В Україні існує система органів управління в галузі охорони навколишнього середовища — це юридично самостійні державні, самоврядні й громадські інституції, уповноважені здійснювати організаційно-розпорядчі, координаційні, консультативні, організаційно-експертні, контрольні та інші функції в галузі забезпечення екологічної безпеки, ефективного використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища.
До системи органів управління в галузі охорони навколишнього середовища належать:
- Органи загального державного управління
- Органи центральної державної виконавчої влади:
- Кабінет Міністрів України;
- Постійна урядова комісія з питань техногенної екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій;
- Рада національної безпеки України.
- Органи державної виконавчої влади Автономної Республіки Крим:
- уряд Автономної Республіки Крим.
- Органи місцевої виконавчої влади:
- обласні державні адміністрації;
- Київська міська державна адміністрація;
- Севастопольська міська державна адміністрація;
- районні державні адміністрації;
- районні в м. Києві державні адміністрації;
- районні в м. Севастополі державні адміністрації.
- Органи спеціального державного управління
- Органи надвідомчого управління і контролю в галузі екології:
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;
- Міністерство охорони здоров’я України.
- Органи спеціального поресурсного управління:
- Державний комітет природних ресурсів України;
- Державний комітет України по земельних ресурсах;
- Державний комітет України по водному господарству;
- Міністерство праці та соціальної політики України;
- Державний комітет лісового господарства України.
- Органи спеціалізованого функціонального управління:
- Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
- Міністерство внутрішніх справ України;
- Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
- Органи спеціалізованого галузевого управління:
- Міністерство палива та енергетики України.
III. Органи місцевого самоврядування
| міські Ради народних депутатів; |
обласні Ради народних депутатів; |
| селищні Ради народних депутатів; |
районні Ради народних депутатів; |
| сільські Ради народних депутатів; |
районні в містах Ради народних депутатів. |
- Органи громадського управління
- Українське товариство охорони природи;
- Українське екологічна академія наук;
- Українська екологічна асоціація «Зелений світ»;
- Національний екологічний центр;
- Український екологічний фонд.
Верховна Рада та Кабінет Міністрів України вже схвалили деякі закони й постанови щодо вдосконалення системи управління природокористуванням. Це Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991 р.) та «Про тваринний світ» (1993 р.), постанови: «Про посилення охорони запасів цінних видів риб, ссавців, водних безхребетних й водних рослин», «Про порядок обмеження, тимчасової заборони чи припинення діяльності підприємств, установ і організацій у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища», «Про порядок визначення плати і стягнень платежів за забруднення навколишнього природного середовища», «Про створення Державної екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України».
Президентом України видано укази з цієї проблеми, зокрема: «Про заходи щодо організації роботи по поліпшенню екологічного стану р. Дніпро та якості питної води», «Про додаткові заходи щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи».
Органи державного управління з регулювання відносин щодо охорони навколишнього природного середовища отримали такі повноваження:
Верховна Рада України:
- визначає основні напрями державної політики в галузі охорони природного середовища;
- затверджує державні екологічні програми;
- визначає правові основи регулювання відносин у галузі охорони навколишнього природного середовища;
- приймає рішення про припинення діяльності підприємств і об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
- визначає повноваження Рад народних депутатів, порядок організації та діяльності органів управління в галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки;
- установлює правовий режим зон надзвичайної ситуації, оголошує такі зони на території республіки та визначає статус потерпілих громадян.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим:
- визначає порядок організації та діяльності органів управління в галузі охорони навколишнього середовища й використання природних ресурсів;
- визначає повноваження Рад народних депутатів у галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів;
- забезпечує реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян;
- затверджує екологічні програми;
- організує вивчення навколишнього середовища;
- створює і визначає статус позабюджетних, резервних, у тому числі й валютних, фондів для фінансування програм та інших заходів з охорони навколишнього середовища;
- приймає рішення про визначення територій та об’єктів, що підлягають особливій охороні;
- припиняє діяльність підприємств у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього середовища;
- установлює у разі потреби нормативи екологічної безпеки вищі, ніж ті, що діють на території України.
Кабінет Міністрів України:
- здійснює реалізацію визначеної Верховною Радою України екологічної політики;
- забезпечує розроблення державних, республіканських, міждержавних і регіональних екологічних програм;
- координує діяльність міністерств, відомств, інших установ та організацій України з питань охорони навколишнього середовища;
- визначає порядок розроблення та затвердження екологічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, захоронення (складування) відходів;
- установлює порядок і граничні розміри плати за користування природними ресурсами, забруднення навколишнього природного середовища, захоронення (складування) відходів, інші види шкідливого впливу на довкілля;
- приймає рішення щодо категорійності та організації нових об’єктів природно-заповідного фонду країни;
- організує екологічне виховання та екологічну освіту громадян;
- приймає рішення про зупинення або припинення діяльності підприємств, установ і організацій (незалежно від форм власності та підпорядкування) у разі порушення ними екологічного законодавства.
Головним органом виконавчої влади України з питань раціонального використання природних ресурсів є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (МОНПС). До центрального апарату міністерства входять департаменти: з питань ядерної безпеки, з питань екологічної безпеки, з питань охорони довкілля та природних ресурсів, з питань координації та системного розвитку. МОНПС відповідає за розроблення екологічної політики України та визначення стратегічних завдань для впровадження їх через свої місцеві підрозділи. Регіональні представництва МОНПС здійснюють державну екологічну експертизу, екологічний та економічний аналіз, моніторинг стану довкілля, забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, а також контроль за виконанням вимог екологічного законодавства. Обласні органи МОНПС підпорядковуються не лише міністерству, а й обласним державним адміністраціям.
У процесі розроблення та впровадження екологічної політики МОНПС співпрацює з іншими органами виконавчої влади. Серед них такі: Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерство фінансів України, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та ін.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях:
- здійснюють комплексне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища в країні, проводять єдину науково-технічну політику з питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, координують діяльність міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій у цій галузі;
- ведуть державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу й виключної (морської) економічної зони держави, а також за додержанням норм екологічної безпеки;
- забезпечують роботу державної екологічної інформаційної системи;
- затверджують нормативи, права, беруть участь у розробленні стандартів щодо регулювання використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища від забруднення та інших шкідливих впливів;
- здійснюють державну екологічну експертизу;
- одержують безплатно від міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для використання покладених на них завдань;
- видають дозволи на захоронення (складування) промислових, побутових та інших відходів, на скиди шкідливих речовин у навколишнє природне середовище та спеціальне використання природних ресурсів відповідно до законодавства України;
- обмежують чи припиняють діяльність підприємств і об’єктів (незалежно від їх підпорядкування та форм власності), якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням лімітів на викиди та скиди забруднюючих речовин;
- подають позови щодо відшкодування збитків і втрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
- складають протоколи та розглядають справи про адміністративні правопорушення в галузі охорони природного середовища й використання природних ресурсів;
- керують заповідною справою, ведуть Червону книгу України;
- координують роботу інших спеціально вповноважених органів державного управління в галузі охорони навколиш-
нього природного середовища та використання природних ресурсів;
- здійснюють міжнародне співробітництво з питань охорони навколишнього природного середовища, вивчають, узагальнюють і поширюють міжнародний досвід у цій галузі, забезпечують виконання зобов’язань України за міжнародними угодами з питань охорони навколишнього природного середовища.
Місцеві Ради народних депутатів:
- забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян;
- дають згоду на розміщення з урахуванням екологічних вимог на підвідомчій території підприємств, установ і організацій;
- затверджують з урахуванням екологічних вимог проекти планування й забудови населених пунктів, їх генеральні плани та схеми промислових вузлів;
- видають і скасовують дозволи на окреме спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;
- затверджують місцеві екологічні програми;
- організовують вивчення навколишнього природного середовища;
- створюють і визначають статус позабюджетних, резервних, у тому числі валютних, фондів для фінансування програм та інших заходів з охорони навколишнього природного середовища;
- організовують у разі необхідності проведення екологічної експертизи;
- інформують населення про стан навколишнього природного середовища;
- організовують роботу з ліквідації екологічних наслідків аварії, залучають до цих робіт підприємства, установи та організації (незалежно від їх підпорядкування й форми власності) та окремих громадян;
- приймають рішення про організацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні;
- здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
- припиняють господарську діяльність підприємств, установ та організацій місцевого підпорядкування, а також обмежують чи припиняють (тимчасово) діяльність не підпорядкованих Радам підприємств, установ та організацій у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
- координують діяльність відповідних спеціально вповноважених місцевих органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів на території місцевої Ради народних депутатів.
Виконавчі та розпорядчі органи місцевих Рад народних депутатів:
- здійснюють реалізацію рішень відповідних Рад народних депутатів;
- координують діяльність місцевих органів управління, підприємств, установ та організацій, розташованих на території місцевих Рад народних депутатів, незалежно від форм власності та підпорядкування;
- організують розроблення місцевих екологічних програм;
- визначають порядок оплати та розміри платежів за забруднення навколишнього природного середовища та захоронення (складування) відходів;
- затверджують для підприємств, установ та організацій ліміти використання природних ресурсів, за винятком ресурсів республіканського значення, ліміти викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, за винятком викидів і скидів, що призводять до забруднення природних ресурсів республіканського значення або природного середовища за межами території цієї Ради народних депутатів;
- організують збирання, переробку, утилізацію й захоронення промислових, побутових та інших відходів на своїй території;
- формують і використовують місцеві позабюджетні фонди охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів;
- погоджують поточні й перспективні плани підприємств, установ та організацій з питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів;
- забезпечують систематичне та оперативне інформування підприємств, установ, організацій та населення про стан навколишнього природного середовища, захворюваність населення;
- організують екологічну освіту та екологічне виховання громадян;
- приймають рішення про організацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Крім державних органів, в Україні існують і громадські організації, діяльність яких пов’язана із захистом навколишнього природного середовища. Створена і функціонує політична партія — Партія зелених. Серед найбільш відомих громадських організацій — «Еко-право», «Зелений світ», МАМА-86, Національний екологічний центр. Діє національне представництво «Green-Peace».
Громадське управління в галузі охорони навколишнього середовища здійснюється громадськими об’єднаннями, якщо така діяльність передбачена їхніми статутами, зареєстрованими відповідно до законодавства України.
Громадські природоохоронні об’єднання мають право:
- розробляти й пропонувати природоохоронні програми;
- утворювати громадські фонди охорони природи за погодженням із місцевими Радами народних депутатів; за рахунок власних коштів і добровільної трудової участі членів громадських об’єднань виконувати роботи з охорони та відтворення природних ресурсів, збереження та поліпшення стану навколишнього середовища;
- брати участь у проведенні спеціально вповноваженими державними органами управління перевірок виконання підприємствами, установами та організаціями природоохоронних планів і заходів;
- поводити громадську екологічну експертизу, оприлюднювати її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення;
- одержувати в установленому порядку інформацію про стан навколишнього середовища, джерела його забруднення, про програми й заходи з охорони навколишнього середовища;
- виступати з ініціативою проведення референдумів з питань, пов’язаних з охороною природи, використанням природних ресурсів і забезпеченням екологічної безпеки;
- вносити до відповідних органів пропозиції про організацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Метою управління в галузі охорони навколишнього середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням
вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів.