У першому розділі посібника розглядається місце етики в міжлюдських стосунках та вплив моральних норм і принципів на розвиток суспільства.
Наведені філософсько-етичні вчення і концепції доводять, що, хоча за своєю природою моральні цінності, до яких здавна прагнуло людство, прості й очевидні, проте вони, як свідчить історія, завжди перебувають у суперечці з дійсністю. Це робить моральні цінності предметом гострих дискусій і моральних пошуків, особливо у XX ст.
Доводиться, що бізнес як будь-яка сфера людської діяльності потребує таких самих етичних норм і регуляторів, які існують у суспільстві у цілому.
Дається цілісне уявлення про види етичних норм крізь призму універсальних, групових і особистісних її видів.
Розглядається проблема співвідношення матеріальних і духовних факторів, вибору мети і засобів її реалізації в підприємницькій діяльності.
Ключові поняття
Мораль (від лат. moralis – моральний) – певна форма свідомості, сукупність усвідомлених принципів, правил, норм поведінки. На відміну від простої звички або традиції моральні норми існують у вигляді ідеалів добра і зла, вини, справедливості, совісті тощо. Мораль санкціонується лише формами духовного впливу (суспільна оцінка, схвалення, засудження).
Добро і зло – загальні поняття моральної свідомості, категорії етики, що характеризують позитивні і негативні моральні цінності. Добро – душевність, дружелюбність, сердечність, людяність.
Совість – особистісна форма морально-емоційного контролю, компонент моральної свідомості. Як результат самооцінки є певного ціннісною шкалою (критеріями добра і зла, справедливості і порядності). Совість – рефлексійна емоція, болісне самоусвідомлення індивідом своїх вад і моральної недосконалості.
Духовність – специфічна людська риса. Виявляється у багатстві духовного світу особи, її ерудиції, розвинутих інтелектуальних і емоційних запитах, моральності. Духовність – індивідуальна вираженість у системі мотивів особистості: ідеальної потреби пізнання та соціальної потреби жити, діяти для інших. З категорією духовність співвідноситься потреба пізнання світу, себе, змісту і призначення свого життя.
Етика (від. грец. ethos – звичай, вдача, характер) – теорія про мораль, у широкому розумінні є низкою системно обгрунтованих правил, що визначають і регулюють стосунки між людьми.