення змін до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”» (2003 р.); постанови КМ України «Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням», «Про організацію та проведення торгів (тендерів) у сфері державних закупівель товарів (робіт, послуг)», «Про створення єдиної системи закупівель товарів (робіт, послуг) за рахунок коштів Державного бюджету та іноземних кредитів, що залучаються під гарантії Кабінету Міністрів України», «Про організацію навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань здійснення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» та інші нормативно-правові акти.

Організаційна робота щодо впровадження державної політики у сфері державних закупівель здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель. Таким уповноваженим органом є Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції. Безпосередньо роботу в цій сфері здійснює Управління державних закупівель Мінекономіки. Діяльністю з організації закупівель займаються також відповідні підрозділи інших центральних органів виконавчої влади. На регіональному рівні ця робота провадиться відповідними структурними підрозділами управлінь економіки місцевих державних адміністрацій.

Державні потреби

Державні закупівлі є інструментом задоволення державних потреб. Державні потреби — це потреби країни в продукції, необхідній для розв’язання соціально-економічних проблем, підтримання обороноздатності країни та її безпеки, створення й підтримання на належному рівні державних матеріальних резервів, реалізації державних і міждержавних ЦКП, забезпечення функціонування установ сектору загального державного управління.

Перелік видів продукції (робіт, послуг), необхідних для забезпечення державних потреб, визначається Кабінетом Міністрів. Цей перелік формується на підставі політики державних пріоритетів, досліджень кон’юнктури внутрішнього та зовнішнього ринків, завдань макроекономічних планів (програм). Він може включати: озброєння; військову техніку; будівництво найважливіших державних об’єктів; розвиток систем зв’язку та інформатики; перевезення вантажів і пасажирів різними видами транспорту; фундаментальні наукові дослідження; забезпечення приросту запасів корисних копалин; продовольство; забезпечення функціонування установ соціальної сфери та органів державного управління і т. ін. У даному контексті товари — це продукція будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому, газоподібному стані, включаючи електроенергію, а також послуги, пов’язані з поставкою товарів, якщо їх вартість не перевищує вартості самих товарів. До робіт належать будь-яка діяльність, пов’язана з проектуванням, будівництвом нових, розширенням, реконструкцією, капітальним ремонтом і реставрацією об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, технічним переозброєнням діючих підприємств, а також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- та супутникова фотозйомки та ін., якщо вартість виконання цих послуг не перевищує вартості самого будівництва. Послуги включають підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв’язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування тощо.

Матеріальні баланси

Для обґрунтування ресурсної забезпеченості державних потреб Управління державних закупівель Мінекономіки України розробляє однопродуктові матеріальні баланси попиту і пропозиції найважливіших видів продукції, які включаються до балансового розділу Державної програми економічного і соціального розвитку України.

На 2003 р. розроблено баланси попиту і пропозиції, що охоплюють продукцію восьми народногосподарських комплексів і галузей економіки: паливно-енергетичний комплекс; металургійний комплекс; хімічна промисловість; деревообробна промисловість; промисловість будівельних матеріалів; машинобудування; легка промисловість; агропромисловий комплекс. У табл. 10.1 наведено як приклад плановий баланс попиту і пропозиції цементу (цифри умовні).

Таблиця 10.1

БАЛАНС ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЦЕМЕНТУ

Нині, коли в Україні невирішеною залишається проблема неплатежів і відчувається брак оборотних коштів, попит і пропозиція на внутрішньому ринку визначаються не реальними потребами споживача, а його фінансовими можливостями. Оцінка стану матеріального виробництва, а тим більше прогноз його розвитку на основі матеріальних балансів, відображають ситуацію, що склалася на момент розроблення балансів. У зв’язку з цим передбачається щоквартальне уточнення матеріальних балансів на підставі звітності Держкомстату. Відповідно розроблятимуться пропозиції щодо вжиття необхідних заходів для стабілізації та оптимізації матеріального виробництва.