Особливості цивілізаційного розвитку кінця ХХ - початку ХХІ ст., такі як стрімке поширення глобалізаційних, інформаційних, технологічних та інших процесів, не тільки відкрили нові можливості, а й спричинили появу серйозних проблем - екологічних, соціально-економічних та гуманітарних. Ці та інші зміни в системі суспільних відносин стали актуальними викликами для публічного управління, пов’язаними з появою соціальних, економічних та екологічних суперечностей, накладанням та ускладненням міжнародних, національних і локальних проблем, змінами характеру відносин між владою та суспільством унаслідок розвитку інформаційних і цифрових технологій тощо.

Нові реалії потребували реформування державного управління для підвищення продуктивності діяльності державних установ: модернізації організаційних структур і процедур, запровадження ринкового стилю управління, децентралізації влади, демократизації управління, зміни процесного підходу на цільовий (результатний), максимального спрощення відносин між органами влади та їх клієнтами, забезпечення належної якості публічних послуг та ін. Це ключові чинники, що вплинули на зміну моделей управління в державному секторі у світі, а еволюція наукової думки привела до появи таких моделей врядування, як “публічне адміністрування” (Public Administration), “публічне управління” (Public Management), “нове публічне управління” (New Public Management), “належне врядування” (Good Governance), “глобальне врядування” (Global Governance), “упорядкування, врядування цифрової (інформаційної) ери (Digital-Era Governance) та ін.

На сьогодні державотворення України вимагає консолідованих науково- практичних підходів, формування зрозумілого дискурсу публічного управління, який ґрунтується на сучасній термінології. Тому дослідження сучасного термінологічного забезпечення публічного управління все більше привертає увагу вітчизняних науковців, у тому числі й Національної академії державного управління при Президентові України. Особливої актуальності наукові розвідки у цій сфері набули з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти” від 29 квітня 2015 р. № 266 (зі змінами), якою було запроваджено галузь знань 28 - “Публічне управління та адміністрування”.

Віддаючи належне вітчизняним дослідникам проблематики публічного управління, слід зауважити, що на сучасному етапі в цій галузі знань залишаються серйозні прогалини, пов’язані з формуванням категорійно-понятійного апарату, визначенням специфіки методології та методів наукових досліджень. Зокрема, недостатньо вивченими залишаються питання про зміст та співвіднесення понять “державне управління”, “публічне адміністрування”, “публічне управління”, “врядування” та ін. Так, у вітчизняній науково-освітній літературі автори звертаються насамперед до співвідношення сутності базових понять “державне управління” і “публічне управління”, “публічне управління” і “публічне адміністрування”, “публічне управління” і “врядування”, але іноді ці поняття не розрізняють.

З огляду на викладене формування термінологічного апарату у галузі знань публічного управління та адміністрування є вкрай невідкладним науковим завданням, що й зумовило актуальність розробки термінологічного словника “Публічне управління”. Упевнені, що пропонований читачеві термінологічний словник сприятиме розвитку понятійно-термінологічного апарату галузі знань “Публічне управління та адміністрування”, кращому розумінню нових ідей та обґрунтуванню практичних підходів, а отже, ефективній розбудові публічно-управлінських відносин в Україні.