Важливим елементом сучасної культури є фізична культура та спорт. Вони позитивно впливають на здоров´я, фізичну досконалість, але в той самий час і на духовний світ, на етичні й естетичні засади особистості, на її світогляд, емоції, моральні принципи, естетичні смаки, а також на гармонійні взаємини між людьми в суспільстві.
У сучасних дослідженнях з філософії спорту автори (В. Бальсевич, Г. Грибан, Л. Лубишєва та ін.) частіше звертаються до гуманістичних витоків спортивної діяльності, які пов´язують людину та її можливості з етичною, естетичною й інтелектуальною культурою [1, с. 26 – 33;2, с. 21 – 26; 3, с. 132 – 151;4, с. 56 – 65; 5, с. 19 – 21; 6, с. 99 – 107; 7, с. 90 – 93; 8, с. 136 – 150 тощо].
Відомий спеціаліст Російської федерації з спортивної педагогіки Л. Лубишєва, доктор педагогічних наук, професор Російської державної академії фізичної культури, впевнена в тому, що «зміст фізичного виховання включає в себе і інтелектуальний напрямок виховання… Зміст інтелектуального виховання припускає можливість формування у людини комплексу теоретичних знань, охоплюючи широкий спектр філософських, медичних та інших аспектів, тісно пов’язаних з фізичним знанням» [9, с. 13].
Проте існує ряд невирішених проблем, пов´язаних з науково-методичними основами гуманізації фізичного виховання і спорту, які значно ускладнюють перехід від проголошення ідеї гуманістичного світогляду до практичної її реалізації. Це підтверджується тим, що сьогодні в країні система соціально-економічного стимулювання здорового способу життя практично відсутня, що позначається, в першу чергу, на фізичному стані населення.
Таким чином, процеси, що відбуваються в Україні, дозволили мені переконатися в тому, що формування гуманістичного світогляду у сфері фізичної культури і спорту є актуальною науково-практичною проблемою.
Одну з основних цілей занять фізичними вправами слід пов´язувати з переконанням того, що це має велику цінність в житті людини. Для цього важливо, щоб студенти постійно усвідомлювали красу і задоволення від таких занять, фізично відчували радість. Необхідно так будувати навчально-виховний процес, щоб він сприяв розвиткові здатності вбачати не тимчасові, а вічні і святі цінності життя, переживати такі миттєвості, які сприяють відчуттю певного досягнення, повноти радощів буття, мати позитивні емоційні переживання.
Таким чином, дослідження ціннісних орієнтацій життєвих пріоритетів сучасної молоді досить актуально, скільки результати досліджень можуть служити орієнтиром у роботі з молоддю на різних рівнях. Соціологічні дослідження, проведені в межах загальнокафедральній теми «Формування гуманістичної орієнтації світогляду у суб’єктів фізичного виховання» у Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту у 2008 р. серед студентів I – V курсів, дозволили одержати узагальнені показники, на основі яких можливо простежити вплив фізкультурно-спортивної діяльності на формування системи ціннісних орієнтацій, гуманістичного світогляду.
Так, серед головних ціннісних орієнтацій, пов’язаних з основними умовами і факторами фізкультурно-спортивної діяльності студенти відзначають хороше здоров’я – 61,7 %; добру атмосферу у фізкультурно-спортивному колективі – 40,7 %; перемоги на різних першостях – 40,1 %; а також моральне і матеріальне стимулювання (відповідно 38,0 % і 36,3 %). Так, звертає на себе увагу той факт, що така цінність, як стабільні результати у спорті, для респондентів не є визначальною (32,5 %).
Життєві цінності, які приносять задоволення, роблять людину щасливою студенти визначили так: сім’я, родинний добробут – 72,5 %, цікава творча робота – 53,2 %. Дужим важливим показником з’являється те, що 46,2 % респондентів серед цінностей відзначають активну участь у громадському житті, 67,4 % дивляться у майбутнє з надією і оптимізмом.
Важливими складовими структури свідомості студентської молоді, що займається фізичною культурою і спортом, є духовні цінності. Однак за певного поступального розвитку української культури сучасну ситуацію в державі визнати позитивною неможливо. Оскільки має місце надмірна комерціалізація освітніх закладів і установ, зростають цін на користування закладами культури, зменшується кількість бібліотек, центрів, клубів, творчих об’єднань та інше, що негативно позначається на духовному житті української молоді.
Так, з точки зору дослідження значний інтерес становить розгляд структури дозвілля. Серед опитаних 61,9 % віддають перевагу прослуховуванню музики, перегляду телепередач, відеофільмів. При цьому дуже низький відсоток студентів, які читають художню літературу – 13,3 %, займаються художньою творчістю – 9,3 %, оскільки має місце надмірне зростання цін на користування закладами культури, тільки 6,0 % респондентів відвідують культурно-мистецькі заклади.
У підсумках соціологічні дані, що були зібрані та оброблені науково- педагогічним складом кафедри соціально-гуманітарних наук Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту, свідчать про те, що спостерігається позитивний вплив фізкультурно-спортивної діяльності на формування найкращих рис характеру особистості.
Список використаних джерел
- Базилевич, В. Інтелектуальна діяльність в контексті глобалізаційних процесів /В. Базилевич // Вища школа. – К. – 2008. – № 2. – С. 26 – 33. 2. Бальсевич, В. Перспективы развития общей теории и технологий спортивной подготовки и физического воспитания (методолог. аспект) / В. Бальсевич // Теория и практика физической культуры. – М. – 1999, – № 4. – С. 21 – 26.
- Бевзенко, Л. Жизненный успех, ценности, стили жизни / Л. Бевзенко // Социология: теория, методы, маркетинг. – К. – 2007. – № 4. – С. 132 – 151. 4.Виткалов, В. Українська культура у системі сучасної вищої освіти /В. Виткалов, О. Граб //Вища школа. – К. – 2008. – № 10. – С. 56 – 65. 5.Грибан, Г. Методологічні аспекти духовності в фізичному вихованні та спорті / Г. Грибан // Спортивний вісник Придніпров´я. Науково-теоретичний журнал Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту. – Дніпропетровськ. – 2005. – № 2. – С. 19 – 21.
- Данилова, Е. Динамика базовых ценностей молодежи Республики Беларусь / Е. Данилова // Социология: теория, методы, маркетинг. – К. – 2007. – № 4. – С. 99 – 107. 7.Жорнова, О. Формування студента як суб ’єкта соціокультурної діяльності / О. Жорнова // Вища освіта України. – К. – 2007. – № 2. – С. 90 – 93. 8.Кечина, Е. Социолого-статистический мониторинг в кон- тексте взаимодействия социологии и статистики: понятие и структура / Е. Кечина // Социология: теория, методы, маркетинг. – К. – 200S. – № 3. – С. 13б – 1З0. 9. Лубышева, Л. Современный ценностный потенциал физической культуры и спорта и пути его освоения обществом и личностью /Л. Лубышева // Теория и практика физической культуры. – М. – 1997. – № б. – С. 10 – 1З.