У промислово розвинутих країнах науково-технічна революція привела до інтенсивного зростання обсягів виробництва з одночасним ускладненням технологічних процесів і засобів праці. Таке положення логічно викликало зміну умов праці. Поряд з удосконаленням технологій, автоматизацією процесів, використанням робототехнічних комплексів і застосуванням інших напрямків, що полегшують працю, практично на кожному робочому місці існують негативні фактори, що створюють загрозу для здоров’я, а в деяких випадках і для життя працюючої людини. Причому, розробка сучасних і удосконалювання відомих технологій, створення нових чи удосконалення існуючих антропогенних об’єктів часто викликає виникнення нових або підвищення інтенсивності існуючих негативних виробничих факторів. Ця теза безпосередньо стосується і виробничих умов, що формуються при виконанні робіт в електроустановках.
У зв’язку з цим сучасний підхід до вирішення завдань охорони праці повинен полягати не в апостеріорній констатації фактів негативного впливу умов праці на здоров’я персоналу і ліквідації таких наслідків, а базуватися на розробці відповідних організаційних і технічних рішень з нормалізації умов праці на етапі проектування підприємств, технологічних процесів і конкретних робочих місць.
З огляду на вищесказане, а також беручи до уваги життєвий цикл створення та існування антропогенного об’єкта, представляється можливим виділити й ранжирувати за ступенем значимості й ефективності прийнятих рішень з охорони праці наступні етапи:
- Проектування.
- Будівництво.
- Експлуатація.
- Утилізація.
Формування виробничих негативних факторів обумовлюється особливостями трудової діяльності людини, порушенням нормальних умов праці, особливостями технологічних процесів, а також порушенням технологічних режимів процесу виробництва. Внаслідок цього в процесі праці на організм працюючих впливають різні виробничі фактори, що негативно позначається на здоров’ї людини. У результаті їхньої дії можуть виникати професійні захворювання або травми.
Професійні захворювання розвиваються з часом і є наслідком досить тривалого впливу на організм працюючих шкідливих умов праці.
У результаті травми здоров’я людини порушується раптово і викликається небезпечними умовами праці.
Очевидно, що своєчасне позитивне вирішення питань з охорони праці безпосередньо позначається на здоров’ї працюючих, але воно має також важливе соціальне й економічне значення. Так, при оцінці ефективності промислового об’єкта одним з показників є витрати робочого часу. Нормалізація умов праці, виключення або зведення до мінімуму рівня професійних захворювань і травматизму дозволяють знизити втрату працездатності й тим самим підвищити продуктивність праці, а також зменшити економічні втрати підприємства, викликані соціальними виплатами на компенсацію втраченого здоров’я працюючих.
Заходами з охорони праці, що реалізують в галузі електротехнічної промисловості, переслідується вирішення наступних основних завдань:
- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;
- навчання персоналу безпечним методам робіт в електроустановках;
- контроль безпеки виконання робіт на електроустановках;
- контроль за дотриманням оптимальних режимів праці й відпочинку працюючих;
- контроль за забезпеченням працюючих засобами індивідуального й колективного захисту відповідно до встановлених нормативів;
- контроль за лікувально-профілактичним і санітарно-побутовим обслуговуванням трудящих.
Оскільки еволюція людини й людського суспільства протікає у науково-технічному напрямку, а також приймаючи до уваги аксіому про потенційну небезпеку об’єктів, створюваних людиною, виходить, що проблема охорони праці буде актуальною не тільки в даний час, але й у майбутньому.
Вважаю своїм приємним обов’язком виразити щиру вдячність ректорові ХНАМГ докт. техн. наук, проф. Л. М. Шутенку, зав. кафедри «Безпека життєдіяльності» проф. Б. М. Коржику і Н. О. Кінжаловій за моральну і практичну допомогу в написанні даного навчального посібника, а також рецензентам – докт. техн. наук, проф., зав. кафедри “Охорона праці і навколишнього середовища” УКРДАЗТ О. В. Шпаці, докт. фіз.-мат. наук, проф. ХНУ ім. В. Н. Каразіна В. Д. Ходусову за увагу, приділену рукопису навчального посібника.
Зауваження та побажання по змісту та структурі посібника прохання надсилати за адресою: м. Харків, вул. Революції, 12, ХНАМГ, кафедра «Безпека життєдіяльності».