Вислів «епоха джазу — епоха Луї Армстронга» є справедливим не тільки тому, що роки життя Луї Армстронга збіглися з розквітом цього музичного стилю. Це справедливо ще й тому, що видатний джазовий музикант виконував усе, що уславило джаз: старі блюзи, спірічуелс, музику з мюзиклів і кінострічок, популярні пісні американських та європейських композиторів.
Луї Армстронг
Л. Армстронг перетворив джаз із колективної музики на мистецтво сольної гри — саме з нього почалась ера солістів-віртуозів. Він мав оригінальний голос, за допомогою якого відтворював не тільки слова, а й звуки різних музичних інструментів. У його особі джаз здобув як неповторного співака, так і унікальний» подвійний «інструмент джазу», коли труба й голос є невіддільними один від одного. Гра Л. Армстронга була неймовірною — його музика здавалася загадковим, величним явищем природи.
Мистецтво джазу отримало яскраве втілення й у творчості багатьох сучасних українських музикантів. Серед різноманітних напрямів, за якими розвивається український джаз, широкого розповсюдження набув етно- джаз, що є синтезом джазових гармоній і ритмів з українським фольклором.
Елвіс Преслі
Поява 18-річного Елвіса Преслі у 1954 році на студії звукозапису «Сан-рекордз» з метою записати пісню-привітання для матері згодом викликала першу найпотужнішу хвилю у розвитку рок-музики.
Власник студії був захоплений незвичним співом білого хлопця, який нагадував афроамериканську манеру виконання, але не копіював і не наслідував її. Оригінальний спів, що передавав неповторний національний колорит, помножений на вибуховий темперамент, — ось складники тієї своєрідності, яку Е. Преслі привніс до рок-н-ролу. Вся історія життя зірки першої величини схожа на типову голлівудську кінострічку. Але казка про талановитого юнака, який став найбагатшою та найвідомішою людиною у світі, втіленням «великої американської мрії», закінчилася трагічно. Він помер у 42-річному віці від передозування наркотиків.
І все ж таки Е. Преслі залишився у пам’яті мільйонів як справжній «король рок-н-ролу». Чимало рок-балад Е. Преслі, яким притаманний високий професіоналізм, — це незабутні мелодії, сповнені надзвичайної щирості. Найкращі пісні кумира XX ст. нагадують справжні перлини, які не змогли «розчинити» ані бездушна машина культурної індустрії, ані невблаганні закони шоу-бізнесу.
З раннього віку Френка Сінатру цікавила музика, і в 13 років він почав підробляти в барах рідного міста. 3 17 років він мав невеликі виступи на радіо і з того часу обрав для себе професію співака. Поштовх кар’єрному зльоту Ф. Сінатри дала робота в знаменитих свінгових джаз-оркестрах трубача Гаррі Джеймса і тромбоніста Томмі Дорсі в 1939—1942 pp. З кінця 50-х років XX ст. співак виступав у Лас-Вегасі з такими естрадними зірками, як Семмі Девіс, Дін Мартін, Джо Бішоп і Пітер Лоуфорд (компанія «Rat Pack»). Дуже успішними були записи та виступи з біг-бендами Каунта Бейсі, Біллі Мея, студійними свінговими оркестрами Нельсона Ріддла (свінг — один зі стилів джазу) тощо, завдяки яким Ф. Сінатра здобув славу одного з майстрів свінгу.
У 1979 р. співак записав один зі своїх шедеврів — «New York, New York», ставши єдиним співаком в історії музики, що зумів через п’ятдесят років повернути собі популярність і любов публіки. У 1988—1989 рр. відбувся прощальний тур «Rat Pack», а останній концертний виступ Ф. Сінатри у 78-річному віці датується 1994 роком. Пісні в його виконанні увійшли до класики естради та стилю свінг і стали найяскравішими зразками естрадно-джазової манери співу «крунінг». За 50 років активної творчої діяльності Ф. Сінатра записав близько 100 незмінно популярних дисків-синглів, виконав усі найвідоміші пісні найвидатніших композиторів США — Джорджа Гершвіна, Кола Портера й Ірвінга Берліна. У 1997 р. його було нагороджено найвищою відзнакою США — Золотою медаллю Конгресу.
Знайомство з музичною спадщиною світу формує в людини культуру почуттів, виховує ціннісні орієнтири у сфері музики, формує потреби в творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні, збагачує її емоційно-естетичний досвід, сприяє становленню музичних інтересів, смаків, уподобань. Нема такої людини в світі, яка б не любила музику. Хтось любить класичну музику, хтось рок, реп тощо.
Кажуть, що музика — єдина всесвітня мова, її не потрібно перекладати, нею душа розмовляє с душею.