Ми з вами є свідками швидкого і невпинного поширення пияцтва та алкоголізму серед самих найрізноманітніших прошарків населення. Не існує такого суспільного стану, серед якого немає людей, які не пиячать. Безумовно, помірне вживання алкоголю ніхто не забороняє та й не регламентує. При бажанні можна випити скільки душа забажає. Але виникає просте запитання: для чого?
Загальновідомо, що причиною цілого букету хвороб, сімейних проблем, виробничих та автомобільних аварій, соціальних негараздів, злочинів тощо є алкоголь. Навіть незначна доза випитого алкоголю призводить до порушення координації рухів, притуплення зору, слуху, тактильності, прискорюється серцебиття, порушується увага. У той же час певна частина наших знайомих, друзів, інколи членів родини пиячать до нестями і зупинити їх у цьому надзвичайно важко. Що ж є причиною безмірного і згубного тяжіння до «зеленого змія», чим він приворожив до себе людей?
По-перше, одні вважають, що спиртні напої мають лікувальні властивості, дезінфікують організм і позитивно впливають на здоров’я. Тому інколи можна почути таку думку: «Поки пив – нічого не боліло, а кинув, почала печінка боліти, шлунок про себе «заявив», суглоби заболіли». Людина, яка пиячить, не розуміє, що вона знаходиться під постійним «наркозом», симптоми різних хвороб у неї були раніше, але вона їх просто не помічала – «наркоз» не давав.
По-друге, інші люди доводять, що алкоголь добре «зігріває» у сильний мороз. Частково вони праві, але лише певною мірою.
Причиною «зігріву» є різкий викид тепла через розширені судини, який зумовлюється миттєвим викидом енергії. Тому п’яний набагато скоріше втрачає енергію і швидше замерзає, що інколи призводить до нещасних випадків.
По-третє, існує думка, що алкоголь є висококалорійним харчовим продуктом, який забезпечує енергетичні потреби організму, наприклад, під час важкої фізичної роботи, емоційному та психологічному напруженні. А у пиві та сухих винах є цілий набір вітамінів і ароматичних речовин. Частина людей доводять, що алкоголь піднімає настрій, збуджує, покращує самопочуття, активізує нервовому та розумову діяльність, формує впевненість у власних силах, робить людину сміливою, безстрашною. Але після такого збудження настає депресія, головний біль, з’являється поганий настрій, роздратованість. Інколи у стані алкогольного збудження люди скоюють злочини, або такі вчинки, про які вони потім жалкують.
По-четверте, те, що вино та горілка покращують апетит є панацеєю для багатьох людей. Але це ненадовго. У подальшому прийом пива, вина та горілки надзвичайно шкідливо впливає на травлення і призводить до захворювання шлунку (виразка, гастрит). Крім того, від алкоголю страждають печінка, нирки, підшлункова залоза.
По-п’яте, у кризових ситуаціях алкоголь знімає стрес, відволікає від соціальних проблем (безробіття, сімейні проблеми, відсутність грошей тощо). З цим у деякій мірі можна погодитися, проте це проблеми не вирішить, а лише їх поглибить.
Як бачимо, думка про користь алкоголю досить поширена помилка у суспільстві. Потреба в алкоголі не є важливою природною потребою людського організму, як наприклад, потреба у їжі, воді, кисні. Вживання спиртних напоїв скоріше традиція, наслідування прикладу, бравада, погана звичка. З часом людина втягується в алкогольний дурман і стає залежним від нього. Загалом деякі спеціалісти вважають алкоголізм хворобою «для задоволення» і яку треба лікувати у спеціальних медичних закладах.
Спеціалісти розрізняють три види алкоголізму: побутовий, хронічний і ускладнений. Крім того, у традиціях споживання алкоголю виділяють винну, пивну і горілчану моделі, які склалися історично. Лікар-нарколог В.А. Рязанцев, який тривалий час працював у Жовтневій ЦРЛ Миколаївської області, ставить пияцькі звичаї вживання алкоголю на перше місце серед основних причин поширення пияцтва, а також поза обрядові звички, які вкоренилися у свідомість багатьох людей та думка про те, що помірне та не часте вживання спиртного суттєвої шкоди організму людини не завдає [18, с. 5].
Але відомі випадки, коли регулярне, хоч і у не значних дозах, вживання алкоголю ставило людину в повну залежність від нього. «Алкогольні звичаї виконують при цьому принаймні дві соціальні функції: по-перше, вони виступають засобом стабілізації існуючих у даному середовищі форм вживання алкоголю і відношення до них, і по-друге, здійснюють відтворення цих відносин у житті нових поколінь», – наголошують Б.С. Братусь і П.І. Сидоров [2, с. 48]. Треба погодитись з думкою Н.Ю. Максимової у тому, що виникнення потягу до алкоголю і наркотиків найтіснішим чином пов’язано з умовами життя людини [13, с. 31].
Отже, пияцькі звичаї та умови життя особистості є однією, але не основною причиною поширення алкоголізму серед населення, особливо молоді та неповнолітніх. Сьогодні набувають особливого значення соціальні, економічні та політичні чинники, які породили масу проблем для населення: безробіття, низький прожитковий мінімум, нестабільність політичної ситуації, неконтрольоване підвищення цін, корупція, зловживання державною владою, відсутність чітких ідеологічних орієнтирів та національної ідеї. У цих умовах молодь виявилася найбільш незахищеною і вразливою верствою населення.