Підприємництво та його організаційно-правові засади
8.4. Форми небанківського кредитування, їх характеристика
Господарюючі суб´єкти в процесі здійснення виробничо-фінансової діяльності, крім банківського кредиту, можуть використовувати й інші види кредиту: комерційний, лізинговий, державний, міжнародних фінансових організацій.
Комерційний кредит – це угода між продавцем (кредитором) і покупцем (позичальником) щодо надання першим відстрочки платежу за товари, надані послуги, виконані роботи. Це товарна форма кредиту, яка визначає відносини щодо перерозподілу матеріальних ресурсів між суб´єктами господарювання. Призначенням комерційного кредиту є прискорення реалізації товарів та одержання прибутку.
Традиційний механізм комерційного кредиту передбачає проведення кредитування з використання векселів, суть якого полягає в тому, що платник (позичальник) надає постачальнику (кредитору) комерційний вексель – фінансовий інструмент, цінний папір, який містить зобов´язання сплатити позичальником кредитору зазначену в векселі суму у визначений у векселі термін. Погашення кредиту може здійснюватися через оплату боржником векселя, передаванням векселя іншій особі, шляхом переоформлення комерційного кредиту на банківський.
Крім того, комерційний кредит може здійснюватися шляхом записів вартості проданих у кредит товарів за відкритим рахунком. За цієї форми комерційного кредитування постачання наступної партії товарів можливе до моменту погашення попередньої заборгованості.
Сучасний механізм комерційного кредиту містить систему торгових знижок із покупної ціни товарів «сконто», яка використовується при оплаті вартості товарів протягом певного терміну після виписки рахунків, що заздалегідь визначається в контрактах.
Різновидом комерційного кредиту є податковий кредит , який являє собою відстрочку сплати підприємством податку до бюджету в календарному році.
Лізинговий кредит надається в товарній формі і являє собою довгострокову оренду майна. Це угода, за якою кредитор зобов´язується придбати майно і передати його в користування позичальнику на визначений термін за відповідну плату.
Виділяють три суб´єкти лізингових відносин:
– лізингодавець (кредитор) – суб´єкт підприємницької діяльності, який передає в користування майно за лізинговою угодою;
-лізингоотримувач (позичальник) суб´єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування майно за лізинговою угодою;
– продавець лізингового майна або його безпосередній виробник.
Кредиторами при лізингу можуть бути лізингові компанії, банки та інші фінансово-кредитні установи.
Доцільність використання лізингу для лізингоотримувача:
- Він дозволяє організаціям, не вдаючись до залучення кредитів чи значних одноразових витрат власного капіталу, використовувати у виробництві нове технологічне обладнання й технології, а морально застаріле періодично поновлювати.
- Лізингоотримувач не залучає позичкового капіталу, що підвищує його ліквідність, тобто підтримується оптимальне співвідношення власного та позичкового капіталів.
- Придбане в розстрочку обладнання дозволяє знизити і собівартість продукції, і базу оподаткування (оскільки лізингові платежі входять до складу валових витрат), і податкові платежі.
- Підприємству простіше отримати майно в лізинг, ніж кредит на його придбання, тому що об´єкт лізингу є заставою і право власності на нього має лізингодавець.
Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій (ступеня окупності) виділяють оперативний і фінансовий лізинг. Фінансовий лізинг – це угода, яка передбачає протягом періоду своєї дії виплату лізингових платежів, які покривають повну вартість амортизації майна або більшу його частину, додаткові витрати та прибуток орендодавця (процент за лізинг). А при оперативному лізингу угода укладається на термін, менший за період амортизації орендованого майна, тому для нього характерне часткове відшкодування вартості майна, що здається в лізинг, і витрати лізингодавця не покриваються орендними платежами протягом одного лізингового контракту.
Державний кредит – це економічні відносини, які виникають між підприємством і державою щодо купівлі підприємством державних цінних паперів, а також отримання останнім бюджетних і позабюджетних кредитів.
Державне кредитування здійснюється шляхом надання бюджетних кредитів безпосередньо міністерствам, відомствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади для фінансування підприємствами, об´єднаннями та організаціями (далі – позичальниками) через банківські установи в першу чергу пускових об´єктів, а також раніше розпочатих важливих новобудов виробничого призначення, технічного переозброєння і реконструкції діючих підприємств, незалежно від форм власності, на пріоритетних напрямках економіки відповідно до Концепції регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки. Воно є прямим, цільовим, поворотним, строковим, в обов´язковому порядку забезпеченим заставою, поручительством або гарантією і здійснюється за рахунок коштів, передбачених на цю мету Державним бюджетом України.
Банки, що проводять фінансування, здійснюють державне кредитування будов і об´єктів тільки за умови отримання від позичальника необхідних для оформлення фінансування капітальних вкладень документів. Бюджетні кредити надаються для фінансування будов і об´єктів, проектні строки спорудження яких (або їх черг) не перевищують трьох років, а в окремих випадках – п´яти років.
Перелік будов і об´єктів виробничого призначення, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету, визначає Міністерство економіки за погодженням з Міністерством фінансів на основі пропозицій міністерств, відомств, інших центральних органів державної виконавчої влади і подає його на затвердження Кабінету Міністрів України у складі Державної програми економічного і соціального розвитку України на плановий рік.
Організація роботи по обслуговуванню бюджетних кредитів, їх обліку та проведенню розрахунків з позичальниками здійснюється уповноваженими банками України. Міністерство фінансів перераховує міністерствам, відомствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади на окремий рахунок кошти, в межах яких надається бюджетний кредит, згідно з затвердженою Державною програмою економічного і соціального розвитку України.
Міністерства, відомства, інші центральні органи державної виконавчої влади – замовники, яким надається бюджетний кредит, укладають з Міністерством фінансів (Головним управлінням державного казначейства) кредитну угоду, в якій визначаються умови надання позички та її гарантованого повернення у визначені кредитним договором терміни.
Погашення бюджетних кредитів починається через рік після закінчення будівництва, реконструкції або технічного переозброєння об´єкта кредитування (його черги, пускового комплексу) і здійснюється щоквартально у термін не більше як за три роки.
Державне кредитування підприємств може здійснюватися для забезпечення післяприватизаційної фінансової підтримки. Приватизовані підприємства кредитуються Фондом державного майна України через уповноважені банки за рахунок коштів Державного позабюджетного фонду приватизації та коштів, передбачених Державною програмою приватизації.
Суб´єкти підприємницької діяльності можуть одержувати кредити від міжнародних фінансово-кредитних організацій , серед яких велику роль відіграють Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Фонд “Євразія”, Фонд підтримки підприємств у нових незалежних державах, Агентство США з міжнародного розвитку та інші.
Головною метою кредитів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) є сприяння розвитку підприємництва, роздержавлення та приватизація, фінансова підтримка малого та середнього бізнесу. Основними напрямами діяльності ЄБРР в Україні є надання прямих кредитів та участь у спільному (з іншими кредиторами) фінансуванні, інвестування акціонерного капіталу підприємств приватного та державного сектор, полегшення доступу підприємствам до внутрішніх та міжнародних ринків капіталу шляхом надання гарантій і сприяння в інших формах.
ЄБРР надає позики в доларах США для:
– довгострокового фінансування засобів виробництва та пов´язаного з ним збільшення оборотного капіталу;
– короткострокового фінансування витрат на імпортовану сировину та запасні частини для подальшої переробки або використання у виробництві;
– фінансування лізингу;
– короткострокового фінансування експортних контрактів.
Короткострокові позики надаються на термін до 12 місяців, а довгострокові – до 5 років з максимальною відстрочкою погашення до 2 років. За рахунок коштів ЄБРР кредитуванню підлягають тільки фінансово окупні та забезпечені заставою проекти.
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), який входить до Групи Світового банку, сприяє економічному зростанню країн, що розвиваються. Позики банку надаються під гарантії уряду на термін до 15-20 років і мають 5-річний термін відстрочення. МБРР кредитує інвестиційні проекти, метою яких є технічна реконструкція окремих існуючих підприємств певної галузі або регіону, створення нових підприємств або надання коштів на поповнення оборотних коштів підприємств. Основними напрямами кредитування є транспорт, зв´язок, енергетика, сільське господарство. При цьому чітко визначається перелік товарів, послуг і робіт, які закуповуватимуться за рахунок позики банку. При впровадженні інвестиційних проектів кредитна угода підписується між Україною та МБРР.
Фонд “Євразія” надає кредити в іноземній валюті з низькою відсотковою ставкою підприємствам, що працюють у сфері виробництва, надання послуг, мають перспективні з економічної точки зору проекти. Максимальний розмір позики не перевищує 100 000 дол. США, максимальний період надання – 2 роки. Для отримання кредиту необхідна наявність застави, гарантій як забезпечення. Кредити надаються на закупівлю обладнання, сировини та матеріалів.
Фонд підтримки підприємств у нових незалежних державах сприяє розвитку малих і середніх приватних підприємств в Україні, Молдові, Білорусі. Фонд здійснює фінансування у формі часткової участі в статутному фонді та у формі позик у розмірі від 500 тис. до 5 млн. дол. США залежно від специфічних потреб проекту. Позики надаються на період від кількох місяців до п´яти років залежно від мети проекту.
Агентство США з міжнародного розвитку, маючи на меті створити можливості для зростання малого бізнесу в Україні, надає кредитну підтримку інвестиційним проектам на конкурентній основі для високотехнічних виробництв та мікрокредити.