Аналізуючи наявні в юридичній літературі розробки щодо класифікації підстав набуття громадянства, можна погодитись із М. І. Суржинським, який пропонує такий поділ: 1) за віком фізичних осіб, які набувають громадянство, можна виділити підстави набуття громадянства дітьми та підстави набуття громадянства повнолітніми фізичними особами; 2) за процедурою набуття громадянства — підстави набуття громадянства в загальному порядку та підстави набуття громадянства у спрощеному порядку; 3) за ступенем їх використання — типові (за народженням, натуралізація, поновлення у громадянстві) та виняткові (групове надання громадянства) підстави.
Згідно зі ст. 6 закону «Про громадянство України» громадянство України набувається:
1) за народженням;
2) внаслідок прийняття до громадянства;
3) внаслідок поновлення у громадянстві;
4) внаслідок усиновлення;
5) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя;
6) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
7) у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
8) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;
9) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Розглянемо окремі підстави набуття громадянства докладніше.
Набуття громадянства України за народженням — «філіація» (від фр. «filiation» — зв’язок, наступництво, розвиток у формі наступництва, повторення) відбувається на основі двох принципів: «права крові» та «права ґрунту». Суть «права крові» полягає в тому, що дитина набуває громадянства батьків незалежно від місця народження; «права ґрунту» — дитина стає громадянином тієї держави, на території якої вона народилася, незалежно від громадянства батьків. Одержання громадянства за народженням є основною формою набуття особою статусу громадянина держави в більшості країн світу. У нормах законодавства України, що регулюють набуття громадянства України, поєднуються принципи права крові та права ґрунту.
Громадянином України є особа, батьки або один із батьків якої на момент її народження були громадянами України, особа, яка народилась на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави, особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, особа, яка народилася на території України від іноземця й особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем; новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда), особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Набуття громадянства України за територіальним походженням передбачено ст. 8 закону «Про громадянство України». Громадянство набуває особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної
Радянської Республіки, Закарпатської України чи Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.
Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов’язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов’язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
Також за територіальним походженням громадянство може отримати дитина, яка народилася чи постійно проживала на території УРСР (або хоча б один з її батьків, дід чи баба народилися чи постійно проживали на територіях, зазначених у ч. 1 ст. 8 закону «Про громадянство України») і є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов’язання припинити іноземне громадянство, реєструється громадянином України за заявою одного з батьків або опікуна чи піклувальника.
Набуває громадянство дитина, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року і не набула за народженням громадянство України та є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов’язання припинити іноземне громадянство, реєструється громадянином України за клопотанням одного з її законних представників.
Іноземці, які подали зобов’язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Подання зобов’язання про припинення іноземного громадянства не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України, а також від осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства.
Згідно зі ст. 8 закону «Про громадянство України» датою набуття громадянства України у випадках, визначених вище, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.
Особа, яка набула громадянства України й подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов’язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Вимога про взяття зобов’язання повернути паспорт іноземної держави не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.
Прийняття до громадянства України розглядається у ст. 9 закону «Про громадянство України». Іноземець або особа без громадянства можуть бути прийняті до громадянства України за їх клопотанням.
Умовами прийняття до громадянства України є такі:
1) визнання та дотримання Конституції України і законів України;
2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов’язання припинити іноземне громадянство (для іноземців);
3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх 5 років — ця умова не поширюється на іноземців чи осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад 2 роки, і на іноземців чи осіб без громадянства, які перебували із громадянином України понад 2 роки у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті; дворічний термін перебування у шлюбі з громадянином України не застосовується до іноземців і осіб без громадянства, яким було надано дозвіл на імміграцію відповідно до п. 1 ч. З ст. 4 закону України «Про імміграцію»; для осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється у 3 роки з моменту надання їм статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, а для осіб, які в’їхали в Україну особами без громадянства, — на 3 роки з моменту в’їзду в Україну;
4) отримання дозволу на імміграцію — ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні, й на іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності законом України «Про імміграцію» і мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання в Україні;
5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування — ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі);
6) наявність законних джерел існування — ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.
До громадянства України не приймається особа, яка:
1) вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
2) була засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;
3) вчинила на території іншої держави діяння, визнане законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.
Питанням поновлення у громадянстві України присвячено ст. 10 закону «Про громадянство України». У громадянстві може бути поновлена особа, яка припинила громадянство України, є особою без громадянства й подала заяву про поновлення у громадянстві України. Така особа реєструється громадянином України незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном, за відсутності обставин, передбачених ч. 5 ст. 9 закону «Про громадянство України».
Також у громадянстві може бути поновлена особа, яка після припинення громадянства України набула іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства), повернулася в Україну на постійне проживання й подала заяву на поновлення у громадянстві України та зобов’язання припинити іноземне громадянство. За відсутності підстав, передбачених ч. 5 ст. 9 закону «Про громадянство України», вона реєструється громадянином України.
У громадянстві України не поновлюються особи, які втратили громадянство України у зв’язку з набуттям його внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей чи фальшивих документів або стосовно яких рішення про оформлення набуття громадянства України скасовано на підставі ст. 21 закону «Про громадянство України». Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.
Набуття дітьми громадянства України внаслідок усиновлення розглядається у ст. 11 закону «Про громадянство України».
Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і яку усиновляють громадяни України або подружжя, один з якого є громадянином України, а другий — особою без громадянства, чи один з якого є громадянином України, а другий — іноземцем, стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням про усиновлення незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.
Повнолітня особа, яка є особою без громадянства, постійно проживає на території України і яку всиновлюють громадяни України або подружжя, один з якого є громадянином України, стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
У ст. 12 закону «Про громадянство України» врегульовано питання набуття громадянства України внаслідок установлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя.
Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою встановлено опіку чи піклування й опікуном або піклувальником призначено громадянина України або осіб, одна з яких є громадянином України, а друга — особою без громадянства, стає громадянином України з моменту ухвалення рішення про встановлення опіки чи піклування або з моменту набрання чинності рішенням суду про встановлення опіки чи піклування.
Дитина, яка проживає на території України та є особою без громадянства або іноземцем і над якою встановлено опіку чи піклування й опікуном або піклувальником призначено осіб, одна з яких є громадянином України, а друга — іноземцем, стає громадянином України з моменту ухвалення рішення про встановлення опіки або піклування чи з моменту набрання чинності рішенням суду про встановлення опіки або піклування, якщо така дитина у зв’язку із встановленням опіки або піклування не набуває громадянство опікуна чи піклувальника, який є іноземцем.
Набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок установлення над нею опіки громадянина України передбачено ст. 13 закону «Про громадянство України».
Іноземець або особа без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, визнані судом недієздатними, над якими встановлено опіку громадянина України, набувають громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення опіки.
У ст. 14 закону «Про громадянство України» розкрито питання набуття громадянства України дитиною у зв’язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них.
Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, й один із батьків якої є громадянином України, а другий — особою без громадянства, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України.
Дитина, яка є особою без громадянства, один із батьків якої є громадянином України, а другий — іноземцем, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України.
Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, батьки якої перебувають у громадянстві України, реєструється громадянином України за клопотанням одного з батьків.
Дитина, яка є іноземцем, один із батьків якої є громадянином України, а другий — іноземцем, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України.
Правила набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства визначено у ст. 15 закону «Про громадянство України», згідно з якою громадянство набувається в таких випадках:
– у разі визнання батьківства дитини, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, а батьком визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України;
– у разі визнання материнства дитини, батько якої є іноземцем або особою без громадянства, а матір’ю визнано громадянку України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України;
– у разі встановлення факту батьківства дитини, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, якщо батько дитини перебував у громадянстві України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України;
– у разі встановлення факту материнства дитини, батько якої є іноземцем або особою без громадянства, якщо мати дитини перебувала у громадянстві України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України. Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення
факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є особою без громадянства, набуває громадянство України незалежно від місця народження та місця постійного проживання.
Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є іноземцем, набуває громадянство України незалежно від місця її народження та місця постійного проживання, якщо вона подала заяву про набуття громадянства України та зобов’язання припинити іноземне громадянство. Набуття громадянства України дітьми віком від 14 до 18 років може відбуватися лише за їхньою згодою.