Відповідно до ст. 6 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011: «міністерство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах, проведення якої покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією та законами України». Кожне Міністерство очолює міністр України, який є членом Кабінету Міністрів України.
Міністерство юстиції України (Мін’юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, у сфері нотаріату, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, з питань державної реєстрації договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності; забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері виконання кримінальних покарань.
Мін’юст України є державним органом з питань банкрутства, а також органом, уповноваженим на забезпечення проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 р.
Мін’юст України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
У своїй діяльності Мін’юст України керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України. Його діяльність регламентується Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 228.
Основними завданнями Мін’юсту України є:
1) забезпечення формування та реалізація державної правової політики, політики у сфері адаптації законодавства України до законодавства ЄС, політики з питань банкрутства;
2) забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері виконання кримінальних покарань;
2-1) забезпечення проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади»;
2-2) забезпечення формування та реалізація державної політики з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності;
2-3) забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері організації примусового виконання рішень;
2-4) забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленому законодавством; 3) здійснення загального управління у сфері надання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги;
4) забезпечення представництва інтересів держави у судах України, здійснення захисту інтересів України у Європейському суді з прав людини, під час урегулювання спорів і розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземних суб’єктів та України;
5) експертне забезпечення правосуддя;
6) організація роботи нотаріату;
7) виконання функцій центрального засвідчувального органу шляхом забезпечення створення умов для функціонування суб’єктів правових відносин у сфері електронного цифрового підпису;
8) протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму (щодо нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги);
9) здійснення міжнародно-правового співробітництва, забезпечення дотримання і виконання зобов’язань, узятих за міжнародними договорами України з правових питань.
Відповідно до покладених на нього завдань Мін’юст: 1) розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів;
2) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та подає їх в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України; 3) здійснює правову експертизу проектів законів, інших актів законодавства, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, та проектів законів, які подаються на розгляд Верховної Ради України іншими суб’єктами права законодавчої ініціативи, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 4) готує зауваження і пропозиції до прийнятих Верховною Радою України законів, що надійшли на підпис Президентові України;
5) проводить гендерно-правову експертизу актів законодавства; 6) здійснює в установленому законодавством порядку анти корупційну експертизу нормативно-правових актів та проектів нормативно- правових актів, а також розробляє за її результатами рекомендації щодо усунення виявлених факторів, що спричиняють або можуть спричинити вчиненню корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень;
8) здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації;
9) скасовує рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації;
10) перевіряє у міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, а також інших органах, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, стан додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, вимагає у разі потреби подання нормативно-правових актів для державної реєстрації або їх скасування, вносить пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;
11) розробляє за пропозиціями міністерств та інших центральних органів виконавчої влади плани законопроектної роботи, координує нормотворчу діяльність у міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, здійснює контроль за такою діяльністю;
12) організовує роботу з підготовки щорічного плану заходів щодо виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, проводить моніторинг її виконання; 13) здійснює науково-експертне, аналітичне, інформаційне та методологічне забезпечення виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, переклад актів acquis communautaire українською мовою, оновлення глосарія термінів acquis communautaire;
14) проводить експертизу на відповідність acquis communautaire проектів нормативно-правових актів, які за предметом правового регулювання належать до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС, визначених Загальнодержавною програмою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;
15) здійснює експертизу проектів нормативно-правових актів та нормативно-правових актів, що підлягають державній реєстрації, на відповідність положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського Суду з прав людини;
16) підтримує тексти актів законодавства у контрольному стані, веде їх облік та здійснює зберігання; веде облік та здійснює зберігання чинних міжнародних договорів України, актів законодавства держав, з якими здійснюється обмін правовою інформацією;
17) забезпечує ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, надання інформації з нього;
18) здійснює офіційне опублікування нормативно-правових актів, чинних міжнародних договорів України, рішень Європейського суду з прав людини щодо України в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України»;
19) здійснює офіційне видання збірників актів законодавства та кодексів, виступає засновником журналів і газет із правових питань;
20) координує діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з питань систематизації законодавства, перевіряє стан такої діяльності, надає рекомендації щодо її поліпшення і вносить пропозиції про усунення виявлених недоліків;
21) здійснює методичне керівництво правовою роботою в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствах та інших органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністраціях, а також на державних підприємствах, в установах, організаціях та державних господарських об’єднаннях, організовує підвищення кваліфікації працівників їх юридичних служб;
22) перевіряє в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствах та інших органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністраціях, а також на державних підприємствах, в установах, організаціях та державних господарських об’єднаннях стан правової роботи, надає рекомендації щодо її поліпшення, вносить пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;
23) видає висновок щодо призначення на посаду керівників юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;
24) координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, а також державних підприємств, установ, організацій та державних господарських об’єднань, навчальних закладів із питань щодо правової освіти населення, перевіряє стан їх діяльності із зазначених питань та надає їм необхідну методичну допомогу;
25) бере участь разом із МОН в організації роботи з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців за спеціальністю «Правознавство» у навчальних закладах незалежно від форми власності та підпорядкування, надає пропозиції щодо підготовки юридичних кадрів; вносить до відповідних органів управління освітою пропозиції щодо вдосконалення роботи, пов’язаної з вивченням права у вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладах, закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
26) бере участь у проведенні ліцензійної та акредитаційної експертизи спеціальності «Правознавство» і перевірки дотримання державних вимог щодо провадження освітньої діяльності вищими навчальними закладами, які здійснюють підготовку юристів;
27) сприяє розвитку надання юридичних послуг з метою реалізації прав, свобод і законних інтересів громадян та юридичних осіб;
28) забезпечує координацію діяльності центральних органів виконавчої влади щодо реалізації державної політики у сфері надання безоплатної правової допомоги, взаємодіє з центральними органами виконавчої влади з питань реалізації Закону України «Про безоплатну правову допомогу»;
29) затверджує нормативно-правові акти з питань функціонування системи безоплатної правової допомоги та надання такої допомоги відповідно до закону;
30) надає методичну допомогу органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування з питань, що стосуються надання безоплатної первинної правової допомоги;
31) бере участь у розробленні та розповсюдженні освітніх програм у сфері захисту прав, свобод і законних інтересів громадян;
32) надає роз’яснення з питань, пов’язаних з діяльністю Мін’юсту, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються;
33) організовує розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних із діяльністю Мін’юсту, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються;
34) забезпечує роботу громадських приймалень з надання безоплатної первинної правової допомоги;
35) відповідає за впровадження та функціонування системи безоплатної вторинної правової допомоги;
36) утворює центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та контролює їх діяльність;
37) забезпечує підвищення професійного рівня працівників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
38) установлює порядок ведення головними територіальними управліннями юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, в областях, мм. Києві та Севастополі локальних реєстрів Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, та Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору; та виконує низку інших важливих повноважень, покладених на Мін’юст відповідно до п. 4 Положення про Міністерство юстиції України від 2 липня 2014 р. № 228.
Мін’юст під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України та тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.
Мін’юст у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.
Накази Мін’юсту, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, видаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Нормативно-правові акти Мін’юсту підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку. Накази Мін’юсту, видані у межах повноважень, передбачених законом, обов’язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади АР Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.
Мін’юст очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем’єр-міністра України і звільняється з посади Верховною Радою України.
Міністр:
1) очолює Мін’юст, здійснює керівництво його діяльністю;
2) спрямовує і координує здійснення іншими центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до компетенції Мін’юсту;
3) спрямовує та координує діяльність Державної архівної служби (Укрдержархіву), Державної виконавчої служби (ДВС), Державної пенітенціарної служби (ДПтС), в тому числі: забезпечує формування державної політики у відповідній сфері та контролює її реалізацію службами; погоджує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені службами проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України; визначає пріоритети роботи служб і шляхи виконання покладених на них завдань, затверджує плани їх роботи; вносить Прем’єр-міністрові України пропозиції стосовно кандидатур на посади керівників служб і за пропозицією керівників служб – кандидатури на посади їх заступників; погоджує структуру апаратів служб; видає обов’язкові до виконання службами накази та доручення з питань спрямування і координації їх діяльності; погоджує призначення на посаду і звільнення з посади керівників та заступників керівників територіальних органів служб; погоджує призначення на посаду і звільнення з посади керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів апаратів служб; погоджує пропозиції керівників служб щодо утворення, реорганізації та ліквідації їх територіальних органів, вносить на розгляд Кабінету Міністрів України відповідні подання; порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо скасування актів служб повністю чи в окремій частині; доручає керівникам служб скасувати акти їх територіальних органів повністю чи в окремій частині, а в разі відмови скасовує такі акти повністю чи в окремій частині; порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників служб та їх заступників; ініціює питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів апаратів служб, територіальних органів служб та їх заступників, а також керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління; ініціює питання щодо проведення службового розслідування стосовно керівників служб, їх заступників, інших державних службовців і працівників апаратів служб та їх територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління; приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності служб та їх територіальних органів; заслуховує звіти про виконання покладених на служби завдань і планів їх роботи; визначає структурний підрозділ апарату Мін’юсту, що відповідає за взаємодію із службами; визначає посадових осіб Мін’юсту, які включаються до складу колегій служб; установлює порядок обміну інформацією між Мін’юстом та центральними органами виконавчої влади, службами, періодичність її подання; вирішує інші питання, пов’язані із спрямуванням і координацією діяльності служб;
4) визначає пріоритети роботи Мін’юсту та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани його роботи, звіти про їх виконання;
5) організовує та контролює виконання Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України в апараті Мін’юсту, його територіальних органах;
6) подає на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, розробником яких є Мін’юст;
7) представляє в установленому порядку проекти законів, розробником яких є Мін’юст та служби, і доповідає з інших питань, що належать до компетенції Мін’юсту, під час їх розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України;
8) веде переговори і підписує міжнародні договори України у межах наданих йому повноважень;
9) є відповідно до Конституції України членом Вищої ради юстиції;
10) бере участь у засіданнях з’їзду суддів України та Ради суддів України;
11) призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від Мін’юсту;
12) вносить Президентові України подання про утворення і ліквідацію судів загальної юрисдикції на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду;
13) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Мін’юсту;
14) вносить ДСА подання щодо визначення кількості суддів у судах на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду;
15) призначає на посаду за погодженням із головами відповідних місцевих державних адміністрацій, звільняє з посади керівників територіальних органів Мін’юсту, призначає на посаду та звільняє з посади заступників керівників його територіальних органів. Особливості погодження призначення на посаду керівників територіальних органів Мін’юсту в АР Крим визначаються Конституцією АР Крим та законами;
18) розглядає в установленому порядку питання щодо присвоєння керівникам територіальних органів Мін’юсту та їх заступникам відповідних рангів державних службовців, їх заохочення;
19) призначає на посаду та звільняє з посади в установленому порядку керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату Мін’юсту, працівників патронатної служби Міністра, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності; 20) вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовців та працівників апарату Мін’юсту, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, до відзначення державними нагородами; 21) порушує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності своїх заступників; 22) порушує в установленому порядку питання щодо присвоєння рангу державного службовця заступнику Міністра – керівнику апарату; 24) визначає обов’язки першого заступника Міністра, заступників Міністра та заступника Міністра – керівника апарату, розподіл повноважень Міністра між першим заступником Міністра та заступниками Міністра, які вони здійснюють у разі його відсутності; 25) скасовує повністю чи в окремій частині накази заступника Міністра – керівника апарату; 26) притягує до дисциплінарної відповідальності керівників територіальних органів Мін’юсту та їх заступників, керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; 27) представляє Мін’юст у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні і за її межами;
28) скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції;
29) підписує накази Мін’юсту; 30) скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів Мін’юсту, що суперечать Конституції України, іншим актам законодавства та актам Міністерства; 31) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Міністр має першого заступника, заступників та заступника міністра – керівника апарату, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України відповідно до пропозицій Міністра.
Перший заступник міністра призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України відповідно до пропозицій відповідного міністра.
У разі звільнення міністра перший заступник міністра та заступники міністра звільняються з посад Кабінетом Міністрів України.
Особа, яка призначається на посаду першого заступника міністра чи заступника міністра, повинна відповідати вимогам до членів Кабінету Міністрів України, передбаченим Законом України «Про Кабінет Міністрів України» (ст. 7: громадяни України, які мають право голосу, вищу освіту та володіють державною мовою. Не може бути призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України особа, яка має судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення).
Перший заступник міністра, заступники міністра дають обов’язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату міністерства та його територіальних органів (у разі утворення) доручення. Посади першого заступника міністра та заступників міністра належать до політичних посад, на які не поширюється трудове законодавство та законодавство про державну службу.
Відповідно до ст. 10 Закону «Про Центральні органи виконавчої влади» заступник міністра – керівник апарату призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України відповідно до пропозиції відповідного міністра. Заступник міністра – керівник апарату є державним службовцем. Кандидатами на посаду заступника міністра – керівника апарату можуть бути громадяни України, які мають вищу освіту, і відповідають іншим вимогам, передбаченим законодавством про державну службу. Основними завданнями заступника міністра – керівника апарату є забезпечення діяльності апарату міністерства, стабільності і наступності у його роботі, організація поточної роботи, пов’язаної із здійсненням повноважень міністерства.
Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мін’юсту, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Мін’юсті може утворюватися колегія. Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання наказу Мін’юсту. Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Мін’юсті можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Міністром.
Гранична чисельність державних службовців та працівників Мін’юсту затверджується Кабінетом Міністрів України. Структура апарату Мін’юсту затверджується Міністром. Штатний розпис і кошторис Мін’юсту затверджується заступником Міністра – керівником апарату за погодженням з Мінфіном.
Мін’юст є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства.
Повноваження щодо загального управління у сфері надання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги Мін’юст здійснює за участю координаційного центру з надання правової допомоги, що належить до сфери його управління (п. 8 Положення про Міністерство юстиції України).