Отже, з 9-місячного віку дитина, крім грудного молока, отримує 2 рази на день різноманітні страви: овочевий суп або пюре з м’ясним фаршем (фрикаделькою), молочну кашу, а також різні поживні добавки, такі як : кисломолочний сир (або пасту) з молоком чи кефіром, яєчний жовток, овочеві і фруктові соки та пюре, печиво і навіть хліб. У зв’язку з цим грудне молоко ніби відступає в раціоні дитини на другий план, та й у грудях матері молока стає менше.
Проте, якщо в матері є молоко, то грудне годування рекомендується зберігати в харчуванні дитини до річного віку, оскільки воно все ще продовжує виконувати свої поживні та захисні функції, хоч роль їх значно менша, ніж У перші 6 міс. життя дитини.
При режимі п’ятиразового харчування груддю можна годувати дитину 2 рази на день, найкраще вранці, коли після нічного відпочинку у матері досить молока, і ввечері — перед нічним сном. Якщо молока з однієї груді не вистачає, то можна догодувати з другої. Коли ж молока у матері не вистачає на повне самостійне годування, то можна догодовувати дитину груддю після кожного або після деяких вживань їжі, поки це можливо.
Віднімання дитини від груді — це не простий захід, він іноді викликає неприємні фізичні та емоційні відчуття у матері та дитині.
Дитина в цей час може бути вередливою, відмовлятися від їжі, часто прокидатися вночі, плакати. Це пов’язане не стільки із зміною їжі, скільки із звичкою до груді, потребою задовольнити смоктальний рефлекс, особливо перед сном. Порушення стану дитини звичайно триває не більш як 3-5 днів. Щоб дитина 1 швидко відвикла від груді матері і не шукала її, необхідно на деякий час замінити матір під час годування дитини.
Іноді дитина при відніманні від груді так уперто відмовляється від вживання іншої їжі, що доводиться пропускати одне-два годування, щоб змусити її добре зголодніти, після чого вона їстиме і питиме з ложки з більшим бажанням. Примусове годування недопустиме, оскільки у дитини може сформуватись негативний рефлекс на процес вживання їжі.
Під час віднімання дитини від груді у матері може бути застій молока. У цьому випадку потрібно робити легкий масаж грудей, зціджуючи трохи молока, і поступово це явище зникне. На даний час треба обмежити себе у питті і туго бинтувати груди. На пов’язку можна класти міхур (грілку) з льодом або холодною водою. Допомагає також компрес з камфорним маслом. Якщо віднімання від груді проводити поступово, то болісних відчуттів у молочній залозі, як правило, не виникає.
Деякі матері з доброю лактаційною функцією вважають за краще продовжувати годувати дітей груддю деякий час протягом другого року життя. Спостереження свідчать, що таке тривале годування груддю не приносить користі дитині. Сила звички до ссання груді у неї стає дедалі сильнішою, що перешкоджає вживанню іншої необхідної для організму дитини їжі. Такі діти часто страждають від недокрів’я, рахіту, гіпотрофії, оскільки материнське молоко не задовольняє їхніх потреб у цьому віці в багатьох важливих харчових речовинах.