Постановка проблеми. В останні роки дуже виріс інтерес науковців, економістів та політологів до транскордонної співпраці як одного із способів розв’язання глобалізаційних проблем на міжрегіональному рівні. Транскордонне співробітництво в першу чергу може вирішити такі важливі питання, як охорона навколишнього середовища, економічні або політичні відносини, науково-технічний розвиток або реалізації спільних програм на міжнародному рівні. Таким чином, транскордонні відносини – це процес, який сприяє розвитку дружніх стосунків між країнами. Найпоширенішою формою транскордонного співробітництва є єврорегіони. Єврорегіональна політика є органічною складовою загальнодержавної політики, тож її розвиток відіграє важливу роль у становленні інтеграційного процесу України. На території України станом на 2015 рік створено 10 єврорегіонів («Буг», «Карпатський», «Верхній Прут», «Дністер», «Нижній Дунай», «Чорне море», «Донбас», «Слобожанщина», «Ярославна», «Дніпро»), але їх діяльність не принесла значних результатів у розвитку зовнішньої політики, тому вивчення структури діяльності та методів покращення стану транскордонного співробітництва і досі залишається актуальним питанням для науковців.
У загальному вигляді вивченням питання євро регіонів та транскордонного співробітництва займалися такі вчені як Н. Мікула, І. Студенніков. Дослідженням різних форм транскордонної взаємодії та шляхами розвитку єврорегіонів присвячені праці таких вчених як В. Колодяжна та К. В Долотіна. Значна кількість цих досліджень підіймає питання соціально-економічного розвитку прикордонних територій. Але, незважаючи на значну увагу, яка приділяється з боку науковців на вирішення проблем єврорегіонів, ця тема і досі потребує більш детального вивчення.
Метою доповіді є висвітлення стану розвитку кожного з єврорегіонів як вищої організаційної форми транскордонного співробітництва та підсумок головних проблем їх діяльності.
Викладення основного матеріалу. Транскордонне співробітництво відіграє важливу роль у формуванні шляхів регіонального розвитку в умовах підвищення ролі регіонів на міжнародній арені. Такий шлях взаємовідносин почав формуватися в Європі, в середині минулого століття. Таким чином, у 1958 році було сформовано перший єврорегіон на німецько-нідерландському кордоні під назвою «Гронау». Головним завданням єврорегіонів у західноєвропейському просторі є інтеграція держав за допомогою інтеграції окремих регіонів. Діяльність таких формувань насамперед спрямовується на підвищення рівня соціально-економічного розвитку, налагодження експортної спеціалізації як між регіонами, так і між державами. Також приділяється увага розвитку систем міжрегіональних зв’язків у сфері туризму і рекреації, охорони навколишнього середовища та раціональне використання корисних копалин. Станом на 2015 рік, до транскордонного співробітництва залучено 30 держав, які утворили більше 70 єврорегіонів. Україна має вигідне геополіти- чне розташування, 19 областей якої є прикордонними, і тому вона теж входить до складу країн що утворюють єврорегіони. Правові засади розвитку єврорегіонів визначені в Європейській рамковій конвенції про транскордонне співробітництво територіальних утворень та їх органів урядування (Мадрид, 1980). Україна приєдналася до конвенції в 1993 році. Транскордонне співробітництво також регулюється Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифіковано Верховною Радою України у 1997 році).
Згідно з Долотіною К. В. : «… транскордонне співробітництво уздовж кордонів України і сусідніх країн можна розділити на два напрямки: 1) транскордонне співробітництво, що відбувається на кордоні України з Європейським Союзом;
2) транскордонне співробітництво уздовж кордонів колишніх радянських республік, зокрема Росії, Білорусі та Молдови» [1]
Найбільш вагомою та поширеною формою транскордонного співробітництва залишаються єврорегіони, проте кожен науковець висвітлює тему «єврорегіон» по-своєму. В науковій літературі існує чимало визначень цього слова, наприклад на думку Н. Мікули «… єврорегіон – це одна з організаційних форм транскордонних відносин, де у межах своєї компетенції та за згодою центральних державних органів – на базі спеціальних розширених повноважень на міжнародне співробітництво – місцеві органи влади прикордонних областей мають можливість розробляти спеціальні комплексні програми економічної, культурної на гуманітарної взаємодії, реалізовувати конкретні транскордонні економічні проекти, вирішувати проблеми зайнятості, інфраструктури, екології» [2].
В. Колодяжна вважає, що «Єврорегіон – це форма транскордонного співробітництва між територіальними громадами або місцевими органами влади прикордонних регіонів двох або більше держав, що мають спільний кордон, яке спрямоване на координацію взаємних зусиль і здійснення узгоджених заходів у різних сферах життєдіяльності відповідно до національних законодавств і норм міжнародного права на розв’язання спільних проблем в інтересах людей, які населяють його територію по обидва боки державного кордону» [3, с.103].
Закон України «Про транскордонне співробітництво» дає більш стисле визначення: «Єврорегіон – організаційна форма співробітництва адміністративно- територіальних одиниць європейських держав, що здійснюється відповідно до дво-або багатосторонніх угод про транскордонне співробітництво» [4, с.39]
Якщо скомпонувати всі визначення поняття транскордонного співробітництва, то можна зробити висновки, що єврорегіони створені для більшого зближення та порозуміння між прикордонними регіонами двох або більше держав. Але, незважаючи на близьку взаємодію між всіма учасниками транскордонного утворення, виникнення єврорегіонів не загрожує суверенітету національних держав через те, що закордонна політика залишається цілком у державній компетенції. Для створення кожного єврорегіону, на локальному, прикордонному рівні, обов’язково необхідна згода місцевих або центральних органів влади. Єврорегіони функціонують згідно власними статутами, які, в свою чергу, не можуть суперечити законодавству країн, на території яких вони розміщені. Прикордонна співпраця підтримується програмами допомоги Європейського Союзу, наприклад INTERREG II, а також CROSS-BORDER (у рамках програми PHARE).
Розглядаючи основні передумови виникнення єврорегіонів, можна визначити головні причини виникнення транскордонного співробітництва, а саме: -історичні передумови; -політичні передумови; -економічні передумови; -соціологічні передумови.
Згідно цих положень, станом на 2015 рік на території України сформовано 10 єврорегіонів, стан розвитку та головні риси яких ми зараз розглянемо.
Першим єврорегіоном на території України став «Карпатський» єврорегіон, який був сформований 14 лютого 1993 року між Україною, Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Утворення простягається вздовж Карпатських гір та включає в себе 19 прикордонних адміністративно-територіальних одиниць. Площа єврорегіону становить близько 148 095 км2, а загальна кількість населення перевищує 16 мільйонів осіб. Найголовнішим завданням єврорегіону є розвиток транспортного зв’язку між країнами-учасниками та вирішення питань туризму та охорони навколишнього середовища.
29 вересня 1995 року в Луцьку між представниками України, Білорусії та Польщі була підписана Угода про створення транскордонного об’єднання «Єврорегіон Буг». Станом на 2015 рік, загальна кількість населення єврорегіону становить близько 5 мільйонів осіб, а найголовнішими адміністративними центрами є Луцьк, Берестя та Люблін. Через цю територію проходять важливі комунікаційні шляхи, які з’ єднують Європу з Росією, тому основними підставами його створення є налагодження комунікаційних зв’язків та вільний рух трудових ресурсів.
Виконуючи домовленості, досягнуті під час зустрічі Президентів України, Румунії та Молдови у липні 1997 року в м. Ізмаїл, та спираючись на положення «Європейської Рамкової Конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями» 14 серпня 1998 року була підписана Угода про створення Єврорегіону «Нижній Дунай». Його створення мало на меті вирішення таких важливих питань, як забезпечення рівня зайнятості населення, та здійснення кроків з інтеграції транспортної інфраструктури прикордонних регіонів в єдину мережу європейських транспортних коридорів.
Єврорегіон «Верхній Прут» вже 15 років об’єднує прикордонні райони України, Румунії та Молдови, він був створений 22 вересня 2000 року. Його ціль – тісне економічне співробітництво та спільне вирішення проблем інфраструктури туризму та рекреації.
Єврорегіон «Дніпро» був створений 29 квітня 2003 року в м. Гоміль, та поєднує між собою адміністративні одиниці України, Білорусії та Росії. Також, єврорегіон має статус наглядача в Асоціації європейських прикордонних регіонів. головна мета його створення – сприяння соціально-економічному розвитку та культурній співпраці прикордонних територій. На території євро регіону проходять великі автомобільні сполучення, міжнародна нафтопровідна магістраль «Дружба» та газопроводи міжнародного значення, що сприяє значному розвитку формування у майбутньому.
«Ярославна» – єврорегіон, який був створений у квітні 2007 року. До його складу ввійшли прикордонні регіони України та Росії.
У листопаді 2003 року на північно-східному кордоні України з Росією був створений єврорегіон «Слобожанщина», головною метою якого було усування зайвих бар’єрів для контакту населення, підвищення рівня економіки, тощо.
«Єврорегіон Донбас» – міжнародна асоціація, яка була створена у жовтні 2010 року між представниками адміністративних одиниць України та Росії. Станом на 2011 рік, чисельність населення єврорегіону перевищувала 11 мільйонів осіб. Головні завдання – усесторонній економічний розвиток та налагодження комунікаційних і транспортних зв’язків між сторонами асоціації.
У 2008 році був створений євро регіон «Чорне море», який включає в себе прикордонні адміністративно-територіальні одиниці дев’яти країн (Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Російська Федерація, Румунія, Туреччина, Україна). Основними цілями єврорегіону є: захист спільних інтересів членів та підготовка спільної стратегії розвитку; обмін досвідом у сфері новітніх технологій; підготовка спільних програм та стратегій розвитку, а також реалізація дій, спрямованих на їхню імплементацію.
Асоціація про створення єврорегіону «Дністер» буда підписана 2 лютого 2012 року між представниками України та Республіки Молдова. Єврорегіон «Дністер» також може бути розширений за рахунок Кам´янського та Рибницького районів невизнаного Придністров´я, що входить до складу Республіки Молдова. Сторони працюватимуть над такими питаннями, як реалізація спільних транскордонних інвестиційних проектів та здійснення регіональних проектів (програм) з питань скорочення безробіття серед населення прикордонних районів за допомогою підвищення економічного потенціалу.
Висновки. Розвиток транскордонних відносин насамперед сприятиме налагодженню дружніх стосунків на прикордонних територіях, тому подальше детальне вивчення структури, основних завдань та головних проблем розвитку єврорегіонів набуватиме все більшого значення. Загалом, єврорегіон є надзвичайно ефективним інструментом зовнішньої політики. Транскордонне співробітництво може принести значну користь у досягненні стратегічних завдань країни насамперед через те, що, формування єврорегіонів можуть адаптуватися згідно до вимог конкретної ситуації.
Список використаних джерел
1. Долотіна К. В. Єврорегіони на території України: стан та проблеми розвитку. [Текст] / К. В. Долотіна // Вісник Східноукраїнського Національного Університету ім..Володимира Даля. – 2013. – Випуск №4(193) Ч.2. с. 194-198. 2. Мікула Н. Єврорегіони: досвід та перспективи. [Текст] / Н. Мікула //Львів: ІРД НАН України, 2003. – 222с. 3. Колодяжна В. Єврорегіон «Буг»: законодавчі й організаційно-правові аспекти [Текст] / В. Колодяжна // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – №10. – с.103-106. 4. Закон України «Про транскордонне співробітництво» [Текст] // Офіційний вісник України. – 2004. – №29. – с.39-43.