11.11. Штучне вигодовування

Вигодовування, при якому в першому півріччі життя дитина зовсім не отримує жіночого молока або його кількість менша 1/5 необхідного добового раціону, називається штучним.

Тепер, завдяки досягненням дієтетики, штучне вигодовування може давати Добрі результати, але його ні в якому разі не можна вважати рівноцінним з природним.

Штучне вигодовування призначають у таких випадках:

1) якщо зовсім немає молока у матері (агалактія) і неможливо забезпечити Дитину зцідженим грудним молоком іншої жінки;

2) при тяжких захворюваннях матері (активний туберкульоз, декомпенсовані вади серця, тяжкий діабет, тяжкі форми базедової хвороби, тяжкі форми захворювання крові або злоякісні новоутворення, психічні хвороби, тяжкі форми епілепсії, сифіліс, набутий в останні дні вагітності або після народження дитини, а також захворювання на стовбняк, сибірку);

3) якщо дитина не сприймає материнського молока.

Поряд з абсолютними протипоказаннями до годування дитини груддю можуть бути відносні, тимчасові, пов’язані з захворюванням матері на інфекційні хвороби (мастит та ін.). В цих випадках треба обов’язково зберегти лактацію, регулярно зціджуючи молоко, а дитину годувати зцідженим материнським молоком. В деяких випадках можна дозволити матері годувати дитину груддю, якщо дотримуватися необхідних протиепідемічних заходів.

При штучному вигодовуванні користуються звичайно молоком тварин, найчастіше коров’ячим, рідше козячим або від інших тварин. Коров’яче молоко, як і молоко інших тварин, дитячий організм погано перетравлює і важко засвоює, що пов’язано з тим, що жіноче молоко істотно відрізняється від молока тварин (див.розд.11.3). Коров’яче молоко містить білка і солей значно більше, а цукру менше, ніж жіноче. Ще різкіше виражена ця відмінність між козячим і жіночим молоком. У козячому молоці білка і солей ще більше, ніж у коров’ячому. Але було б помилково припускати, що надлишок білка в коров’ячому чи козячому молоці корисний для дитини. Дитина не може повністю використати цей білок, а на його перетравлювання і виведення з організму витрачає зайву енергію. Це пов’язане з тим, що відмінність у складі жіночого і коров’ячого молока не тільки кількісна, а й якісна: в коров’ячому молоці багато казеїну і низький вміст альбуміну та глобуліну. Крім того, білки коров’ячого молока є чужорідними для організму дитини, в той час як білки жіночого молока за своїм складом наближаються до білків дитячої крові. Чужорідність білка, низький вміст альбумінів і глобулінів визначають те, що дитячий організм важко перетравлює коров’яче молоко.

Застосовуючи коров’яче молоко для годування дитини раннього віку, треба пам’ятати зазначені відмінності в складі і біологічну цінність коров’ячого та жіночого молока, а також особливості травного каналу дитини.

Коров’яче молоко для годування грудної дитини повинне бути доброї якості, свіже, незабруднене, надоєне від здорової корови. Іншими словами, для харчування дитини можна вживати лише гарантійне коров’яче молоко, тобто таке, яке містить не менше 35 г/л жиру, 40-45 г/л вуглеводів, має кислотність не вище 20° за Тернером, дає не менше 8,5 г/л сухої золи, загальна кількість бактерій не перевищує 50 000 в 1 мл, титр кишкової палочки не вищий 1:10. Крім того, в ньому не повинно бути патогенних мікроорганізмів.

Це молоко можна вживати тільки в кип’яченому або стерилізованому вигляді, незважаючи на те, що кип’ятіння збіднює молоко на білок, жир, руйнує вітаміни та ферменти, знищує бактерії у молоці.

Для штучного вигодовування дітей використовують різні молочні суміші, які виготовлені на основі коров’ячого молока (табл. 94). Зокрема, тривалий час для штучного вигодовування використовували неадаптовані суміші — солодкі або кисломолочні. Неадаптовані солодкі суміші — це просте розведення коров’ячого молока, що дозволяє зменшити кількість білка в ній і Наблизити її склад, за можливістю, до жіночого молока. Розводити можна як водою, так і круп’яними відварами (рисовим, гречаним, вівсяним та ін.).

Коров’яче молоко, розведене в 3 рази, тобто таке, що містить 1 частину Молока і 2 частини відвару, називається сумішшю №1 (або суміш А). Суміш Молока з однаковою частиною відвару (1:1) називається сумішшю №2 (або При розведенні відварами — відповідно Б-рис, Б-овес і т.д.). Молоко, розведене з розрахунку: 2 частини молока на 1 частину води або відвару, має вищу калорійну цінність і вищий вміст білка. При розведенні водою ця суміщ називається сумішшю №3, при розведенні відварами — В-рис, В-овес і т.д.

Використання для розведення круп’яних відварів порівняно з водою має перевагу, бо відвари сприяють при зсіданні випадінню дрібніших та ніжніших зсілих частинок казеїну і стимулюють діяльність травного каналу. Крім того,

одночасно з відварами вводять додатково вуглеводи (два дисахариди лактоза, сахароза і полісахарид крупи — крохмаль), на які бідне коров’яче молоко, а з відварами гречаним і вівсяним — вітаміни групи В. При цьому покращується амінокислотний і сольовий склад суміші. Оскільки при розведенні коров’ячого молока значно зменшується вміст вуглеводів, то до суміші треба додавати 3% цукру у вигляді цукрового сиропу (100%). До солодких неадаптованих сумішей належать також сухі суміші «Крепыш» і «Здоровье».

До кисломолочних неадаптованих сумішей належить кефір і його розведення та ацидофільне молоко, призначені для змішаного і штучного годування.

Кисломолочні продукти виготовляють з цільного коров’ячого молока шляхом заквашування його кисломолочними бактеріями. В процесі приготування цих продуктів в них накопичуються ферменти, які стимулюють секрецію шлункового соку, ніжно зсідаються білки молока і тим самим полегшують і покращують процеси травлення. Дуже цінною властивістю кисломолочних продуктів є здатність зменшувати бродіння в кишках, пригнічувати і витісняти хвороботворні мікроби.

У нашій країні з кисломолочних продуктів найбільш поширений кефір, який не тільки стимулює секрецію травних соків, але й посилює виділення жовчі. Він повільніше і рівномірніше, ніж несквашене молоко, надходить з шлунка у дванадцятипалу кишку, створюючи тим самим сприятливі умови для травлення. Молочна кислота, яка міститься в кефірі, гідролізує жир і забезпечує більш ніжне сквашування молочного білка. В результаті молочнокислого бродіння в кефірі накопичуються вільні амінокислоти, вітаміни С та групи В, а також ферменти, які беруть участь в розщепленні вуглеводів (амілази, мальтази, зимази). Кефір, як і інші кисломолочні продукти, пригнічує в кишечнику ріст патогенної мікрофлори.

Тепер для штучного годування дітей, позбавлених материнського молока, використовуються різні види молочних сумішей. У всьому світі проводиться широка розробка молочних сумішей, значно наближених за складом Д° грудного молока; вони отримаЯй назву адаптованих молочних сумішей, оскільки використання різних технологічних способів дозволяє адаптувати коров’яче молоко до особливостей травлення та обміну речовин у грудН01 дитини.

Орієнтовний перелік адаптованих молочних сумішей, що випускаються у різних країнах світу, та їх хімічний склад у зіставленні зі складом материнського молока наведені в табл. 96.

Останнім часом всі адаптовані молочні суміші за ступенем наближення їх складу до грудного молока можна розподілити на три категорії: високо- адаптовані, менш адаптовані та частково адаптовані.

До числа високоадаптованих молочних сумішей належать: «Аіргеш» і «Нан» (фірма «Нестле», Швейцарія), «НІРР Рге» і «НІРР-1» (фірма «НІРР», Австрія), «Пулева-1»(фірма «Еббот Лабораториз», США), «Энфамил-1»(фірма «Бристоль-Майерс Сквібб», США/Голландія), «Пре-Хайнц» (фірма «Хайнц», США), «СМ А» (фірма «Вайт Ньютришинэлс», США), «Бона» (фірма «Нестле», Фінляндія), «Пилти» (фірма «Ван Ден Берг Фудс», Фінляндія), «Пикомил» (фірма «КРКА», Словенія).

Формула (склад) перерахованих високоадаптованих сумішей найбільш наближена до складу грудного молока: за кількістю та співвідношенням протеїнів — сироваткові білки/казеїн (60:40), вмістом та структурою есенціальних жирних кислот (лінолевої, ліноленової та їх сімейства омега-3 і омега-6), вуглеводами (лактоза), збалансованим вмістом всіх вітамінів, макро- та мікроелементів. Крім того, вони містять, за зразком грудного молока, цілий ряд біологічно активних субстанцій (таурин, холін, лецитин, інозитол, а деякі й L-карнітин), що відіграють дуже важливу роль у багатьох біологічних процесах організму дитини, особливо у перші місяці життя.

Site Footer