Згідно з Законом України «Про прокуратуру» (ст. 7), прокуратура становить єдину систему, до якої входять: Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури, військові прокуратури та Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
До військових прокуратур, зокрема, належать Головна військова прокуратуру (на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України), військові прокуратури регіонів (на правах регіональних), військові прокуратури гарнізонів та інші військові прокуратури (на правах місцевих), перелік яких визначається в Додатку до Закону України «Про прокуратуру».
Єдність системи прокуратури України забезпечується:
– єдиними засадами організації та діяльності прокуратури;
– єдиним статусом прокурорів;
– єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів;
– фінансуванням прокуратури виключно з Державного бюджету України;
– вирішенням питань внутрішньої діяльності прокуратури органами прокурорського самоврядування.
Як діяльність будь-якої організації, побудова та функціонування системи прокуратури ґрунтується на певних засадах, які є визначальними в діяльності прокуратури:
– верховенства права та визнання людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю;
– законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності;
– територіальності;
– презумпції невинуватості;
– незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов’язків;
– політичної нейтральності прокуратури;
– недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади;
– поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом;
– прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання;
– неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
Найвищим органом в системі прокуратури є Генеральна прокуратура
України, яка організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури. Г енеральна прокуратура України є органом прокуратури вищого рівня щодо регіональних та місцевих прокуратур, а регіональна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо місцевих прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної регіональної прокуратури.
У структурі Г енеральної прокуратури України утворюються департаменти, управління та відділи. Управління та відділи можуть бути самостійними або входити до складу департаменту (управління). Положення про самостійні структурні підрозділи Генеральної прокуратури України затверджуються Генеральним прокурором України. Також у Генеральній прокуратурі України утворюється (на правах самостійного структурного підрозділу) Головна військова прокуратура, яку очолює заступник Г енерального прокурора України – Г оловний військовий прокурор.
Генеральну прокуратуру України очолює Г енеральний прокурор України, який має першого заступника та чотирьох заступників, а також заступника Г енерального прокурора України – Г оловного військового прокурора.
Відповідно до своїх повноважень Генеральний прокурор України:
– представляє прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, а також прокуратурами інших держав та міжнародними організаціями;
– організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Генеральної прокуратури України, регіональної та місцевих прокуратур в частині виконання конституційних функцій;
– призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом;
– у встановленому цим Законом порядку на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів приймає рішення про застосування до прокурора Генеральної прокуратури України, прокурора регіональної чи місцевих прокуратур дисциплінарного стягнення або щодо неможливості подальшого перебування їх на посаді прокурора;
– призначає на посади та звільняє з посад прокурорів Генеральної прокуратури України у випадках та порядку, встановлених цим Законом;
– у десятиденний строк із дня вивільнення посади повідомляє Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади у Генеральній прокуратурі України;
– здійснює розподіл обов’язків між першим заступником та заступниками Г енерального прокурора України;
– затверджує акти з питань щодо внутрішньої організації діяльності органів прокуратури;
– забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів Г енеральної прокуратури України;
– затверджує загальні методичні рекомендації для прокурорів з метою забезпечення однакового застосування норм законодавства України під час здійснення прокурорської діяльності;
– виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.
Генеральний прокурор України видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України. Особливостями наказів Г енерального прокурора України є те, що у разі наявності в них нормативноправового змісту, такі накази підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно- правових актів. Після включення до цього реєстру накази Генерального прокурора України публікуються в офіційних друкованих виданнях. У такому випадку ці накази набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування. Окрім цього, усі накази Генерального прокурора України оприлюднюються на офіційному веб-сайті Г енеральної прокуратури України з додержанням вимог режиму таємності.
У разі відсутності Генерального прокурора України його повноваження здійснює перший заступник Генерального прокурора України, а в разі відсутності першого заступника – один із заступників Г енерального прокурора України.
У Генеральній прокуратурі України утворюється (на правах самостійного структурного підрозділу) Спеціалізована антикорупційна прокуратура, на яку покладаються такі функції:
– здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України;
– підтримання державного обвинувачення у відповідних провадженнях;
– представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених цим Законом і пов’язаних із корупційними або пов’язаними з корупцією правопорушеннями.
У межах реалізації своїх функцій Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснює міжнародне співробітництво.
Заступник Генерального прокурора України – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури:
– представляє Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, громадськими об’єднаннями, міжнародними організаціями та іноземними органами влади;
– організовує діяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
– здійснює розподіл обов’язків між першим заступником та заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
– визначає після початку досудового розслідування прокурора, який здійснює повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні;
– визначає групу прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів в особливо складному кримінальному провадженні, а також прокурора для керівництва такою групою;
– погоджує прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які не є прокурорами;
– в десятиденний строк з дня їх виникнення повідомляє Кваліфікаційно – дисциплінарну комісію прокурорів України про наявність вакантних або тимчасово вакантних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі;
– контролює ведення та аналіз статистичних даних, організовує вивчення і узагальнення практики застосування законодавства та інформаційно-аналітичне забезпечення підлеглих прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій;
– забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
– виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.
До регіональних прокуратур, які входять в систему прокуратури України, належать: прокуратури областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя.
У структурі регіональної прокуратури утворюються підрозділи – управління та відділи.
Регіональну прокуратуру очолює керівник регіональної прокуратури – прокурор області, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, який має першого заступника та не більше трьох заступників.
Керівник регіональної прокуратури:
– представляє регіональну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями;
– організовує діяльність регіональної прокуратури;
– призначає на посади та звільняє з посад прокурорів регіональних та місцевих прокуратур у встановленому цим Законом порядку;
– затверджує акти з питань, що стосуються організації діяльності регіональної прокуратури;
– у десятиденний строк з моменту вивільнення посади повідомляє Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади у регіональній прокуратурі;
– забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів регіональної прокуратури;
– призначає на адміністративні посади та звільняє з адміністративних посад прокурорів у випадках та порядку, встановлених цим Законом;
– у встановленому цим Законом порядку на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів приймає рішення про застосування до прокурора регіональної та місцевої прокуратури дисциплінарного стягнення або щодо неможливості подальшого перебування його на посаді прокурора;
– контролює ведення та аналіз статистичних даних, організовує вивчення та узагальнення практики застосування законодавства та інформаційно- аналітичне забезпечення прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій;
– виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.
Керівник регіональної прокуратури видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень. У разі відсутності керівника регіональної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника регіональної прокуратури, а в разі його відсутності – один із заступників керівника регіональної прокуратури.
Щодо місцевих прокуратур, то це є найдрібніша ланка в системі прокуратури України. Перелік та територіальна юрисдикція місцевих прокуратур визначається в додатку Закону України «Про прокуратуру».
У структурі місцевої прокуратури, в разі необхідності, утворюються відділи.
Місцеву прокуратуру очолює керівник місцевої прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників. До повноважень керівника місцевої прокуратури належить:
– представництво місцевої прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями;
– організація діяльності місцевої прокуратури;
– у десятиденний строк із дня вивільнення посади повідомлення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади у місцевій прокуратурі;
– забезпечення виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів місцевої прокуратури;
– призначення на адміністративні посади та звільнення з адміністративних посад прокурорів;
– контроль ведення та аналіз статистичних даних, організація та узагальнення практики застосування законодавства, інформаційно-аналітичне забезпечення прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій;
– виконання інших повноважень, передбачених законодавством.
Керівник місцевої прокуратури видає накази з питань, що належать до
його адміністративних повноважень. У разі відсутності керівника місцевої прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника місцевої прокуратури, а в разі його відсутності – один із заступників керівника місцевої прокуратури.
В статті 14 Закону України «Про прокуратуру» законодавець встановив максимальну чисельність працівників органів прокуратури – в межах 15 тисяч осіб зі зменшенням кількості прокурорів з 1 січня 2018 року до 10 тисяч осіб.