5.4 Участь Вищої ради юстиції у формуванні суддівського корпусу

У більшості країн застосовується такий принцип наділення суддів повноваженнями, як їх призначення.

Метод виборів застосовується в небагатьох країнах. Зокрема, у Швейцарії судді обираються населенням або кантональною радою на різні строки (від 3 до 8 років), а в деяких кантонах судді нижчих судів призначаються вищестоящими судовими інстанціями.

В Україні система обрання та призначення суддів судів загальної юрисдикції також передбачає критерії, за якими повинен здійснюватися відбір кандидатів. При безстроковому зайнятті посади критерії оцінки кандидатів на посаду судді повинні виключати помилки в їх виборі.

У зв’язку з цим у ст. 127 Конституції України визначено вимоги, які ставляться до суддів та кандидатів на посаду судді. Так, на посаду судді може бути рекомендований громадянин України, який на день обрання досяг 25 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше трьох років, проживає в Україні не менше десяти років та володіє державною мовою.

Суддею апеляційного суду може бути суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, має досвід роботи суддею не менше п’яти років або має науковий ступінь, отриманий до призначення на посаду судді, та стаж наукової діяльності у галузі права або науково-педагогічної діяльності у галузі права у вищому навчальному закладі або вищих навчальних закладах, що здійснюють підготовку фахівців освітнього ступеня “магістр”, до призначення на посаду судді не менше десяти років.

Суддею вищого спеціалізованого суду може бути суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив здатність здійснювати правосуддя у вищому спеціалізованому суді, має досвід роботи суддею не менше десяти років або має науковий ступінь, отриманий до призначення на посаду судді, та стаж наукової діяльності у галузі права або науково- педагогічної діяльності у галузі права у вищому навчальному закладі або вищих навчальних закладах, що здійснюють підготовку фахівців освітнього ступеня “магістр”, до призначення на посаду судді не менше десяти років.

Суддею Верховного Суду України може бути суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив здатність здійснювати правосуддя у найвищому судовому органі у системі судів загальної юрисдикції України, має досвід роботи суддею не менше п’ятнадцяти років або має науковий ступінь, отриманий до призначення на посаду судді, та стаж наукової діяльності у галузі права або науково-педагогічної діяльності у галузі права у вищому навчальному закладі або вищих навчальних закладах, що здійснюють підготовку фахівців освітнього ступеня «магістр», до призначення на посаду судді не менше п’ятнадцяти років.

Вища рада юстиції бере участь у формуванні суддівського корпусу лише при призначенні особи на посаду судді вперше, шляхом внесення відповідного подання Президенту України. Таке рішення Вища рада юстиції приймає на підставі розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до якої обов’язково додається особова справа кандидата на посаду судді вперше та будь-які інші матеріали, які дають змогу перевірити дотримання передбаченогоЗаконом України«Про судоустрій і статус суддів» порядку призначення на посаду судді вперше. У разі необхідності Вища рада юстиції має право отримувати такі матеріали від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, робити запити до будь-яких підприємств, установ та організацій з метою перевірки відповідної інформації.

Кандидатура на посаду судді розглядається після доповіді члена Вищої ради юстиції, який діє за дорученням відповідної секції, яка попередньо проводить перевірку дотримання передбаченогоЗаконом України«Про судоустрій і статус суддів» порядку призначення на посаду судді вперше.

У разі встановлення порушень порядку, які призвели або могли призвести до неправильних результатів добору, Вища рада юстиції приймає вмотивоване рішення про відмову у внесенні подання щодо призначення кандидата (кандидатів) на посаду судді, а також визначає дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, необхідні для усунення наслідків цих порушень.

Рішення щодо кандидата на посаду судді приймається на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням. Пропозиція про внесення подання Президентові України щодо призначення на посаду судді вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менше 14 членів Вищої ради юстиції. В інших випадках приймається рішення про відмову у внесенні подання щодо призначення кандидата на посаду судді.

Призначення на посаду судді безстроково здійснюється без участі Вищої ради юстиції. Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», вказане питання належать до повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка приймає рішення про рекомендування кандидата для обрання на посаду судді безстроково та вносить відповідне подання до Верховної Ради України, або про відмову у рекомендуванні на таку посаду.

До повноважень Вищої ради юстиції також належить питання про звільнення суддів. До Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади можуть звертатися:

– Вища кваліфікаційна комісія суддів України за умови, що таке рішення було нею прийняте за результатами перевірки відомостей про наявність підстав для звільнення судді з посади;

– член Вищої ради юстиції за результатами перевірки відомостей про наявність підстав для звільнення судді з посади, проведення якої було йому доручено відповідно до цього Закону;

– інші суб’єкти у випадках, визначенихЗаконом України«Про судоустрій і статус суддів».

Член Вищої ради юстиції, який порушив питання перед Вищою радою юстиції про звільнення з посади судді, не бере участі в голосуванні при прийнятті рішення.

У залежності від підстави звільнення, розрізняють два види подання про звільнення судді з посади:

– коли звільнення відбувається за загальними обставинами;

– коли звільнення відбувається за особливих обставин.

Щодо першого виду, то до загальних обставин, на підставі яких відбувається звільнення судді з посади, належать обставини, передбачені пунктами 1-3, 7-9 частини 5 ст. 126 Конституції України, а саме: закінчення строку, на який суддю обрано чи призначено; досягнення суддею шістдесяти п’яти років; неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров’я; припинення суддею громадянства; визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим; подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. У таких випадках Вища рада юстиції за пропозицією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або за власною ініціативою вносить подання про звільнення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав. Таке рішення приймається на засіданні Вищої ради юстиції більшістю голосів її членів. У разі звернення судді з заявою про звільнення з посади за власним бажанням, Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді з посади до органу, який його призначив або обрав, після попереднього з’ясування дійсного волевиявлення судді, чи не має місце сторонній вплив на нього або примус.

Щодо другого виду, то до особливих обставин, на підставі яких відбувається звільнення судді з посади, належать обставини, передбачені пунктами 4-6 частини 5 ст. 126 Конституції України, а саме: порушення суддею вимог щодо несумісності; порушення суддею присяги; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді. Питання про звільнення судді з вказаних підстав Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, іншого суб’єкта у випадках, визначених законом, відповідного висновку або за власною ініціативою.

Провадження щодо звільнення судді за порушення присяги проводиться за правилами і у строки, передбачені для здійснення дисциплінарного провадження. Суддя, справа якого розглядається, та/або його представник мають право знайомитися з матеріалами перевірки надавати докази та пояснення, ставити запитання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи. Запрошення судді, справа якого розглядається, є обов’язковим. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя, справа якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов’язковому порядку. Повторне неприбуття такого судді без поважних причин є підставою для розгляду справи за його відсутності.

Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді за особливих обставин приймається шляхом таємного голосування більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції. Якщо в процесі розгляду питання про звільнення судді Вища рада юстиції дійде висновку про відсутність підстав для звільнення судді, проте вчинені суддею дії можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність, Вища рада юстиції може прийняти рішення про притягнення суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів до дисциплінарної відповідальності, а щодо інших суддів – про направлення матеріалів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Site Footer