Прокурором органу прокуратури є:
– Генеральний прокурор України, перший заступник Генерального прокурора України, заступник Генерального прокурора України, заступник Генерального прокурора України – Головний військовий прокурор, заступник Генерального прокурора України – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
– керівник підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі перший заступник та заступник Головного військового прокурора, керівник підрозділу Головної військової прокуратури на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України) та його заступник;
– прокурор Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України);
– керівник регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної), перший заступник керівника регіональної прокуратури, заступник керівника регіональної прокуратури;
– керівник підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної) та його заступник;
– прокурор регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної);
– керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої), перший заступник керівника місцевої прокуратури, заступник керівника місцевої прокуратури;
– керівник підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої) та його заступник;
– прокурор місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої).
Усі прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
Особлива увага в системі прокуратури відводиться гарантіям незалежності прокурора. Зокрема, така гарантія забезпечується:
– особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності;
– порядком здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами;
– забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора;
– установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури;
– належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора;
– функціонуванням органів прокурорського самоврядування;
– визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки прокурора, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.
Здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.
Прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом. Про початок кримінального провадження стосовно прокурора негайно повідомляється Г енеральний прокурор України.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші державні органи, їх посадові та службові особи, а також фізичні та юридичні особи і їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність прокурора та утримуватися від здійснення у будь-якій формі впливу на прокурора з метою перешкоджання виконанню службових обов’язків або прийняття ним незаконного рішення.
У разі необхідності, прокурор має право звернутися з повідомленням про загрозу його незалежності до Ради прокурорів України, яка зобов’язана невідкладно перевірити і розглянути таке звернення за його участю та вжити в межах своїх повноважень, передбачених цим Законом, необхідних заходів для усунення загрози.
У зв’язку з одночасним перебуванням у статусі державного службовця, на прокурора поширюються вимоги щодо несумісності, а саме: перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах (такі вимоги не поширюються на участь прокурорів у діяльності виборних органів релігійних та громадських організацій); на прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»; прокурор не може належати до політичної партії, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках.
Порядок зайняття посади прокурора.
Генеральний прокурор України призначається на посаду Президентом України за згодою Верховної Ради України. Президент України надсилає до Верховної Ради України письмове подання про надання згоди на призначення кандидата на посаду Г енерального прокурора України. Порядок надання згоди на призначення на посаду Президентом України Генерального прокурора України встановлюється Регламентом Верховної Ради України. Рішення Верховної Ради України про відмову у наданні згоди на призначення на посаду
Генерального прокурора України є підставою для письмового подання Президента України про надання згоди на призначення іншого кандидата.
Строк повноважень Генерального прокурора України становить п’ять років. Одна і та сама особа не може бути призначена на посаду Генерального прокурора України більше ніж на один строк.
На посаду Генерального прокурора України може бути призначений громадянин України, який: має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше 10 років, володіє державною мовою, відповідає вимогам до кандидатів на посаду прокурора, має високі морально-ділові, професійні якості та організаторські здібності.
Прокурором Генеральної прокуратури України може бути призначений громадянин України, який має стаж роботи на посаді прокурора не менше п’яти років.
Прокурором регіональної прокуратури може бути призначений громадянин України, який має стаж роботи на посаді прокурора не менше трьох років.
Прокурором місцевої прокуратури може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше двох років та володіє державною мовою.
Військовими прокурорами призначаються громадяни з числа офіцерів, які проходять військову службу або перебувають у запасі і мають вищу юридичну освіту, за умови укладення ними контракту про проходження служби осіб офіцерського складу у військовій прокуратурі.
Порядок проходження військової служби громадянами України у військовій прокуратурі визначається відповідним положенням, яке затверджується Президентом України. В окремих випадках, за наказом Генерального прокурора України, на посади прокурорів та слідчих військової прокуратури можуть бути призначені особи, які не є військовослужбовцями і не перебувають у запасі.
Не може бути призначена на посаду прокурора особа, яка:
– визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;
– має захворювання, що перешкоджає виконанню обов’язків прокурора;
– має незняту чи непогашену судимість або на яку накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення.
Добір кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури. Добір кандидатів на посаду прокурора здійснюється на конкурсних засадах із числа осіб, які відповідають вимогам до кандидатів на посади прокурора, та за результатами кваліфікаційного іспиту. Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата на посаду прокурора, має право звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора.
Добір кандидатів та їх призначення на посаду прокурора здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про прокуратуру» та включає наступні етапи:
1) прийняття Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів рішення про проведення добору кандидатів на посаду прокурора, що розміщується на офіційному веб-сайті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та повинно містити виклад передбачених цим Законом вимог, яким має відповідати кандидат на посаду прокурора, а також перелік документів, що подаються до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, і кінцевий термін їх подання;
2) подання особами, які виявили бажання стати прокурором, до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів відповідної заяви та документів, визначених цим Законом;
3) здійснення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів на основі поданих кандидатами на посаду прокурора документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора;
4) складання особами, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду прокурора, кваліфікаційного іспиту;
5) оприлюднення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів на офіційному веб-сайті списку кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит;
6) організацію Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів спеціальної перевірки кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит;
7) визначення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів рейтингу кандидатів на посаду прокурора серед осіб, які успішно склали кваліфікаційний іспит та щодо яких проведено спеціальну перевірку, а також зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів;
8) проходження кандидатом на посаду прокурора спеціальної підготовки в Національній академії прокуратури України;
9) оголошення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів у разі відкриття вакантних посад прокурорів конкурсу на зайняття таких посад серед кандидатів, які перебувають у резерві та пройшли спеціальну підготовку;
10) проведення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів конкурсу на зайняття вакантних посад прокурорів на основі рейтингу кандидатів;
11) направлення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів подання керівнику місцевої прокуратури щодо призначення кандидата на посаду прокурора;
12) призначення особи на посаду прокурора;
13) складення особою присяги прокурора.
Відмінним від загального правила є призначення прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яке має свої особливості. Зокрема, призначення прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за результатами відкритого конкурсу, який проводить конкурсна комісія у складі керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та визначених ним і Генеральним прокурором України осіб. Склад комісії та порядок проведення нею такого конкурсу визначаються керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Звільнення прокурора з посади.
Генеральний прокурор України звільняється з адміністративної посади Президентом України за згодою Верховної Ради України:
– у зв’язку з поданням заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням;
– на підставі подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів або Вищої ради юстиції.
Повноваження Генерального прокурора України на адміністративній посаді припиняються також у разі:
– висловлення Верховною Радою України недовіри Г енеральному прокурору України, що має наслідком його відставку з цієї адміністративної посади;
– закінчення строку перебування на посаді Генерального прокурора України.
Що характерно, звільнення Генерального прокурора України з адміністративної посади або припинення повноважень Г енерального прокурора України на адміністративній посаді не припиняє його повноважень прокурора.
До загальних умов звільнення прокурора з посади належать:
– неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
– порушення вимог щодо несумісності;
– набрання законної сили судовим рішенням про притягнення прокурора до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення;
– неможливість переведення на іншу посаду або відсутність згоди на це у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;
– набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо прокурора;
– припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави;
– подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;
– неможливість подальшого перебування на тимчасово вакантній посаді;
– ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Військовослужбовці військової прокуратури можуть бути звільнені з військової служби відповідно до законодавства, що регулює порядок її проходження, а також у зв’язку з переведенням на інші посади в органи прокуратури України або за власним бажанням.
Повноваження прокурора припиняються у зв’язку з:
1) досягненням шістдесяти п’яти років;
2) смертю;
3) визнанням його безвісно відсутнім або оголошенням померлим;
4) рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора.