Ю.А. Клейберг пропонує наступну класифікацію наркотиків:
- За способом виготовлення: оігіати – виробляються з опіумного маку, до складу якого входять морфій і кодеїн. Героїн – напівсинтетичний наркотик, що відноситься до групи опіатів. У країнах колишнього Радянського Союзу в основному використовують омнопон, промедол, кодеїн, кодтерпін та інші види опіатів.
- За способом впливу: схожість дії на організм.
- За терапевтичним використанням.
- За впливом наркотику на організм: алкоголь, наприклад, називають наркотиком-депресантом, оскільки він пригнічує ЦНС, а кокаїн навпаки, стимулянт, оскільки збуджує ЦНС.
- За хімічним складом: барбітурати (фенобарбітал, секоноп, амітал) – синтетичні речовини, отримані на основі барбітуратової кислоти й розрізняються за реагентами.
- За механізмом впливу: механізм дії деяких наркотиків досі невідомий.
- За назвою на сленгу, отриманою у певній субкультурі чи на чорному ринку («мулька» – ефідрин, «гвинт» – первітин, «кок» – кокаїн і т. п.)
Героїн уперше був вироблений у 1898 році у Німеччині фармацевтичною компанією «Байєр» як засіб для лікування туберкульозу, а також як ліки від залежності до морфію. З часом вияснилося, що героїн сильнодіючий наркотик, який викликає сильну залежність. З часом з’явився замінник героїну – метадон. Уперше його було синтезовано у 1937 році німецькими вченими, що займалися розробкою знеболюючих препаратів для операцій. У чистій формі героїн – це білий порошок. Але найчастіше він має рожево-сірий, коричневий або чорний клір. Його колір залежить від домішок, якими його розбавляють. До їх числа входять кофеїн, цукор та інші речовини. Вуличний героїн іноді «розбавляють» стрихніном та іншими домішками. Ці домішки не повністю розчиняються і, потрапляючи в тіло, можуть забити кровоносні судини, які ведуть до легенів, печінки, нирок, серця і мозку, що може призвести до тяжкої хвороби або смерті.
Наркомани вводять героїн за допомогою ін’єкцій або вдихаючи його через ніс. Під час першого прийому цей наркотик створює сильну ейфорію. Людина починає поводитися вільно, легко спілкуватися, а також у неї може ненадовго підвищитися сексуальна активність. Героїн викликає сильне звикання, а ломка від нього надзвичайно хвороблива. Цей наркотик швидко виводить із ладу імунну систему, неминуче приводить людину в хворобливий, виснажений стан і, зрештою, до смерті.
Негативні наслідки тривалого прийому героїну:
– часті ін’єкції можуть викликати руйнування вен, а також призвести до зараження кровоносних судин і серцевих клапанів;
– через поганий стан тіла в цілому може розвинутися туберкульоз;
– артрит – це ще один результат тривалої пристрасті до героїну;
– використання спільних шприців призводить до зараження ВІЛ та іншими інфекціями, що передаються через кров. У СІЛА більше 70 % припадає на наркоманів, що користуються голками.
Довгострокові побічні ефекти:
– руйнування зубів;
– запалення ясен;
– запори;
– холодний піт;
– свербіння;
– ослаблення імунної системи;
– кома;
– хвороби дихальних шляхів;
– параліч;
– знижена сексуальна активність та тривала імпотенція у чоловіків;
– менструальні порушення у жінок;
– нездатність досягти оргазму (у чоловіків та жінок);
– втрата пам’яті й інтелектуальних здібностей;
– пригніченість;
– вугрі на обличчі;
– втрата апетиту;
– безсоння;
– замкнутість.
Вуличні назви героїну: «білий», «гаррик», «гера», «герасим», «повільний», «папірець», «ейч», «ліки», «кінь», «джанк».
Кокаїн і крек сильнодіючі наркотики, які приймають всередину через рот, вдихають через ніс, вводять у вени або, якщо це крек, вдихають випаровування, що утворюються при його нагріванні. Кокаїном називають наркотик як у формі порошку (кокаїн), так і у формі кристалів (крек), який виготовляється з рослини коки і викликає короткочасні спалахи кайфу, слідом за якими негайно йдуть напади сильної депресії, стан нервозності й непереборне бажання прийняти ще одну дозу.
Негайні побічні ефекти: сильна депресія, нервозність, відсутність нормального сну та апетиту, прискорене серцебиття, м’язові спазми і судоми, гнів, ворожість, неспокій, інколи параноїдальний стан.
Довгострокові побічні ефекти: дратівливість, перепади настрою, неспокійний стан, слухові галюцинації. Відсутність наркотику спонукає людину до злочину, вбивства і навіть – самогубства.
ЛСД – діетіламід лізергінової кислоти, синтетична субстанція, яка виробляється із спорів (плісняви, яка виростає на житі), який був синтезований у 1938 році, а його психоактивні властивості були відкриті 1943 році. У 1967 році ЛСД спочатку в США, а потім і в інших країнах став нелегальною субстанцією, яка частіше інших використовується наркоманами. Існує у різних формах – пігулки, желе, пірамідки, кубики, порошок, але найбільш часто продається у вигляді так званих марок (невеликих паперів форматом 5×5 – 10×10 мм, переважно з певним дизайном). Марки стали найбільш популярною формою ЛСД за деякими причинами: їх легше заховати і в них складніше додати якісь добавки.
За зберігання та придбання ЛСД наступає кримінальна відповідальність. Придбання або зберігання ЛСД у кількості 0,0001 г без мети реалізації – карається позбавленням волі до 3-х років. Починаючи з 1980 років, стандартне дозування ЛСД – 50-150 мікрограм.
Ефекти:
– з моменту попадання марки в організм людини до початку «приходу» походить у середньому 20-60 хв. Інколи цей період може тривати до 2-х годин. Це залежить від того, яку кількість кислоти вживає людина і коли вона її їла останній раз:
– первинні ефекти тривають 6-8 год;
– на початку приходу відмічається відчуття якогось передчуття або нервозності. Часто спостерігається поява енергії у тілі, незвичайне миготіння кольорів, відчуття того, що якось не так, як завжди. Ефекти посилюються, проявляються різноманітні зміни сприйняття оточуючого середовища, часу і простору; психологічне і фізичне стимулювання, розширення зіниць, образи і схеми перед відкритими і закритими очима, заплутаність, параноя, різка зміна емоційних станів;
– навіть через декілька років деякі люди можуть відчувати «флешбек» (раптові відчуття від вживання кислоти);
– ЛСД не викликає залежності та синдрому відміни, незалежно від стаяу і регулярності споживання. Разом з тим, у деяких людей ЛСД може викликати своєрідну психологічну звичку.
Протипоказання і передозування:
– краще ЛСД не вживати наодинці;
– після вживання ЛСД не варто керувати автомобілем або керувати складними технічними засобами;
– люди, на межі нервового зриву, повинні бути вкрай обережними у вживанні ЛСД та інших сильних психоделіків;
– якщо у людини в роду були шизофреники та він сам має схильність до цього захворювання або інших психічних захворювань, то повинен бути вкрай обережним з ЛСД тому що це може загострити або викликати скрите захворювання;
– ЛСД може викликати скорочення матки, тому вагітним жінкам не рекомендується зловживати кислоту;
– великі дози або неправильний вибір часу і місця прийому можу ть призвести до стану, який називається «бед тріп». Передозування кислотою характеризується страхом, панікою, можливо, бажання скоїти самогубство. «Бед тріп» неможливо зупинити, але треба намагатися заспокоїти постраждалого та відвести його у спокійне місце [3].
Екстазі був розроблений у 1912 році фармацевтичною компанією «Мерк». У своїй первісній формі екстазі виготовлявся з метилдіоксі- метамфетаміну (MDMA), психоактивного наркотику, який має ті ж властивості, що й метамфетамін. На початку 1980-х років MDMA рекламувався як «найкращий засіб невпинного пошуку щастя за допомогою хімії» і «модний наркотик» для багатьох вечірок, що проводилися у вихідні. MDMA, який продавався під торговою маркою «Екстазі». Все ще був легальним у 1984 році, але вже в 1985 році з міркувань безпеки на нього була накладена заборона. А з кінця 1980-х років термін «екстазі» став означати серед наркоторговців усі наркотики, схожі з ним за ефектом, у яких справді містилась лише невелика кількість MDMA або не було зовсім. Але в той час, як сам MDMA теж чинить згубний вплив, те, що зараз називають «екстазі», може складатися із суміші зовсім різних речовин, починаючи з MDA (метилендіоксіамфетамін), MDE (етилметиленедіоксіамфетамін), ЛСД, кокаїну, героїну, амфетамінів і метамфетамінів і закінчуючи щурячою отрутою, кофеїном, блювотним засобом для собак і т. п. MDMA (екстазі, Е) – стимулятор, який спочатку використовувався у психотерапії. Зустрічається у вигляді пігулок, капсул і білого порошку. В одній капсулі/пігулці Е вміщується 75-100 мг. MDMA, а також інших можливих добавок, наприклад, MDA, MDE, кофеїну, декстрометорфану, ефедрину, глюконату гліцерину і фенілпропаноламіну, але не виключена можливість того, що у пігулці/капсулі Е може взагалі не бути MDMA. Звичайна доза Е – 80-160 мг.
За збереження, придбання і т. п. наступає кримінальна відповідальність. Придбання або збереження ектері у кількості від 0,02 г до 1,0 г без мети збуту карається позбавленням волі та термін до 3-х років.
Незважаючи на гарні зображення, які розміщають на таблетках торгівці, саме це робить екстазі справді небезпечним, особливо, якщо прийняти до уваги кількість смертельних випадків після першого прийому наркотику, – людина ніколи точно не знає, що вона приймає. Ця небезпека збільшується, коли наркоман збільшує дозу, намагаючись відчути колишній кайф, не підозрюючи, що він може прийняти зовсім іншу комбінацію наркотиків. Екстазі часто називають «пігулкою любові», тому що вона збільшує сприйняття кольору й звуку і, ймовірно, підсилює відчуття дотиків або ласки, особливо під час сексу. Але екстазі часто містить галюциногени – наркотики, які діють на розум і змушують бачити або відчувати речі, яких насправді немає. Галюциногени заплутують картинки в розумі й можуть закинути людину в жахливу або сумну подію у минулому, де вона застрягає, не усвідомлюючи цього.
Психологічні ефекти різноманітні. Зазвичай люди змальовують відчуття повного спокою, «абсолютного щастя». Звичайні речі виглядають надзвичайно красивими і захоплюючими. Від екстазі можна надзвичайно довго танцювати, не відчуваючи стомлення. Екстазі найчастіше розповсюджується у вигляді пігулок. Але його можна приймати і внутрівенно. «Рідкий екстазі» – це насправді, СНВ (гама-гідроксибутират) – речовина, яка знижує активність нервової системи і яку можна знайти у засобах для очищення труб та підлог або знежирюючих розчинах.
Споживачі екстазі надзвичайно швидко стають залежними від нього і їх чекає чотири небезпеки:
- До 1995 року менш 10 % таблеток екстазі складалися з чистого МОМА. Зараз людина, яка вживає екстазі, переважно приймає суміш різних наркотиків, а часто навіть токсин.
- Необхідність збільшувати дозу для отримання ефекту. Споживачі підтверджують, що «ефективність» екстазі швидко зменшується після першої дози. Отже, доводиться ковтати більше пігулок. А разом з цим посилюються і побічні ефекти.
- Споживачі думають, що їм необхідно приймати інші наркотики, такі, як героїн або кокаїн, щоб заглушити розумові та фізичні страадання при «відходняку» після прийому екстазі. 92 % тих, хто пробує екстазі, також приймають інші, сильніші наркотики.
Помилкове уявлення про те, що класні відчуття – це єдиний ефект екстазі (що спонукає приймати його частіше і не тільки на техновечірках). 67 % тих, хто вживає цей наркотик, продовжують його вживання, незважаючи на наслідки
Вуличні назви, які має екстазі: «кадилак», «адам», «бобі», «каліфорнійський захід», «ясність», «Е», «екста», «слони», «ейв», «хат», «хаг-драг», «лолліпоп», «любовна пігулка», «наркотик кохання», «легка закуска», «вітамінки», «швидкість любові», «соковитий наркотик», «рожеве порося», «усмішка», «сніговий ком», «ЕКС-Є», «Екс», «Ект- Ті-Ві», «ЕксТіСі», «вітамін Е», «ХТС», «диски», «таблі», «колеса», «круглі», «хокейна шайба», «бублики», «калачі», «гайки», «покришки», «тапки», «музика», «дискотістечка».
Швидкість та масштаби поширення наркотиків та території СНД за останні 5 років дозволяють говорити про те, що ми зіткнулися зі справжньою епідемією. Механізми поширення наркотиків діють уже по всій території України. Практично у всіх великих містах упродовж останніх трьох років значно (у десятки разів) збільшилося розповсюдження серед молоді метілендіоксиметіламфетаміну (МОМА), інша назва якого «екстазі». Згідно з офіційною статистикою, в Україні зараз на обліку міліції 116 тисяч наркоманів. Але реальна цифра далека від офіційної [6].
Для тих, хто став залежним від наркотиків, може брати участь у реалізації програми реабілітації «Нарконон» ( www . notodrags . org ), у якій використовуються методи, розроблені Л. Роном Хаббардом. 75 % випускників цієї програми більше ніколи не повертаються до наркотиків.
Протипоказання та передозування. «Е» є причиною підвищення частоти пульсу і помірного підвищення тиску, тому в людей, які страждають на гіпертонічну хворобу, наркотик може спровокувати серцевий напад та гіпертонічний криз. Вживання екстазі може сприяти проблемам з печінкою та нирками. Випадки смерті мали місце при одночасному вживанні «Е» та інгібіторів МАО (інгібіторів моноаміноксідази, які часто приписуються як антидепресанти).
Ейфорія, яку викликає «Е», може заглушити сигнали про допомогу, що подає організм. Не можна допускати обезводнення організму, треба пити якомога більше води або фруктових соків.
Передозування «Е» має наступні симптоми: частий пульс, підвищений кров’яний тиск, в’ялість, м’язові судоми, паніка. Щоб цього не було, треба пити велику кількість присоленої рідини, але не алкоголь, ретельно відпочивати [3]. Екстазі негативно впливає на емоції, і його споживачі часто страждають від депресії, зніяковіння, крайнього неспокою, параної, психотичних проявів, інших психологічних проблем. Фізіологічні ефекти «Е» різноманітні: може з’являтися сухість у роті, стискування зубів, ністагм (подьоргування зіниць), спітнілість, нудота, підвищення сексуальної активності або серйозне фізичне розслаблення організму. Дослідники також виявили, що регулярний прийом екстазі, може викликати розлади сну, безладні перепади настрою і неконтрольовані напади занепокоєння, тремтіння або судоми та проблеми з пам’яттю. При високих дозах, або при передозуванні, фізичні ефекти «Е» нагадують ефекти амфетамінів: часте серцебиття, спітнілість, неспокій, запаморочення і т. п., втрата свідомості й навіть смерть.
Трамадол – синтетичний оігіоад, який має сильнодіючий обезболюючий ефект. Застосовується у хірургії та онкології. У тих дозах, які приписані лікарем, він не викликає звикання і не пригнічує життєво важливі процеси у людини. До постанови уряду ці ліки знаходилися у вільному продажі й відпускалися за рецептом лікаря. Наркомани, використовуючи трамадол у великих дозах, досягають ефекту наркотичного сп’яніння. Для посилення ефекту часто використовують коктейль з трамадола і алкоголю. Трамадол за силою звикання стоїть в одному ряду з героїном. «Підсіли» на обезболюючий засіб молоді люди в основному 22-27 років, які зайняті у різних сферах діяльності: програмісти, держслужбовці, фінансисти, менеджери, працівники сфери послуг тощо. Незважаючи на той факт, що трамадол є сильнодіючим наркотиком і є вкрай шкідливим для організму особи, які його вживали у вигляді пігулок, убезпечували себе від значної кількості дуже небезпечних захворювань, які су про воджу ють наркотизм – гепатит В і С, ВІЛ, які передаються при ін’єкційному вживанні наркотиків. Якщо на початковому етапі вживання трамадолу відчувається легкість, хороший настрій, прилив сил, то дуже швидко спостерігаються негативні тенденції у здоров’ї людини – відсутність сну, тривала депресія, інколи епілептичні припадки, сексуальні розлади, страисшє репродуктивна функція організму. Надзвичайно швидко чоловіки втрачають свою силу. Після трьох років прийому в наркозалежного починає «їхати дах». З’являється шизофренія, яка практично не виліковується. Синтетичні опіати пригнічують роботу життєво важливих органів: серця, печінок, нирок і нервової системи. Також він, образно кажучи, випалює мозок. Ті, хто систематично вживає трамадол, з часом, у прямому значенні слова, висихають: зменшується зріст, маса тіла і навіть окружність грудної клітини. Крім того, споживачі трамадолу виглядають на 15-20 років старше свого віку. Бліда шкіра, сухий блиск очей і розширені зіниці – чіткі ознаки того, що людина підсіла на трамадол. З часом на зміну кольоровим снам, відчуття всесильності й доброго настрою, приходить безсоння і затяжна депресія, деяких наркозалежних «розбивають» епілептичні припадки. Трамадол сильно скорочує життя людини. З визнанням трамадолу наркотиком його користувачам і поширювачам загрожує кримінальна відповідальність (згідно ст. 307 КК України) від 3-х до 8-ми років ув’язнення [1, с. 2, 3].
Риталін, або «дитячий кокаїн» – поширена назва метилфенідата. Випускають у маленьких таблетках, схожих за формою та розміром на аспірин, на яких видавлено слово «СіЬа» – назва виробника. Риталін хімічно схожий на кокаїн і має подібний ефект дії. Його ставлять в один ряд з такими наркотиками, як мефідрин («спід»), метамфетамін («лід»), морфій та інші. Таблетки по 5 мг – блідо-жовті, таблетки по 10 мг – блідо-зелені, а таблетки по 20 мг – білі та світло-жовті. Вважається, що риталін є стимулятором нервової системи, але насправді його дія до кінця не вивчена. Наркомани перемелюють його на порошок та нюхають, а також після перемішування з водою, роблять уколи. 10 % підлітків у СІЛА вживають реталін, 22 % заявили, що знають людей, які вживають цей наркотик. З 1992 до 2003 року кількість споживачів цього наркотику зросла у Колумбії на 94 %, у СІЛА – на 550 %. Між 1990 і 2000 роками від реталіну в СІЛА померло 186 осіб. Починаючи з 1995 року, риталін очолює списки ліків, які крадуть найчастіше. Підлітки зловживають ним через його стимулюючу дію.
Негайні побічні ефекти: втрата апетиту, прискорене серцебиття, підвищення тиску і температури тіла, розширення зіниць, порушення режиму сну, безсоння, неприродна, мінлива, інколи агресивна поведінка, галюцинації, гіперзбудження, дратівливість, паніка, психоз, значні дози можуть призвести до конвульсій і навіть смерті.
Довгострокові побічні ефекти: незворотні пошкодження кровоносних судин серця й мозку, що призведуть до серцевих нападів, інсульту та смерті, руйнування печінки, нирок і легенів, руйнування тканини носа при всмоктуванні через ніс, проблеми з органами дихальних шляхів у випадку вдихання диму, інфекційні захворювання та запалення при ін’єкціях, втрата ваги, дезорієнтація, апатія, виснаження, сильна психічна залежність, психоз, депресія. Руйнування мозку, що призводить до інсульту й можливої епілепсії, генетичні відхилення у розвитку дитини.
А також відкриває шляхи до вживання інших наркотиків, особливо кокаїну. Згідно з дослідженнями 2005 року, в тих підлітків, які зловживають виписаними препаратами, у порівнянні з тими, хто їх не вживає, вірогідність переходу на героїн вища у 12 разів, на екстазі – в 15 разів і на кокаїн – у 21 раз [5].
Вуличні назви: «дієтична кока», «дитячий кокаїн», «вітамін Р», «Р -бол», «кокаїн для бідних».
Гашиш. Ним, як правило, набивають самокрутку («косяк»). Його також заварюють як чай, змішують з їжею або курять через спеціальний кальян. Сумним є те, що основними споживачами марихуани і гашишу є молоді люди віком від 12 до 17 років (19 %). За дослідженнями американських вчених, споживачі наркотиків у чотири рази частіше здатні завдати шкоди майну, у п’ять – красти. Через розвиток звикання марихуана може призвести до того, що людина, яка палить, з часом почне вживати більш сильні ті наркотики для досягнення бажаного кайфу.
Коноплі викликають негайні побічні ефекти: порушення координації рухів та викривлення відчуття часу, зорових та слухових сприйняттів, безсоння, почервоніння очей, підвищений апетит, розслаблення м’язів, частий пульс. Помічено, що у першу годину куріння марихуани ризик серцевого нападу може зрости у п’ять разів. А також різко погіршується пам’ять, різко падає успішність у навчанні. Довгострокові побічні ефекти: психози, ушкодження легенів та серця, бронхіт, кашель, утруднення при диханні, свист при диханні. Послаблення здатності організму до боротьби з легеневими інфекціями та захворюваннями.
Вуличні назви: «план», «травка», «солома», «дур», «анаша», «канна біс», «коноплі», «маша», «ганджибас», «укроп», «гашиш», «хімка», «кусок», «зелень», «зелений дядько».
Інгалянти – це хімічні речовини, які містяться у таких господарчих речовинах, як аерозолі, рідини для чистки, клей. Фарба, розчини фарб, рідини для зняття лаку, амілнітріт та газ для запальничок. їх вдихають або втягують як випаровування.
Інгалянти діють на мозок, викликають фізичні та психічні порушення, кисневий голод організму. При їх вдиханні серце починає прискорено битися, з’являється нерівне дихання, нудота, можуть розвинутися хвороби нирок, легенів, печінки, часті носові кровотечі, значна втрата фізичної сили, ослаблення м’язів. Але найбільше страждає головний мозок.
Негайні побічні ефекти: серцевий напад, задуха, буйне поводження.
Довгострокові побічні ефекти: м’язова атрофія та значна втрата фізичної сили.
Вуличні назви: «місячний газ», «роздягальня», «освіжувані» [2].
Стимулятори – речовини, які збуджують центральну нервову систему, в більшості випадків підвищують фізичну та психологічну активність, допомагають долати втому, покращують апетит.
Різновиди. До легальних стимуляторів відносяться: кофеїн, кава, чай, кола, гуарана та інші. До нелегальних (заборонених законом): метамфетаміни («гвинт», «джеф», «болтушка»), амфетамін (фетамін, «фен»), «екстазі», кокаїн. При регулярному вживанні психостимулятори викликають специфічне збудження, у стані якого людина здатна цілодобово не спати, практично не їсти і певний час, як заводний механізм, продовжувати діяти. Психологічна залежність від амфетамінів формується надзвичайно швидко, достатньо декілька разів прийняти їх.
Всі стимулятори мають наступні ефекти:
– стимулюють активність нервової системи;
– викликають часте серцебиття;
– підвищують кров’яний тиск;
– посилюють потовиділення;
– підвищують температуру тіла;
– розширяють зіниці ока;
– подавляють апетит;
– можуть викликати безсоння, слабкість, нудоту, сухість у роті, тремор (тремтіння кінцівок), порушення координації рухів.
Передозування стимуляторами.
Наркотики діють на мозок, який контролює роботу всіх органів людського тіла: серця, дихальної системи тощо. Як кожен наркотик має деяку специфічну дію, але має і токсичну дію, що може спричинити інтоксикацію та передозування – стан дуже небезпечний для здоров’я і життя.
Симптоми передозування:
– сильна пульсуюча головна біль;
– паніка, страх, рухлива активність;
– «амфетаміновий» психоз, параноїдальне верзіння, тактильні та слухові галюцинації;
– підвищення кров’яного тиску, посилене серцебиття;
– нудота, блювота;
– поблідніння, синюшність обличчя, вологість шкіри;
– уповільнення дихання і пульсу, тахікардія;
– відчуття здавленості, важкості та біль у грудях, утруднення дихання;
– утруднення мови;
– втрата свідомості;
– мозкові крововиливи, судоми, кома.
При передозуванні необхідно виконати декілька правил:
- Заспокоїтися, не панікувати, цей стан скоро пройде.
- Необхідно лягти або сісти, зробити декілька глибоких вдихів і видихів, у випадку, якщо це не допоможе – прийняти 15-40 капель корвалолу або валокордину.
- Від сильного головного болю може допомогти но-шпа, папазол – препарати, які знімають спазм і знижують тиск. Перед тим, як прийняти пігулки, необхідно порадитися з фармацевтом та уважно прочитати інструкцію.
- Неможна вживати наркотики опіатного ряду, і ні у якому разі не вживати алкоголь.
- Не треба пити чай і каву, вони також мають стимулюючий ефект. Треба пити якомога більше води або соку.
- Доцільно вмитися холодною водою, поставити на чоло холодний компрес або огорнути голову мокрим рушником.
Дозування і ефекти. Амфетаміни ковтають, нюхають, палять і вколюють. Різниця між способами вживання – у терміні до «приходу» і силі дії. Самий небезпечний спосіб – внутрішньовенний. Використання нестерильних шприців, голок, фільтрів, ложок, води для ін’єкції можу ть призвести до захворювань на ВІЛ/СНІД, гепатитам, зараження крові, запалення серцевої вистилки і клапанів.
Ефекти від вживання амфетамінів наступні: підвищена говірливість та агресивність, часте дихання та серцебиття, підвищений кров’яний тиск; понижений апетит, дії стають нав’язливими, повторювальними і незграбними.
Ефекти високих доз:
– озноб і пітливість, сухість у роті, головний біль, блідість, затуманений зір, запаморочення, нерівне серцебиття, тремор (тремтіння пальців рук), порушення координації, втрата сил;
Наслідки вживання стимуляторів.
- Токсична ецефалопатія або нейропатія – невиліковне враження мозку та нервової системи, при якому порушується координація рухів, мова (розвивається протягом 3-4 місяців регулярного вживання).
- Марганцевокисла ецефалопатія – наслідки вживання «джефа» («болтушки») з високою концентрацією марганцю – призводить до невиліковного токсичного слабоумства, паралічу, порушенню рефлексів (може виникнути після однієї ін’єкції).
- Враження мозку і нервової системи, нирок, печінки, неконтрольоване слиновитікання і порушення рефлексу ковтання.
- Важка астенія (безсилля).
- Депресія, туга, дратівливість, відчуття безпорадності та безнадійності, суїцидальні думки.
- Істерики, психози, галюцинації [4].
Амфетаміни (фен, спид, гвинт). Амфетамін – напівсинтетичний аналог ефедрину був синтезований у 1932 році як засіб, який подавляє апетит. У немедичних цілях використовувався з 1960 років. Зустрічається у вигляді порошку і капсул. Амфетаміни є сильними психомоторними стимуляторами – підвищують відчуття сили, потужності, самоствердження, підвищують активність і викликають ейфорію, яка може продовжуватися декілька годин.
За придбання та зберігання фенаміна в кількості від 0,02 г до 3,0 г, солутана – 10 флаконів, матамфенаміну, первитину від 0,02 г до 1,5 г, власноруч приготовлених препаратів з ефедрину від 1 до 100 мл без цілі збуту – наступає кримінальна відповідальність – позбавлення волі на термін до 3-х років.