МЕРИТОКРАТІЯ – одна з елітарних концепцій, згідно з якою керівні пости у політичній владі й соціальному управлінні повинні обіймати достойні люди, які мають особливі здібності, чесноти, високий інтелект та кваліфікацію. Термін уперше використав англійський соціолог Мітчел Янг у 1958 р. в книзі “Піднесення меритократії: 1870-1933”. Він є засновником концепції М. На думку М.Янга, капіталізм поступово трансформується в суспільство, у якому на керівні посади будуть висуватися найбільш об-даровані й здібні люди, незалежно від їх соціального походження чи економічних можливостей. У подальшому ідеї меритократії знайшли свій розвиток в американській і західноєвропейській науковій думці, особливо в теорії постіндустріального суспільства, у якому панують технології і знання.
© Пухкал О.Г.