Театри країн Далекого Сходу і європейські театри не схожі один на одного. У кожної країни своя мова, своя культура, свої національні традиції. І проте є щось спільне, що споріднює театральне мистецтво цих країн: чіткі правила сценічного мистецтва та майстерності актора, що вимагають від виконавця віртуозного володіння усіма видами акторської техніки.
Характерною рисою театрального мистецтва Китаю та Японії є тісний зв’язок з релігійним ритуалом, який вплинув на формування театрального канону. Ще одна з характерних рис східного театру — не Чітка межа між окремими жанрами — драмою, оперою, балетом — а поєднання їх у музично-танцювальному дійстві. У видовище східного театру зливаються в одне гармонійне ціле слово, музика і танець (вся сукупність ритмічних рухів тіла). Але при головній ролі, яку відіграють музика і рухи тіла, слова займають другорядне місце.
Сьогодні в країнах Далекого Сходу існують найрізноманітніші форми театрального мистецтва — від найдавніших до сучасних, від національних до запозичених.