Мета будь-якого виступу – передати інформацію, переконати аудиторію у слушності тих чи інших положень. Досягнути результату можна, лише впливаючи на раціональну й емоційну сфери людської психіки.
Як застосовуються в риториці логічні закони?
Ефективність будь-якої промови досягається, насамперед, її змістовністю. Як писав Цицерон: “…мова повинна розцвітати і розвиватися тільки на основі повного знання предмета. Якщо ж за нею не стоїть зміст, засвоєний і пізнаний оратором, то її словесне вираження є балаканиною.”
Однак однієї лише змістовності недостатньо, вона повинна підкріплюватися логічною культурою:
♦ Спроможністю чітко і однозначно викласти зміст.
♦ Не допускати суперечливості в судженнях.
♦ Послідовністю переходу від однієї думки до іншої.
♦ Спроможністю, спираючись на приклади, викласти матеріал.
Готуючись до виступу, необхідно продумати і скласти план, оформити композицію, визначити логіку переходу від одного питання до іншого.
План виступу може бути:
♦ простий;
♦ план-теза;
♦ план-проспект;
♦ план-сценарій.
План може уточнюватися, доповнюватися. Робота з планом дозволить вирішити, як подавати матеріал (читаючи, переказуючи тощо).
Іноді під час виступу виникає необхідність відійти від плану, перейти до імпровізації. Імпровізація надає динамізму, допомагає посилити контакт. Проте не варто забувати при цьому головну мету виступу.
Мовна культура привселюдного виступу – це комунікативна доцільність вибору такого мовного матеріалу, що забезпечує найкращий вплив на аудиторію. Виділяють три аспекти:
♦ Стиль мовлення.
♦ Дотримання головних вимог до мови.
♦ Використання засобів мовної виразності.
В усному мовленні можуть використовуватися наступні стилі: художній, публіцистичний, офіційно-діловий, науковий. Кожному із них притаманні свої особливості, але будь-який з них використовує “живе слово”.
Мова викладу має бути:
- Правильною.
- Стислою.
- Точною, зрозумілою
- Багатою, розмаїтою завдяки використанню лексичних, фразеологічних, інтонаційних засобів.
Композиційні засоби виразності мови:
- початок, що інтригує;
- виклад проблеми;
- зіставлення точок зору, аргументи.
Мовні засоби:
- використання цитат, крилатих виразів;
- психологічна пауза;
- виразність.
Методичні засоби:
- виділення головних моментів;
- зоровий контакт із аудиторією;
- використання наочності.
Промова – це не лише заздалегідь заготовлений, відшліфований і відрепетований текст, що озвучується. Це думки, імпровізація, враховування інтересів оратора і конкретної ситуації в аудиторії.
Є люди, які здатні цілий день говорити, коли їх слухають один або два чоловіки, але виступ перед великою аудиторією викликає у них почуття знервованості. Щоб цього не трапилось, слід пам’ятати, що гарна промова потребує ретельної підготовки, знання предмета, цілеспрямованості, уміння думати і поєднувати слово з “музикою душі”.
Відомо, особливо викладачам, що чим більше використовується наочних засобів, тим ефективнішим буде навчання.
Найбільш розповсюдженими засобами наочності є: дошка та графопроектор.
На дошці зручно писати цифри, схеми, але:
- процес написання перериває виклад матеріалу (не можна говорити і писати одночасно);
- інформацію необхідно витирати і до неї неможливо повернутися у разі необхідності.
Все частіше у виступах використовують дошку-блокнот із відривними аркушами. Схеми можна підготувати заздалегідь, прикріпити на стіні й звертатися до них під час виступу. Проте використовувати таку дошку краще у невеликій аудиторії.
Використання графопроектора дозволяє:
- заздалегідь підготувати якісні слайди;
- спроектувати схеми, картинки так, щоб було видно всій аудиторії.
Однак графопроектор складно використовувати у світлому приміщенні.
Основні правила використання технічних засобів:
- Пам’ятайте, що наочні засоби призначені тільки для того, щоб допомогти, а не замінити виклад.
- Наочність має бути простою і доступною для перегляду та ознайомлення.
- Слід дати аудиторії час, щоб осмислити інформацію перед тим, як продовжувати виклад.
- Не слід читати те, що аудиторія може прочитати сама.
- Наочний матеріал варто прибрати відразу після показу, інакше він буде відволікати увагу присутніх.