За адміністративно-територіальним устроєм Україна поділяється на три умовні рівні:
– перший або первинний рівень – села, селища та міста;
– другий рівень (середній рівень) – райони областей, Автономної Республіки Крим та міст спеціального статусу;
– третій рівень (найвищий рівень) – Автономна Республіка Крим, 24 області і два міста, які мають спеціальний статус – Київ і Севастополь.
Області і Автономна Республіка Крим складаються:
– з районів;
– з міст обласного підпорядкування (підпорядкування Автономної Республіки Крим).
Райони областей і Автономної Республіки Крим складаються:
– з міст районного підпорядкування;
– селищ;
– сіл.
Міста Київ і Севастополь поділяються на райони (ст. 133 Конституції України).
Адміністративно-територіальна одиниця – це частина території України, що є просторовою основою для організації та діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
За соціально-територіальними ознаками адміністративно- територіальні одиниці поділяються на:
– населені пункти (села, селища, міста), які виділені у самостійні адміністративно-територіальні одиниці;
– об’єднання населених пунктів (райони, області, Автономна Республіка Крим як автономно-територіальна одиниця у складі України).
Населений пункт – це частина комплексно заселеної території України, яка склалася внаслідок господарської та іншої суспільної діяльності, має сталий склад населення, власну назву та зареєстрована в порядку, передбаченому законом.
Адміністративно-територіальними одиницями є окремі населені пункти:
– міста;
– села;
– селища.
Невеликі поселення, що мають тимчасове значення і несталий склад населення або є об’єктами службового призначення в системі певної галузі господарства – будівлі залізничних служб, будинки лісників, шляхових майстрів, бакенщиків, польові стани та одиночні двори, селянські (фермерські) господарства – не є самостійними населеними пунктами і належать до тих населених пунктів, з якими вони пов’язані адміністративно або територіально.
Населені пункти умовно можна поділити на:
– сільські населені пункти;
– міські населені пункти.
До сільських населених пунктів належать, відповідно, села і селища. До міських – міста загальнодержавного підпорядкування (міста спеціального статусу); міста обласного підпорядкування; міста районного підпорядкування.
Автономна Республіка Крим є автономною адміністративно-територіальною одиницею – невід’ємною складовою частиною України.
Територією Автономної Республіки Крим є територія Кримського півострова, крім міста Севастополя.
Область – це основна складова частина території України, яка історично склалася і характеризується певним організаційним відособленням, цілісністю, економічною та соціальною самодостатністю, місцевими особливостями і традиціями.
Згідно з Конституцією у складі України є 24 області, а саме: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька та Чернігівська області.
Район – це частина території області, невеликий регіон з агропромисловим характером економіки, транспортною, інформаційною та іншою соціальною інфраструктурою, спрямованою на забезпечення зв’язку між сільськими та міськими населеними пунктами, які входять до його складу як самостійні адміністративно-територіальні одиниці.
Селище – це сільський населений пункт, що сформувався при промисловому та іншому підприємстві, організації чи установі, жителі якого поєднують свою роботу на ньому із веденням селянського господарства.
Село – це населений пункт із сталим складом жителів, які зайняті переважно у сільськогосподарському виробництві.