Важливим моментом в роботі Вищої ради юстиції та її членів є безпосередня організація забезпечення роботи членів Вищої ради юстиції для належного виконання членами Вищої ради юстиції повноважень, покладених на них Конституцією України, Законом України «Про Вищу раду юстиції», Регламентом Вищої ради юстиції та іншими нормативно-правовими актами.
Координує та здійснює керівництво роботою Вищої ради юстиції Г олова Вищої ради юстиції. Голова Вищої ради юстиції обирається з членів Вищої ради юстиції на два роки, без права переобрання на другий строк поспіль, на засіданні Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції. Головою Вищої ради юстиції не може бути обрано членів Вищої ради юстиції, які входять до її складу за посадою.
Порядок проведення голосування встановлюється Вищою радою юстиції. Рішення про обрання Голови Вищої ради юстиції вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.
До обрання Голови перше засідання Вищої ради юстиції відкриває і веде Г олова Верховного Суду України, а в разі його відсутності – Міністр юстиції України.
До повноважень Голови Вищої ради юстиції належить:
– організація роботи Вищої ради юстиції, призначення засідань та головування на них;
– координація роботи секцій Вищої ради юстиції;
– направлення подання Вищої ради юстиції про призначення суддів Президентові України та про звільнення їх з посади;
– підписання прийнятих Вищою радою юстиції актів, протоколів засідань;
– загальне керівництво секретаріатом Вищої ради юстиції;
– призначення на посади та звільнення з посад працівників секретаріату, застосування до них заходів заохочення, дисциплінарного впливу, вирішення або порушення в установленому порядку питання про присвоєння рангів державного службовця працівникам секретаріату Вищої ради юстиції відповідно до Закону України «Про державну службу»;
– розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності Вищої ради юстиції;
– представництво Вищої ради юстиції у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, органами влади іноземних держав та міжнародними організаціями.
– здійснення також інших повноважень, передбачених регламентом Вищої ради юстиції.
Голова Вищої ради юстиції з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
Обов’язки Голови у разі його відсутності виконує заступник Голови Вищої ради юстиції. Порядок обрання заступника Голови аналогічний обранню Голови Вищої ради юстиції.
У Вищій раді юстиції утворюються дві секції:
– з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад;
– дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.
При Вищій раді юстиції можуть утворюватися також тимчасові колегіальні органи (комісії), компетенція, склад та порядок діяльності яких визначаються законом. Вища рада юстиції може залучати до своєї діяльності органи суддівського самоврядування, суддів, суддів у відставці, адвокатів, прокурорів за їхньою згодою для виконання допоміжних і консультативних функцій на громадських засадах, без делегування повноважень Вищої ради юстиції чи її членів.
Рішення про утворення секцій Вищої ради юстиції та про їх персональний склад приймається на першому засіданні новоутвореної Вищої ради юстиції.
Організація роботи секції визначається Вищою радою юстиції та здійснюється секретарем секції, який обирається відкритим голосуванням з кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції, крім тих, які входять до Вищої ради юстиції за посадою.
Засідання секції Вищої ради юстиції вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини від її складу.
Секція приймає висновки в межах її компетенції та подає їх на розгляд Вищої ради юстиції. Висновки секції приймаються більшістю членів Вищої ради юстиції, які взяли участь у засіданні.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про Вищу раду юстиції», засідання Вищої ради юстиції вважається правомочним, якщо на ньому присутні більшість членів Вищої ради юстиції від її конституційного складу.
Засідання Вищої ради юстиції проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться у виняткових випадках, за наявності підстав, передбачених законом для проведення закритих судових засідань. Рішення про проведення закритого засідання приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції.
Рішення приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції, якщо інше не передбачено Законом. Для прийняття рішення члени Вищої ради юстиції переходять в окреме приміщення (нарадчу кімнату), бути присутніми у якому іншим особам, крім членів Вищої ради юстиції, забороняється. Рішення Вищої ради юстиції оголошується публічно, безпосередньо після його винесення та оприлюднюється на офіційному веб- сайті Вищої ради юстиції не пізніше ніж на наступний день із дня його прийняття.
На засіданні Вищої ради юстиції ведеться протокол.
Як Вища рада юстиції в цілому, так і член Вищої ради юстиції окремо для здійснення своїх повноважень можуть витребувати та одержати необхідну інформацію від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян чи їх об’єднань.
Відомості про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, про порушення вимог щодо несумісності суддею чи прокурором, про обставини, викладені у скаргах на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також на рішення
Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, перевіряються членом Вищої ради юстиції за дорученням Вищої ради юстиції або Г олови Вищої ради юстиції.
У зв’язку з виконанням доручення член Вищої ради юстиції може витребувати закінчені розглядом судові справи (їх копії), отримувати пояснення від суддів чи прокурорів, робити відповідні запити, копії, вивчати особові справи суддів і прокурорів. У разі, якщо розгляд судової справи не закінчено, член Вищої ради юстиції не може витребувати оригінали таких справ або вимагати ознайомлення з ними.
За зверненням органів прокуратури перевірка відомостей про порушення суддею присяги, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, які були допущені при розгляді судової справи, в якій брав участь прокурор, здійснюється лише в разі, якщо така судова справа не перебуває у провадженні суду будь-якої інстанції або якщо встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної чи касаційної скарги закінчився. Перевірка таких відомостей не може бути доручена члену Вищої ради юстиції, який є прокурором або був прокурором на момент призначення членом Вищої ради юстиції.
Якщо судову справу повернуто на новий розгляд або її передано у провадження іншого судді, а предметом перевірки є відомості стосовно дій судді, у провадженні якого знаходилася зазначена справа, Вища рада юстиції або член Вищої ради юстиції може витребувати копію матеріалів даної судової справи в частині, що розглядалася цим суддею або стосується його дій чи бездіяльності.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об’єднань громадян, яким направлено письмовий запит Вищої ради юстиції або члена Вищої ради юстиції, зобов’язані протягом десяти днів з дня отримання такого запиту надати необхідну інформацію та/або судову справу (її копію). Невиконання законних вимог Вищої ради юстиції або члена Вищої ради юстиції щодо надання інформації, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено, надання завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання строків надання інформації, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.
Член Вищої ради юстиції також має право знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд Вищої ради юстиції, брати участь у їх з’ясуванні та перевірці, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи.
Законодавством передбачений випадок відводу члена Вищої ради юстиції. Зокрема, член Вищої ради юстиції не може брати участі в розгляді питання і підлягає відводу, якщо буде встановлено, що він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті справи, є родичем особи, стосовно якої розглядається питання, або якщо будуть встановлені інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. За наявності таких обставин член Вищої ради юстиції повинен заявити самовідвід. Так само, у разі наявності вказаних підстав, відвід члену Вищої ради юстиції може заявити особа, за поданням якої розглядатиметься питання, а також особа, стосовно якої вирішується питання, чи особа, яка подала скаргу. Відвід може бути заявлено в будь-який час до прийняття Вищою радою юстиції рішення.
Відвід повинен бути мотивований і викладений у письмовій формі до початку розгляду відповідного питання. Відвід може бути заявлений після початку розгляду відповідного питання тільки за умови, що особа, яка заявляє відвід, доведе, що про обставини, які є підставою для відводу, вона не могла дізнатися до початку розгляду відповідного питання.
Рішення про відвід (самовідвід) приймається більшістю членів Вищої ради юстиції, які беруть участь у засіданні, шляхом таємного голосування в нарадчій кімнаті, за відсутності члена Вищої ради юстиції, питання про відвід (самовідвід) якого вирішується.
Акти, які приймає Вища рада юстиції, поділяються на дві групи. До першої групи належать акти, які приймаються за результатом розгляду питань, вирішення яких належить до повноважень Вищої ради юстиції. Це, зокрема, такі акти:
– подання про призначення суддів;
– подання про звільнення суддів з посади;
– рішення про порушення вимог щодо несумісності;
– рішення про дисциплінарну відповідальність;
– рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів;
– рішення по скарзі на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняте за результатами дисциплінарного провадження;
– рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції;
– інші акти в межах повноважень Вищої ради юстиції.
До другою групи актів, які приймають Вищою радою юстиції, належать процедурні акти, зокрема:
– ухвали про відкриття дисциплінарного провадження;
– ухвали про відкриття провадження щодо вимог законодавства про несумісність;
– рішення про відмову в поданні про призначення;
– рішення про відвід (самовідвід) члена Вищої ради юстиції;
– інші процедурні акти, необхідні для здійснення функцій Вищої ради юстиції.
Акти Вищої ради юстиції можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Разом з цим, за невиконання чи несвоєчасне виконання актів Вищої ради юстиції, ухилення від подання або порушення строків подання Вищій раді юстиції витребуваних документів та матеріалів посадові особи несуть відповідальність згідно із законом.