На етапі дослідчої перевірки, вирішуючи питання про порушення кримінальної справи, слідчому потрібно документально встановити такі обставини:

1) факт зайняття встановленою або невстановленою особою (особами) земельної ділянки, яка має певне розташування та площу в складі однієї з категорій земель;

2) правова належність цієї земельної ділянки певній фізичній, юридичній особі чи державі;

3) відсутність правових підстав для розпорядження земельною ділянкою у особи (осіб), які її зайняли;

4) значні розміри шкоди, завданої законному володільцю чи власнику земельної ділянки.

Самовільне зайняття земельної ділянки є злочином із матеріальним складом, тому для вирішення питання про порушення кримінальної справи слідчий найперше повинен встановити, що законному володільцю чи власнику було заподіяно значну шкоду. Якщо ж цього документально підтверджено не буде, то зібрані матеріали необхідно спрямувати за належністю для вирішення питання про притягнення винних до адміністративної відповідальності за ст.ст. 531, 96, 961, 97 КУпАП відповідно. Розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель та її територіальними органами за спеціальною формулою.

Оскільки злочин, пов’язаний із самовільним будівництвом будівлі чи споруди, вважається закінченим з моменту початку ведення будівельних робіт на самовільно зайнятій земельній ділянці, слідчий під час вирішення питання про порушення кримінальної справи, повинен зібрати інформацію про те, що земельна ділянка була зайнята самовільно і про те, що там фактично розпочалися будівельні роботи. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю. Про самовільне зайняття земельної ділянки свідчить відсутність у особи належним чином оформленого Державного акта про право володіння земельною ділянкою та відповідної інформації в реєстраційних органах.

Також слідчий (чи оперативний працівник) повинен зібрати та проаналізувати такі документи:

1) рішення державної адміністрації або міської ради про відвід земельної ділянки конкретній особі;

2) план або схему ділянки, кадастровий план, акт визначення меж, викопіювання з топографічної карти земельної ділянки;

3) довідку територіального підрозділу земельних ресурсів про категорію земель, де захоплена земельна ділянка;

4) акт обстеження земельної ділянки фахівцями територіального підрозділу Держінспекції з контролю за використанням та охороною земель;

5) акт перевірки дотримання земельного законодавства;

6) пояснення законного володільця або власника, очевидців, осіб, запідозрених у вчиненні злочину.

До матеріалів можуть додаватися додані зацікавленими особами листування з цього приводу із органами влади та місцевого самоврядування, судові рішення, довідки про сплату земельного податку тощо.

На початковому етапі розслідування рекомендується такий алгоритм невідкладних слідчих дій: огляд місця події, виїмка, обшук, огляд документів, допити потерпілої особи, свідків, призначення експертиз.

Огляд місця події рекомендується проводити до порушення кримінальної справи, оскільки саме ця дія дозволяє встановити та зафіксувати ознаки самовільного зайняття земельної ділянки. До участі в огляді як спеціалістів залежно від обставин доцільно залучати: землевпорядників місцевих рад; працівників Держземінспекції або відділів земельних ресурсів; працівників Державної архітектурно-будівельної інспекції; працівників територіального підрозділу Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища; інших фахівців (інженерів, геологів, агрономів тощо). Завданням огляду є фіксація ознак самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва, а також слідів злочинця. Зокрема, необхідно зважити на:

- наявність на ділянці огорожі, межових знаків;

- слідів знищення раніше встановленої огорожі чи межових знаків;

- слідів обробки та удобрення землі;

- сліди висіву насіння, вирощування сільськогосподарських культур;

- наявність насаджених дерев або чагарників чи слідів їх знищення;

- наявність засобів і слідів меліорації;

- наявність слідів видобування корисних копалин;

- ознаки виконання будівельних та інших робіт;

- наявність розміщених матеріальних цінностей, будівельних матеріалів, техніки, сміття;

- наявність будівель або споруд;

- сліди рук, ніг, транспортних засобів, які можуть бути використані для ідентифікації.

Загалом під час огляду місця події застосовується тактичний порядок і правила огляду ділянки місцевості. За наявності на захопленій території будівель або споруд, вони також мають бути оглянуті, найперше, з точки зору зовнішніх ознак. Під час огляду слід здійснювати фотозйомку. При цьому треба сфотографувати всю ділянку за допомогою методів орієнтовної та оглядової зйомки. Методами вузлової зйомки фіксуються місця зі слідами знищення огорожі, насаджень, видобування корисних копалин і т. д., місця накопичення будівельних матеріалів, сміття, фундаменти, недобудовані та збудовані об’єкти, будівельна, сільськогосподарська та інша техніка тощо. Окремі сліди (злому, транспортних засобів, ніг, рук) фотографують шляхом детальної зйомки. Місцезнаходження всіх перелічених об’єктів необхідно відобразити на схемі місця події.

У справах про самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво документи, що мають значення для встановлення істини у справі, можна класифікувати на такі три групи:

а) правовстановлюючі документи, які надають право на володіння чи користування земельною ділянкою та право власності на майно (державні акти, рішення місцевих рад, договори оренди чи суборенди);

б) матеріали державних інспекцій, в яких зафіксований факт самовільного зайняття земельної ділянки чи самовільного будівництва (акти відомчих перевірок, протоколи про вчинені за певний період адміністративні порушення, розрахунки розміру заподіяної шкоди та ін.);

в) документація, в якій міститься інформація про замовлення чи виконання земельних та будівельних робіт (договори про виконання земельних чи будівельних робіт, акти про їх виконання, банківські виписки, що підтверджують факт сплати, товарно-транспортні накладні та ін.).

Частина цих документів міститься у первинних матеріалах до- слідчої перевірки. Решту необхідно вилучити шляхом проведення виїмки в:

1) місцевих державних адміністраціях та місцевих радах щодо документів про відвід земельної ділянки - предмет злочину;

2) бюро технічної інвентаризації щодо документів, поданих для реєстрації права власності на будівлі або споруди;

3) територіальних відділах земельних ресурсів, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» Держкомзему щодо документів про технічне супроводження оформлення та реєстрацію права власності на земельну ділянку;

4) установах, які мають повноваження з користування та контролю за землями відповідної категорії (наприклад, підрозділах Держземінспекції, Державної екологічної інспекції міністерства охорони навколишнього природного середовища, Державної архітектурно - будівельної інспекції щодо документів про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства);

5) на підприємствах, які мають право користування земельною ділянкою, щодо документів, які мають значення для справи залежно від обставин (реєстр орендодавців, списки працівників, посадові обов’язки службових осіб і т.д.);

6) на підприємствах, що проводили земельні та будівельні роботи на самовільно зайнятій ділянці.

У деяких випадках під час розслідування доцільно проводити обшуки за місцем роботи та проживання підозрюваних (обвинувачених). Зокрема, під час обшуку можуть бути виявлені документи, які вони складали під час підготовки до злочину чи у ході його вчинення та які підтверджують факт самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва (договори, чорнові записи, плани місцевості, земельної ділянки, будівлі тощо).

З метою виявлення слідів злочину та інших обставин, що мають значення для справи, вилучені документи можуть бути оглянуті.

Детальному допиту в якості свідків підлягають:

1) власники та користувачі сусідніх ділянок;

2) особи, котрі через свої професійні функції присутні поблизу незаконно зайнятої ділянки (охоронці, будівельники, лісники, інспектори рибоохорони і тощо);

3) працівники органів державної влади та місцевого самоврядування, до повноважень яких входить землевідведення та контроль за землекористуванням.

Під час допиту необхідно з’ясовувати відомі свідкам обставини користування незаконно зайнятою землею; ознаки зовнішності осіб, котрі вчиняли протиправні дії; ознаки транспортних засобів та іншої техніки, яка під час цього використовувалась; хто з осіб спілкувався із захоплювачами земельної ділянки; чи не відомо їм про перевірки дотримання земельного законодавства, які здійснювали представники державних органів, тощо.

Як свідків також доцільно допитувати голів місцевих держадміністрацій і рад, землевпорядників, секретарів, спеціалістів, інспекторів відділів земельних ресурсів, державної архітектурно-будівельної інспекції, БТІ і т. д. з питань, що мають значення для справи, які відомі їм у зв’язку з виконанням своїх професійних функцій. Під час підготовки та проведення допитів цих осіб слід враховувати та з’ясувати, чи не порушували вони при цьому свої обов’язки.

Особливу увагу треба приділити допиту інспекторів Держземінспекції або Державної екологічної інспекції, котрі проводили обстеження землі. При цьому можуть бути з’ясовані питання: коли, за яких обставин і які саме порушення земельного законодавства були виявлені; які особи знаходились на обстежуваній ділянці, як вони поводилися під час здійснення контрольних дій; чи не намагався хто-небудь впливати на рішення; чи не виявлялись раніше на цій ділянці або з боку цих осіб порушення, якщо так, то які заходи вживались; як вони реагували на приписи; які умови сприяли порушенню та які заходи доцільно здійснити для їх усунення.

Деякі особливості має предмет допиту громадян - власників або законних користувачів земельної ділянки, потерпілих від злочину. Зокрема, з’ясуванню підлягають: обставини одержання права власності чи користування землею; повнота наявних правоустановчих документів, причини їх неповноти; чи передавав комусь право землекористування, якщо так, то кому і за яких обставин, на яких умовах; яких осіб підозрює в самовільному зайнятті землі; як і коли йому стало відомо про незаконні дії, які заходи було вжито у зв’язку з цим; які об’єкти містились на ділянці, а які були побудовані, які посіви та насадження, в якому стані знаходився поверхневий шар ґрунту і т. д. Якщо незаконно зайнята ділянка знаходилась у віданні юридичної особи, з цих питань допитують її керівників чи відповідальних за цю ділянку роботи осіб.

Найбільш типовим видом експертизи у методиці розслідування самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва є судова будівельно-технічна експертиза. Завдання, що вирішуються нею, можна умовно поділяти на чотири категорії: дослідження об’єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій і відповідних документів; розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками; визначення оціночної вартості будівельних об’єктів та споруд; оцінка земельних ділянок.

У ситуаціях, коли внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва була заподіяна шкода навколишньому середовищу, слідчому треба призначати відповідну експертизу, зважаючи на сутність події, наприклад, експертизу матеріалів, речовин та виробів (з метою дослідження ґрунтів, наявності шкідливих речовин у навколишньому середовищі), біологічну експертизу (для дослідження об’єктів рослинного та тваринного походження).

Після проведення невідкладних слідчих дій подальше розслідування самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва найчастіше зводиться до продовження збирання, аналізу та перевірки доказів, висунення обвинувачення, допиту обвинуваченого та кола подальших слідчих дій з метою уточнення та додаткової перевірки окремих обставин справи.

Зокрема, на цьому етапі проводиться значний комплекс слідчих дій, до якого входять допити обвинувачених, очні ставки, експертизи, в деяких ситуаціях пред’явлення для впізнання, відтворення обстановки і обставин події. Може виникнути потреба проведення додаткових чи повторних будівельно-технічних або інших експертиз, допити експертів, державних інспекторів, посадових осіб органів влади чи місцевого самоврядування, нових свідків, виїмка та огляд нової документації.

Під час допиту підозрюваного (обвинуваченого) необхідно намагатись отримати показання про те, що спонукало його на самовільне зайняття ділянки; які саме дії здійснювались у зв’язку з цим; хто допомагав і як саме; які зміни були внесені ним у початковий стан земельної ділянки, які роботи проводились, ким, чи знали виконавці про незаконне зайняття землі, які документи складались під час цього і де вони знаходяться; як було виявлено порушення і як відреагував обвинувачений на це; які умови сприяли вчиненню злочину; чим, на його думку, слід доповнити розслідування, які експертизи провести, які питання поставити експертам.

При підготовці до допиту слідчому важливо детальніше вивчити спеціальну термінологію, технічну сутність питань, що входять до предмета допиту, а також, за необхідності, й у деякі питання земельного, лісового та іншого законодавства. Це дозволить більш повно з’ясувати механізм скоєного злочину, а також причини та умови, що сприяли його вчиненню. Рекомендується проконсультуватися з спеціалістом та залучити його до проведення допитів.

Пред’явлення для впізнання підозрюваного (обвинуваченого) проводиться у тих випадках, коли потерпілі та свідки заявляють, що бачили та можуть впізнати особу, яка самовільно зайняла земельну ділянку, та осіб, які проводили на ній певні роботи (робочі, будівельники, водії та ін.). У деяких ситуаціях доцільно провести пред’явлення ділянок місцевості для впізнання, у ході якого свідок (будівельник, водій чи інша особа) може впізнати ту ділянку, на якій проводились земельні, будівельні чи інші роботи. Під час розслідування самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва може виникнути ситуація, коли необхідно пред’явити для впізнання окремі будівлі, транспортні засоби чи будівельну техніку, яка при цьому використовувалась. Таке пред’явлення для впізнання може бути проведено за фотознімками вказаних вище об’єктів.

Відтворення обстановки і обставин події у справах про цей вид злочину проводиться у тих випадках, коли необхідно перевірити наявні у справі показання, уточнити вже отримані дані й тоді, коли прогнозується можливість одержання нових доказів-слідів, предметів та інших об’єктів на місці події, що з якихось причин (поверхневе проведення огляду місця події або його непроведення взагалі) не зафіксовані в матеріалах справи, проте мають певне доказове значення.

Використана та рекомендована література

  1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 1314, № 15-16, №17. - Ст. 112.
  2. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. (зі змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 3-4. - Ст. 27.
  3. Про деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України: Постанова КМУ від 05.08.2009 р. № 844 (зі змінами та доповненнями) // Офіційний вісник України. - 2009. - № 61. - Ст. 2158.
  4. Про затвердження порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки: Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 05.07.2011 р. № 103.
  5. Розслідування самовільного зайняття земельної ділянки або самовільного будівництва: методичні рекомендації / З.С. Галаван, Р.Л. Степанюк, Д.Д. Заяць, В.І. Павликівський. - Х.: ХНУВС, 2009. - 24 с.
  6. Дударець Д.В. Самовільне зайняття земельної ділянки і самовільне будівництво за КК України / Д.В. Дударець // Судова апеляція. - 2009. - № 3 (16). - С. 37-48.
  7. Дудоров О. Поняття самовільного зайняття земельних ділянок як злочину / О. Дудоров // Юридичний вісник України. - 2009. - № 16.
  8. Носік В.В. Самовільне зайняття земельних ділянок: теорія і практика / В.В. Носік // Земельне право України. - 2006. - № 5.
  9. Олійник С.С. Кримінальна відповідальність за самовільне захоплення земельної ділянки та самовільне будівництво: теоретичні та практичні проблеми / С.С. Олійник
  10. Швець А.Ю. Предмет самовільного захоплення земельної ділянки та самовільного будівництва / А.Ю. Швець // Митна справа. - 2011. - № 1 (73). - С. 307-314.