НАЦІОНАЛЬНА ІННОВАЦІЙНА СИСТЕМА – сукупність законодавчих, структурних і функціональних компонентів (інституцій), які задіяні у процесі створення та застосування наукових знань та технологій, і визначають правові, економічні, організаційні та соціальні умови для забезпечення інноваційного процесу (Концепція розвитку національної інноваційної системи, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. № 680-р). Уперше концепцію Н.і.с. як “національної системи нововведень” було запропоновано у 80-х рр. ХХ ст. Б.Лундваллом. У центрі її уваги перебували національні особливості організації інноваційного процесу в різних країнах, функції окремо взятих суспільних та приватних інститутів, форми взаємодії цих інститутів на різних стадіях здійснення технологічних змін і нововведень.
© Чикаренко І.А.