Досліджуючи процес наркотизації, автор особисто провів 15 бесід з наркотично залежними особами, що дозволило створити цілісне уявлення про шлях значної кількості молодих людей до наркотиків. Так, 20-річний юнак із семирічним наркотичним стажем, розповідаючи про свій особистий шлях до наркотиків, відзначив, що він почав вживати наркотичні препарати з 13-річного віку в компанії шкільних друзів під опікою 20-24-річних дорослих наркоманів, які мали значний досвід у цій справі. Дуже скоро завдяки їм він «пройшов курс молодого бійця» і досяг «майстерності». Спочатку від «опікунів» він отримав декілька заохочувальних доз безкоштовно. Згодом для отримання чергової порції опію він спочатку виносив з дому гроші, цінні речі, майно, книги з родинної бібліотеки, потім займався дрібними крадіжками, що стало приводом для його затримки органами правопорядку та притягнення до відповідальності. Потім юнак займався поширенням наркотиків серед ровесників та залучав їх до вживання макових наркотиків. У сім’ї виникли серйозні конфлікти і суперечки. Батьки спочатку вкрай негативно ставилися до факту вживання сином наркотиків. Потім зрозуміли безперспективність свого негативного ставлення і стали на шлях допомоги синові. Декілька разів він проходив курс лікування у спеціальному медичному закладі, але це приносило позитивний результат лише на короткий період часу – він знову і знову повертався до наркотиків.
Візити до гіпнотизерів, екстрасенсів, «чаклунів» і ворожок, відвідування церкви, спілкування зі священиком були марними. У молодої людини виникла сильна психологічна і фізична залежність, яку він подолати не в змозі – наркотик виявився сильнішим.
Факт залучення підлітків до наркотиків і психотропних речовин у компаніях однолітків підтверджується також дослідженнями професора А.Ф. Кисельова. На його думку, бажання підлітка звільнитися з-під опіки батьків, коли жорстко регламентований розпорядок його життя, приводить на вулицю, де його поведінка одразу змінюється повною свободою, а постійна опіка у повсякденному житті – самостійністю, що нерідко відкриває шлях до наркотиків. Хлопчика чи дівчинку притягає те, що раніше заборонялося. Вживання наркотичної речовини або одурманюючих засобів бувають також викликані бажанням спробувати те, що раніше заборонялося, випробувати все на собі, бравада, самовпевненість тощо [3, с. 8-9].
Відомо, що у підлітковому віці діти схильні до згуртування, групування, створення компаній. У вільний час, збираючись докупи за місцем мешкання, вони грають у футбол, рухливі ігри, спілкуються, а інколи грають у карти, азартні ігри, вживають горілку, вино, пиво, палять цигарки та вживають наркотики. Як правило, спочатку це віддалені та відлюдні місця – старі покинуті будівлі, глухі паркові зони, берег річки. Згодом місцем зустрічі стають кав’ярні, бари, нічні клуби, дискотеки. За спостереженням лікарів-наркологів типовий шлях наркомана – тютюнопаління, зловживання спиртовими напоями у вуличних компаніях, куріння коноплі, і в решті-решт – перехід до важких наркотиків. До того ж, за наявності коштів придбати наркотики у підпільній «торговій мережі» не складає ніяких проблем для наркомана.
І.A. Коломієць довів, що 70 % людей, які палять, зловживають алкоголем та наркотичними засобами, вперше пробували це саме в територіальних групах і у ранньому віці [3, с. 9].
Поступово групу починають об’єднувати спільні інтереси, проведення вільного часу і вживання наркотиків, обмін думками про відчуття, що викликає спожитий наркотик. Відбувається свого роду процес підвищення «кваліфікації», коли більш досвідчені діляться досвідом з тільки-но починаючими. З часом споживачі від слабких наркотиків переходять до більш сильних. У них з’являються розлади сну, апетиту, порушення координації рухів, невпевнена хода, почервоніння очей, запалення слизових оболонок, бліде обличчя, шкіра землистого кольору, озноб, різке, на перший погляд, безпричинне підвищення температури, підвищений або знижений кров’яний тиск, тахікардія, блювота, судоми, нежить. Психологічна залежність повністю переходить у фізичну, що значно ускладнює ресоціалізацію людини. І з часом, як справедливо наголошує Г.Д. Золотова, «наркоманія поступово стає стилем життя підлітків та молоді, завдає шкоди близьким, оточуючим наркомана, суспільству в цілому» [2, с. 3].
Спільне використання голок, шприців, посуду для приготування наркотиків сприяє поширенню BIJl /СШДу, гепатиту С, сифілісу та інших хвороб, що передаються через кров. Сьогодні серед наркоманів, які знаходяться на обліку в Миколаївському наркологічному диспансері – 41,7 % ВІЛ-інфікованих. Відмітимо, що серед підлітків популярні летючі речовини – марихуана, транквілізатори, опіоїди, галюциногени.
Отже, вживання наркотиків – широко доступне і поширене явище серед населення, а особливо молоді. Основними ж причинами поширення наркотиків є соціальні потрясіння у країні, політична нестабільність, корупція, правовий нігілізм, безробіття, при яких найуразливішою верствою населення є молодь, яка ще не готова винести незгоди життя, самореалізуватися, самоствердитися, і певна частина її шукає порятунку в наркотичному дурмані, а також низький рівень знань про негативний вплив наркотиків на здоров’я та життя людини. Соціальна незрілість, безвідповідальність, легковажність, бажання отримати задоволення, ейфорію є основними причинами вживання наркотичних і токсичних речовин. А також наївні думки про те, що в будь-який момент можна кинути вживати наркотики та забути про їх існування.
Зусилля держави, які націлені на подолання «наркотичної чуми», поки що відчутних позитивних результатів не принесли. У свою чергу, існування споживачів наркотиків свідчить про зростання незаконного обігу наркотиків та тенденції до розширення їх ринку збуту і наявності злочинів, пов’язаних із незаконним їх виробництвом. Доступність наркотичних речовин для бажаючих їх придбати сприяє залученню молоді до наркотиків. Відбувається соціально-територіальна локалізація наркотизму.
Важливо наголосити на тому, що сьогодні наркотизація має тенденцію до латентності, яка у недалекому майбутньому може спричинити різке зростання наркотично залежних людей та кардинально змінити офіційну статистику. До того ж наркотизм є однією з найважливіших причин поширенням ВІЛ/СНІДу.