5.4. Особливості оцінки фізичного розвитку новонароджених

Серед першочергових завдань педіатрії найбільш важливим є зменшення випадків перинатальної патології, яка в 60-70% є причиною смертності немовлят. У зв’язку з цим особливу увагу викликають порушення розвитку плода і новонароджених, які обумовлюють внутрішньоутробну загибель плода і порушення адаптації в неонатальному періоді життя.

Оцінка фізичного розвитку новонароджених проводиться комплексно з урахуванням абсолютних показників маси і довжини тіла, периметрів голови і грудної клітки, а також ступеня зрілості. При цьому, на відміну від дітей інших вікових груп, обов’язковим є зіставлення показників фізичного розвитку новонароджених з гестаційним віком, оскільки один і той же показник фізичного розвитку новонароджених може по-різному оцінюватись, залежно від гестаційного віку. Наприклад, маса тіла 2000 г для дитини, яка народилася в терміні 32-33 тиж., оцінюється як середня, в 36 тиж. — як низька, в 37-38 тиж. — як дуже низька. Таким чином оцінюються й інші параметри.

Під гестаційним віком розуміють істинний вік дитини, починаючи з моменту зачаття. Залежно від терміну гестації новонароджені розподіляються: на народжених у строк (38-42 тиж.) — доношених, до строку (28-37 тиж.) — недоношених і після строку (42 тиж. і більше) — переношених.

Гестаційний вік визначають в тижнях:

1) за датою останньої менструації у матері, підраховуючи кількість тижнів від першого дня останньої менструації до народження дитини;

2) за датою першого ворушіння плода (до кількості тижнів, які минули від першого ворушіння до народження дитини, додають 18-20 тиж. у первовагітних або 16-18 тиж. у повторновагітних);

3) за даними об’єктивного спостереження за вагітною в жіночій консультації (відраховується термін вагітності при першому відвіданні і подальшому розвитку плода, який визначається за розміром матки);

4) за результатами ультразвукового дослідження вагітної.

Однак визначення гестаційного віку в пологах за терміном останньої менструації чи за виявленням першого ворушіння плода супроводжується грубою помилкою (до 11%). Найточніше визначення гестаційного віку можна провести через 30-42 год. після пологів, користуючись системою балів, які наведені в табл. 11.

Індивідуальну оцінку фізичного розвитку новонародженого проводять з використанням таблиць сигмального і центильного типів (табл. 14-16). Показники, які знаходяться в межах Х+25 або Р|0 – Р90, вважають відповідними середнім (нормальним) коливанням для даного гестаційного віку, нижче Р|0 (або більше Х-25), або вище Р90 (більше Х+25) — низькими чи високими. При оцінці рівня фізичного розвитку новонародженого перевагу віддають центильним таблицям, які побудовані з урахуванням частоти розподілу показників і є більш об’єктивними.

При використанні таблиць центильного типу по вертикалі відкладають показники маси тіла, довжини, обсягу голови і грудної клітки дитини, по горизонталі — її гестаційний вік. Точка перетину цих ліній наноситься на графік. Якщо вона знаходиться між кривими Р2575, то показники вважають середніми для даного гестаційного віку; від Р25 до Р|0 і від Р75 до Р90 — нижчими або вищими середньої норми, але все ж таки в межах нормальних коливань; нижче Р|0 и вище Р90 — низькими і високими.

Так, для дитини, яка народилася в 40 тиж. вагітності, маса тіла буде в межах середньої від 2800 до 4100 г (Р,0 – Р90). Якщо маса тіла дитини менша 2800 г, то вона вважається низькою для даного гестаційного віку, якщо більша 4100 г — то високою для даного гестаційного віку. Таким же чином оцінюють й інші показники фізичного розвитку.

Після оцінки основних параметрів фізичного розвитку необхідно визначити Пропорційність будови тіла та вгодованість дитини. Вгодованість новонародженого оцінюють за ступенем розвитку і розподілу жирової підшкірної клітковини, тургору тканин, еластичності і кольору шкіри та слизових оболонок, розвитку м’язової маси. Непрямими показниками є периметри стегна і плеча, співвідношення маси та довжини тіла (масо-зростовий коефіцієнт).
Цей коефіцієнт у доношених новонароджених завжди більший 60, у недоношених — нижчий.

Таблиця 11. Система оцінки зовнішніх ознак в балах (Dubowitz L. et al., 1970)

Зовнішні ознаки Бали
Набряк Явний набряк Нема явного Нема набряку    
кистей і стоп, утворюється ямка при натискуванні на шкіру над великогомілковою кісткою. набряку кистей і стоп, утворюється ямка при натискуванні на шкіру над великогомілковою кісткою    
Зовнішній вигляд шкіри Дуже тонка, желатино подібна Тонка і гладка Гладка, середньої товщини.

Висип або поверхневе лущення

Невелике потовщення, поверхневі тріщини й лущення, особливо на кистях і стопах Товста і пергаментноподібна, поверхневі і глибокі тріщини
Колір шкіри Темно-червоний Рожевий,рівномірно розподілений по всьому тілі Блідно-рожевий, нерівномірно розподілений по всьому тілі Блідий, рожеві  
  тільки вуха, губи, долоні  
Прозорість шкіри (тулуба) Виразно видно вени і венули, особливо під шкірою живота. Помітні вени і дрібні судини Під шкірою живота чітко видно декілька великих судин Під шкірою живота нечітко видно декілька судин Не видно ніяких кровоносних судин
Пушок на спині Нема пушку Рясний пушок, довге і товсте волосся на всій спині Волосся по

тоншується, особливо на нижній частині спини

Незначна кіль

кість пушку і

ділянки без

волосся

Майже на 1/2 спини нема пушку
Шкірні складки на підошовній поверхні стопи Складок нема Нечіткі червоні смуги на передній частині підошовної поверхні стопи Чіткі червоні смуги на 1/2 передньої частини підошов. Втиснення менш, ніж на 1/3 передньої частини підошовної поверхні Втиснення більш, ніж на 1/3 передньої частини підошовної поверхні Чіткі, глибокі смуги більш, ніж на 1/3 передньої частини підошовної поверхні

Тканина молочних залоз виражена на обох сторонах, на одній або обох сторонах, діаметр більший 10 мм Явно виражене загинання всередину всієї частини вушної раковини Вушна раковина тверда, по її краю утворюється хрящ, вона відразу повертається в попереднє положення після перегинання.

Примітка. Якщо кількість балів для кожної з обох сторін тіла виявляється різною, то приймається середнє значення.

Кількість тижнів вагітності, що відповідає одержаній сумі балів, визначається за такою шкалою:

Сума балів Тиждень вагітності Сума балів Тиждень вагітності
5-10 26 40-41 35
10-12 27 42-43 36
13-16 28 44-45 37
17-20 29 46-47 38
21-24 30 48-49 39
25-27 31 50-51 40
28-31 32 52-53 41
32-35 33 54-55 42
36-39 34    

Крім того, останнім часом для більш точної оцінки відповідності маси тіла довжині розроблені центильні таблиці (див. табл. 14,15). Якщо величина маси тіла при даній його довжині знаходиться в межах Р25 – Р75, то стан харчування новонародженого визначається як нормальний. Якщо ж показники маси тіла перебувають між Р25 та Р|0 і Р75 та Р90, то це свідчить про тенденцію до зниженого або надмірного харчування, а Р|0 і нижче або Р90 і вище — про явне порушення харчування.

Наведемо декілька прикладів оцінки фізичного розвитку новонароджених.

Приклад 1. Новонароджений хлопчик, народився у 20-річної здорової жінки від першої нормального перебігу вагітності з масою тіла 3570 г, зростом — 52 см, периметром голови — 36 см, грудної клітки — 34 см.

Перший день останньої менструації у матері 18 листопада 1991 р. Дитина народилася 28 серпня 1992 p., отже гестаційний вік дорівнює 40 тиж., тобто від дня останньої менструації до народження дитини минуло 40 тиж.

Перше ворушіння плода помічено 11 квітня 1992 р. Гестаційний вік за ворушінням також дорівнює 40 тиж. (від 11 квітня до 28 серпня, до них додається ще 20 тиж., оскільки жінка первовагітна). Оцінка зрілості за табл. 16 дорівнює 40 балам, що свідчить про гестаційний вік 40 тиж.

За оціночними таблицями (рис. 13, 14) знаходимо, що маса тіла, довжина і периметр голови знаходяться між Р50 – Р75, периметр грудної клітки — Р50 – Р,5, що відповідає середнім значенням нормального розвитку новонародженого. Відношення маси тіла до довжини дорівнює 68,6, що також відповідає нормі і підтверджується даними порівняння сигмальних (див. табл. 16) і центильних (див. табл. 15) таблиць.

Site Footer