13.3. Правовий статус сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю

Наслідком результаті аграрної реформи в Україні є створення значної кількості сільськогосподарських підприємств із правовим статусом товариства з обмеженою відповідальністю. Сільськогоспо­дарські товариства з обмеженою відповідальністю є суб’єктами гос­подарювання, які здійснюють виробництво, переробку та реаліза­цію сільськогосподарської продукції, виконання робіт і надання послуг. Статутний фонд таких товариств, поділений на частки, ут­ворюється шляхом об’єднання майнових і земельних внесків гро­мадян, що не відповідають за зобов’язаннями товариства й несуть ризик збитків, пов’язаних з його діяльністю в межах вартості своїх вкладів. Товариство відповідає за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном.

Слід мати на увазі, що назва товариства не має на меті обме­ження його відповідальності як юридичної особи, а передбачає об­меження відповідальності учасників товариства, які несуть ризик такої відповідальності в розмірах своїх внесків до статутного фон­ду. Що ж до учасників товариству, котрі зробили свої внески не цілком, то вони несуть солідарну відповідальність за його зо­бов’язаннями в межах вартості неоплаченої частини внеску.

Установчим документом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Він повинен містити відо­мості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад зас­новників та учасників, склад і компетенцію його органів та поря­док прийняття ними рішень, зокрема перелік питань, вирішення яких потребує одностайності або кваліфікованої більшості голосів, розмір часток кожного з учасників, розмір, склад і порядок внесен­ня ними вкладів, інші відомості, передбачені ст. 57 ГК. Статутом може бути встановлений порядок визначення розміру часток учас­ників залежно від зміни вартості майна, внесеного як вклад, та до­даткових внесків учасників.

Порядок і строки державної реєстрації сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю, встановлені Законом України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб — підприємців”. З дня її здійснення сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю набуває статусу юридичної особи. Воно має право здійснювати всі види господарської діяльності, не заборонені законом, а також на повну господарську самостійність у зовнішньоекономічних і внутрішньогосподарських відносинах.

До складу майна сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю належать: внески учасників, що утворюють його статутний капітал; продукція, вироблена товариством внаслідок господарської діяльності; одержані доходи, а також інше майно, придбане ними на інших підставах. Внеском визнаються: будівлі, споруди, інші матеріальні цінності, цінні папери, права власності або користування землею, водами й іншими природними ресурса­ми, будівлями, спорудами, устаткуванням, а також інші майнові права, грошові кошти.

Учасники сільськогосподарських товариств з обмеженою відпо­відальністю не вільні розпоряджатися своїм внеском (земельним або майновим паєм). Вони мають право продати або іншим чином уступити його одному або кільком учасникам товариства. Відчу­ження внеску третім особам дозволяється, але може бути й забо­ронене статутом конкретного товариства. Проте навіть у разі мож­ливості відчуження внеску третім особам за учасниками товариства зберігається переважне право купівлі внеску, що відчужується.

Учасник товариства має право вийти з нього незалежно від зго­ди інших його учасників. При цьому йому виплачується вартість частини майна, відповідно до його частки в статутному капіталі то­вариства. У зв’язку із специфікою сільськогосподарського вироб­ництва й регулювання трудових відносин у цій галузі час виходу та інші умови вибуття із сільськогосподарського товариства з обмеже­ною відповідальністю можуть бути додатково враховані в статуті товариства.

Вищим органом сільськогосподарського товариства з обмеже­ною відповідальністю є збори учасників. До їх складу входять усі учасники товариства або призначені ними представники. Збори обирають голову товариства.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється вико­навчий орган: колегіальний — дирекція або одноосібний — дирек­тор. Дирекцію очолює генеральний директор. Дирекція або дирек­тор вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать виключно до виняткової компетенції зборів учасни­ків. Контроль за діяльністю дирекції або директора товариства здійснюється ревізійною комісією.