Дослідження загальної теорії юридичної відповідальності містить у собі дослідження її функцій, що визначаються метою (завданнями) даного правового інституту. З’ясування мети, а отже і функцій юридичної відповідальності, необхідне для глибокого розуміння суті цього правового інституту, а в кінцевому підсумку така необхідність обумовлена потребами більш ефективного використання та подальшого удосконалення законодавства щодо юридичної відповідальності.
Цілком зрозуміло, що мета та функції інституту юридичної відповідальності є конкретними проявами загальної мети права і його окремих функцій.
Мета права полягає перш за все в правильному відображенні існуючих суспільних відносин, тобто тих об’єктивних закономірностей, яким вони підпорядковані. Право розвивається відповідно до розвитку суспільства.
Таким чином, мета права полягає в закріпленні певної поведінки всіх суб’єктів суспільного життя, що беруть участь у певних відносинах.
Основна мета права визначає зміст його основних функцій (тобто найбільш важливих напрямків дії права).
Інститут юридичної відповідальності, безперечно, бере участь у реалізації охоронної та виховної функцій права. Його мету в загальній формі можна визначити як охорону правопорядку.
Однак у юридичній літературі єдиної точки зору з цього приводу немає. Зокрема, в працях професорів І. Самощенка та М. Фарушкина обґрунтовується наявність двох цілей юридичної відповідальності: захист правопорядку та виховання громадян, які в свою чергу “переплітаються” між собою і утворюють більш конкретну мету юридичної відповідальності — попередження правопорушення3.
Інші науковці розрізняють такі види мети юридичної відповідальності:
а) загальну превенцію правопорушення;
б) покарання правопорушника;
в) вплив на свідомість правопорушника;
г) моральну перебудову особи;
Г) формування у людини, яка порушила норми права, установки на правомірну поведінку надалі;
д) виховний вплив на інших людей для запобігання правопорушенням з їхнього боку1.
Мета юридичної відповідальності в свою чергу визначає її функції.
Функції юридичної відповідальності — головні напрями юридичного впливу як на правопорушника, так і на інших осіб, з метою захисту правопорядку і виховання суб’єктів права, які вчинили чи можуть вчинити правопорушення.
Функції юридичної відповідальності:
-
превентивна (запобіжна);
-
виховна;
-
репресивна (каральна);
-
компенсаційна (поновлююча);
-
сигналізаційна (інформативна) та ін.
Звичайно, коли законодавець формулює склад правопорушення в нормах юридичної відповідальності, він прагне ці правопорушення відвернути, попередити. Без сумніву, тут мова йде про превентивний державний примус, завдання якого полягає в переборенні мотивів протиправної поведінки у свідомості людей, якщо такі мотиви існують. Не завжди мотив страху перед покаранням спроможний перебороти мотиви, які протистоять йому, але цілком очевидно, що для багатьох суб’єктів він стає вирішальним та утримує їх від правопорушень.
Отже, можна зробити висновок, що інститут юридичної відповідальності перш за все здійснює функцію загального попередження правопорушень. 1 саме завдяки цьому інститут права бере участь в охороні правопорядку, в реалізації охоронної функції права.
Факти правопорушення спонукають інститут відповідальності до активної дії, приводячи в рух відповідну норму відповідальності. А це означає, що безпосередня мета цього інституту у випадку скоєння правопорушення полягає в покаранні правопорушника. Тому і безпосередньою функцією інституту, який розглядається, є функція каральна.
Кінцева мета (ціль) інституту юридичної відповідальності — це ліквідація правопорушень у державі. І вона не може бути досягнуто тільки з остраху, оскільки правовий порядок у державі, який базується на страху перед покаранням, ніколи не може стати стійким, стабільним та надійним. Запорукою істинного правопорядку може бути тільки єдність об’єктивно правомірної поведінки всіх членів суспільства з їх глибокою внутрішньою повагою до права, з потребою людей дотримуватись приписів юридичних норм, що виражають суспільно корисні інтереси.