ВИЗНАЧЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВ ПОЛІТИКИ – компонент аналізу політики, де наявні альтернативні політичні пропозиції, універсальні варіанти політики, модифіковані універсальні варіанти політики, розв’язання певної проблеми, виконані на замовлення, надані уряду рекомендації стосовно того, як діяти. Вибір тієї чи іншої рекомендації передбачає порівняння специфічних альтернатив. У канадській традиції – це засоби політики, в американській – загальні стратегії, тобто альтернативи, кожну з яких можна застосувати до певного класу конкретних проблем державної політики. Якщо в канадській традиції увага зосереджується на класифікації альтернатив політики як фактичних знарядь, які має уряд у своєму розпорядженні для здійснення певного політичного курсу, то в американській – на створенні системного підходу до здійснення вибору, який вважається ос-новою і умовою розв’язання проблеми. В.а.п. має якісний та кількісний аспекти. В якісному передбачається з’ясування типів альтернатив, способів та правил їх прийняття, де основними типами альтернатив політики є: 1) продовження існуючої політики на тому самому рівні зусиль; 2) продовження існуючої політики на іншому рівні зусиль; 3) мінімальна модифікація існуючої політики; 4) нова політика з традиційним концепціями; 5) нова політика з новими концепціями. Кількісний аспект В.а.п. – це відповідь на запитання, якою є оптимальна кількість альтернатив, які має бути запропоновано замовнику. Раціональною кількістю вважається 3-7 альтернатив, оптимальною може бути 4 альтернативи. Після того, як альтернативи політики сформульовано, вони підлягають оцінці, на підставі якої здійснюється вибір однієї з них та надається рекомендація її клієнту-замовнику.
© Шульга М.А., Зубчик О.А.