Згідно зі ст. 17 закону «Про громадянство України» громадянство України припиняється:
– внаслідок виходу з громадянства України;
– внаслідок втрати громадянства України;
– за підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Зупинимося на підставах припинення громадянства докладніше. Вихід із громадянства України (ст. 18 закону «Про громадянство України») є можливим і регулюється таким чином:
– громадянин України, який відповідно до чинного законодавства України є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням;
– якщо дитина виїхала разом із батьками на постійне проживання за кордон, і батьки виходять з громадянства України, за клопотанням одного з батьків разом із батьками з громадянства України може вийти і дитина;
– якщо один із батьків виїхав разом із дитиною на постійне проживання за кордон і виходить із громадянства України, а другий залишається громадянином України, дитина може вийти з громадянства України разом із тим з батьків, який виходить із громадянства України, за його клопотанням;
– якщо один з батьків виїхав разом із дитиною на постійне проживання за кордон і виходить з громадянства України, а другий є іноземцем чи особою без громадянства, дитина може вийти з громадянства України разом із тим із батьків, який виходить із громадянства України, за його клопотанням;
– якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон, та її батьки вийшли з громадянства України, дитина може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків;
– якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з одним із батьків, і він вийшов із громадянства України, а другий є громадянином України, дитина може вийти з громадянства України за клопотанням про це того з батьків, який вийшов з громадянства України;
– якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з одним із батьків, і він вийшов із громадянства України, а другий є іноземцем чи особою без громадянства, дитина може вийти з громадянства України за клопотанням того з батьків, який вийшов із громадянства України;
– дитина, яка відповідно до чинного законодавства України вважається такою, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків;
– дитина, яка набула громадянство України за народженням, якщо на момент її народження батьки або хоча б один із них були іноземцями чи особами без громадянства, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків незалежно від місця проживання дитини;
– дитина, усиновлена подружжям, один з якого є громадянином України, а другий — іноземцем, може вийти з громадянства України за клопотанням усиновителя, який є іноземцем;
– дитина, усиновлена іноземцями або особами без громадянства, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з усиновителів.
Відзначимо, що вихід із громадянства України допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України.
Вихід дітей віком від 14 до 18 років з громадянства України може відбуватися лише за їхньою згодою.
Вихід із громадянства України не допускається, якщо особі, яка клопоче про вихід із громадянства України, в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав законної чинності й підлягає виконанню.
Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених ст. 18 закону «Про громадянство України», є дата видання відповідного указу Президента України.
Підставами для втрати громадянства України (ст. 19 закону «Про громадянство України») є:
1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття;
2) набуття особою громадянства України на підставі ст. 9 закону «Про громадянство України» внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів;
3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов’язком чи альтернативною (невійськовою) службою.
Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.
Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки:
а) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав;
б) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів унаслідок усиновлення її іноземцями;
в) автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем;
г) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави.
Датою припинення громадянства України у вищезазначених випадках, є дата видання відповідного указу Президента України.
Згідно зі ст. 20 закону «Про громадянство України» громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України користується всіма правами й несе всі обов’язки громадянина України.
Відповідно до ст. 21 закону «Про громадянство України» рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 зазначеного закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.