Перш ніж приступити до підготовки матеріалів у суд, слід вирішити ключове питання: чи можна позитивно вирішити справу в суді, чи обґрунтовані вимоги, які ставляться.
«Висновок про наявність правової позиції – результат дослідження документів, які стосуються справи. Значення для справи мають тільки юридичні факти, тобто факти, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин». Тільки ці факти можуть бути покладені в основу вимог або заперечень. Отже, насамперед з’ясовуються саме ці факти. Одержаний у результаті проведеного аналізу фактичний склад порівнюється з умовами правових норм. «У такий спосіб уточнюється склад фактів, що іноді може привести до необхідності звернення до іншої норми права або відмови від її використання».
Позиція у господарській справі – це результат, якого хоче домогтися особа або її представник, лінія поведінки в суді, розроблена й спрямована на досягнення позитивного результату. Правова позиція включає в себе дві основні складові частини — законність вимог або спірного інтересу і можливість довести в суді ці вимоги.
Іноді висновок про наявність чи відсутність позиції, а відтак і про можливість досягнення бажаного результату, скласти нескладно. Наприклад, право позивача оформлено борговою розпискою і строк платежу вже настав.
Але є справи значно складніші, де потрібно: встановити фактичний склад вимог або заперечень довірителя, визначити докази, потрібні для підтвердження фактів, які підлягають доказуванню, чи є вони в наявності, де можна їх одержати й у який спосіб, визначитися з нормою закону, яка регулює спірні правовідносини сторін, чи не пропущена позовна давність, чи є поважні підстави для поновлення пропущеного строку, чи є можливість компромісу сторін, провести аналіз процесуального становища учасників справи.
Початкові відомості про зміст відносин сторін і характер спору може бути одержаний з ознайомлення з наявними в особи документами. Але така інформація буде однобічною, і навіть ретельна перевірка цих матеріалів може виявитися недостатньою для об’єктивного висновку про перспективи судової справи.
Для позову мають значення тільки юридичні факти, тобто факти, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Тільки такі факти можуть бути покладені в обґрунтування вимог або заперечень. Особа (юридична особа), яка звертається до суду, її представник, з’ясовуючи правову позицію, повинні ознайомитись з усіма обставинами справи у повному обсязі, відшукати норми, які підлягають застосуванню, а вже потім перейти до подальшої конкретизації фактичного складу. Аналізуються не тільки факти, які утворюють право на позов, а й такі, що погашають право або створюють перепони його виникнення. В цьому полягає методика з’ясування правової позиції. При розробці правової позиції юристи та адвокати для зручності вживають таке поняття, як «лінія спору». Лінія спору – це сукупність установок, яка визначає позицію сторони щодо питання виникнення, розвитку та вирішення спору. Для спрощення за лінію спору прийматимемо ті вузлові точки, щодо яких існують розходження сторін».
Пояснимо на прикладі. СП на конкурсі купило пакет акцій підприємства, що підлягало приватизації. Окремих умов конкурсу СП не виконало, у зв’язку з чим Фонд державного майна подав позов до суду про розірвання договору купівлі-продажу пакета акцій та стягнення передбачених договором збитків і неустойки та пені. Аналіз правової ситуації був невтішний. Вимоги Фонду були належно обґрунтовані та підкріплені відповідними доказами. Розробляючи позицію захисту, юристи СП вирішили розширити лінію спору і провести ретельний аналіз законності здійсненої приватизації. В результаті аналізу було виявлено порушення умов конкурсу та чинного законодавства з боку Фонду державного майна України. СП подало зустрічний позов про визнання приватизації пакета акцій недійсним. Зустрічний позов СП був задоволений, а в задоволенні вимог Фонду держмайна було відмовлено. В результаті замість сплати значних сум збитків і неустойки відбулася двостороння реституція і кожна зі сторін одержала передане нею в рахунок виконання договору.
Відсутність закону, який регулює спірні правовідносини, не є перепоною для звернення в суд. Але в подібній ситуації виявлення правової позиції по справі може бути сполучено із значними труднощами, оскільки в таких ситуаціях значно важче визначитися з юридичною перспективою справи. Крім того, ГПК вимагає посилання на норми закону, якими регулюються дані правововідносини. Отже, у цьому випадку в позовній заяві слід подати додаткову аргументацію, яка б враховувала відсутність норми закону, якою регулюються конкретні правовідносини.
Взагалі, приймати рішення про відсутність правової позиції для пред’явлення позову – дуже відповідальне питання. Для прийняття такого рішення потрібна абсолютна впевненість і переконаність у правильності свого висновку. Якщо залишаються сумніви, то варто утриматись від категоричних висновків. Сумніви залишають надію.
Успішна розробка матеріально-правової позиції буде неповною без перевірки наявності необхідних доказів для підтвердження юридичних фактів. Суд бере до уваги лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати юридичні факти, що стосуються даної справи.
Слід уникати двох крайнощів – надлишкового оптимізму та надмірної обережності у вирішенні питання про звернення до суду. Тільки суд здатний повно й усебічно встановити всі обставини справи. Отже, слід об’єктивно з’ясувати всі сумнівні моменти у правовій позиції та з їх урахуванням робити висновок про можливість звернення до суду. У всякому разі, звертатися до суду можна, маючи «впевненість у правовій позиції, що ґрунтується на попередньому строгому юридичному відборі фактів, які мають істотне значення для справи. Але слід наголосити, що такого роду «попередність» не має нічого спільного з приблизним, орієнтовним або просто недбалим висновком про те, які норми матеріального права підлягають застосуванню».
У всякому разі немає підстав для звернення до суду, якщо:
а) правові підстави для вимог або заперечень не можуть бути підтверджені доказами, які допущені законом для певних правовідносин;
б) виявлено відсутність фактів, необхідних для обґрунтування вимог або заперечень довірителя.
Наявність суб’єктивного інтересу в особи, яка звертається до суду, та особисте ставлення до конкретної ситуації нерідко заважає об’єктивно подивитись на реальну ситуацію і дати їй правильну оцінку. Саме тому, навіть маючи у розпорядженні юрисконсульта, на підприємстві нерідко винаймають адвоката або юридичну фірму для ведення справи. Погляд зі сторони у господарській справі дуже важливий.
УВАГА ДО ДЕТАЛЕЙ
При підготовці правової позиції слід звертати увагу на всі обставини, в тому числі й на дрібні деталі та факти. Професіоналізм юриста значною мірою визначається вмінням розрізняти істотні для справи обставини і деталі від другорядних. Такому вмінню звертати увагу на дрібні, але істотні для справи деталі, адвокати вчаться все життя.
Багато хто неодноразово дивився серіал «Сімнадцять миттєвостей весни», але мало хто звертав увагу на невідповідність окремих деталей. А професійний розвідник і публіцист Віктор Суворов звернув увагу на те, що автомобіль штандартенфюрера СС Штірліца їздив гітлерівською Німеччиною з радянським номером і російськими буквами: 21-47 ГРУ.
У справі СП «К» було оскаржено ухвалу про забезпечення позову. Відповідач агрофірма «Зоря» пропустив строк на звернення з апеляційною скаргою. Обґрунтовуючи звернення, представник агрофірми наголосив, що судом було допущено порушення правил співмірності, забезпечення позову здійснено до подання позовної заяви, що у випадку вимог про стягнення сум недопустимо. Заявляючи клопотання про поновлення строку на оскарження «З» наголосив, що всупереч вимогам ст. 153 ЦПК на агрофірму «Зоря» не було надіслано копію ухвали після її виконання. «К» заперечував проти поновлення строку, вказуючи, що в матеріалах суду є поштовий чек, який засвідчує, що листа надіслано підприємству «Зоря». Однак перевіркою було встановлено, що за тією самою адресою знаходилася й інша організація – КСП «Зоря», а в чекові вказано тільки слово «Зоря», а тому чек не засвідчує з достатньою повнотою вручення листа суду саме агрофірмі «Зоря». Не покладаючись на ці міркування, представник агрофірми одержав довідку від поштового відділення, з якої було з’ясовано, що листа дійсно було вручено КСП «Зоря». Строк на подання скарги було поновлено. Уважність при вивченні квитанції допомогла досягнути позитивного результату.