Ключовим компонентом програм профілактики та здійснення лікування і догляду за хворими на ВІЛ/СНІД є добровільне консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію. Кількість кабінетів «Довіра» в Україні станом на 01.10.2008 року становила 619.
Система надання послуг з медичного догляду та лікування охоплює 40 обласних та місцевих центрів профілактики та боротьба зі СНІДом (центри СНІД). Стаціонарні відділення мають 10 регіональних центрів СНІД (Вінницький, Дніпропетровський, Донецький, Запорізький, Івано- Франківський, Луганський, Миколаївський, Одеський обласні та Київський і Севастопольський міські) та 2 міські центри (Дніпропетровський, Білоцерківський), загалом 404 ліжка. Окрім того, спеціалізована стаціонарна допомога ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД дорослим надається в інших лікувально-профілактичних закладах. Наприклад, у протитуберкульозних диспансерах для ВІЛ-інфікованих виділено 271 ліжко, а в наркологічних диспансерах – 120 ліжок, в інфекційних лікарнях – 388 ліжок. При Вінницькому, Донецькому, Запорізькому, Івано-Франківському, Луганському, Миколаївському, Одеському обласних центрах СНІД та Дніпропетровському міському центрі СНІД, також створені хоспісні відділення/палати для 64 невиліковно хворих.
Важливо відзначити, що починаючи з 1999 року, Україна знаходиться у полі зору ВООЗ і є регулярним грандоотримувачем закордонних донорів, які займаються профілактикою ВІЛ/СНІД на пострадянському просторі: ООН (ІЖАШ8, ІЛМЕ)Р), Інститут «Відкрита спільнота» (СІЛА), Глобальний фонд боротьби зі СНІДом туберкульозом і малярією, Світовий банк. Як видно, в організації системи боротьби, попередження та профілактики наркотизму та ВІЛ/СНІДу наша країна у значній мірі залежить від іноземної допомоги [1, с. 24, 25]
У 1993 році почала своє існування міжнародна неприбуткова організація – Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІДу, до складу якої входять організації більше ніж з 40 країн світу. Завдячуючи їх спільним зусиллям, за останнє десятиліття понад 3 000 проектів отримали фінансову підтримку. Свою діяльність в Україні Альянс розпочав у грудні 2000 року з реалізації проекту «Програма підтримки неурядових організацій і розвитку ресурсів у галузі профілактики ВІЛ/СНІДу» за фінансовою підтримки Агентства СІЛА з міжнародного розвитку в рамках Трансатлантичної ініціативи Європейської Комісії і СІЛА, націленої на боротьбу з ВІЛ/СНІДом.
З березня 2003 року програма Альянсу в Україні реалізує Міжнародний благодійний фонд «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІДу в Україні» – незалежна юридична особа, яка є невід’ємною частиною міжнародної альянсової сім’ї. Пріоритети Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІДу в хворих на СНІД на 2004-2008 роки» у повному обсязі придбані антиретровірусні препарати на загальну суму 33 111 тис. грн. Антивірусні препарати забезпечать високоактивне лікування збалансованими схемами відповідно до клінічних протоколів, затверджених наказами МОЗ від 4 жовтня 2006 року № 658 «Про затвердження клінічного протоколу антиретровірусної терапії BIJl-інфекції у дорослих і підлітків, від 13 квітня 2007 року № 182 «Клінічного протоколу з антиретровірусного лікування та здійснення медичного спостереження за дітьми, хворими на ВІЛ-інфекцію», від 14 листопада 2007 року № 716 «Про затвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги «Попередження передачі ВІЛ від матері до дитини».
З початком програми розширеного доступу до APT в Україні виникла потреба у створенні системи лабораторного моніторингу антиретровірусної терапії. На сьогодні 16 центрів СНІД забезпечені обладнанням для проведення імунологічних досліджень, 8 – для проведення вірусного навантаження, 5 – для ранньої діагностики ВІЛ у дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями.
Масштаби програм профілактики, спрямованих на групи найвищого ризику, починають швидко набувати поширення, починаючи з 2004 року. Наприкінці 2007 року понад 350 урядових та неурядових організацій надавали практичні послуги різним категоріям населення. Найбільший прогрес був досягнутий у розширенні послуг для споживачів ін’єкційних наркоманів (СІН) в усіх регіонах України. Ці послуги надають понад 100 неурядових організацій, які одержу ють підтримку за рахунок гранту Глобального фонду, а додаткові профілактичні заходи надаються у 217 відділеннях Державної соціальної служби для дітей, сім’ї та молоді.
Позитивно вирішується питання щодо розширення замісної підгримувальної терапії. З 2005 року розпочато лікування бупренорфіном, а з липня 2008 – препаратом «Метанол». Станом на 15 листопада 2008 року всього до програм замісної підгримувальної терапії залучено 2 089 осіб, з них 1 233 отримують замісну підтримувальну терапію препаратом «Метанол», 856 осіб – препаратом бупренорфін. Загалом програми ЗПТ охоплюються ВІЛ-інфіковані наркозалежні пацієнти (1 022 учасника ЗПТ мають ВІЛ-позитивний статус, а з них антиретровірусне лікування отримують 242 особи), але для наркозалежних осіб з ВІЛ-негативним статусом також не існує заборони до включення в програму. Спеціалістами підготовлено нормативно-правову базу щодо розширення даної програми, визначено 111 лікувально-профілактичних закладів в усіх регіонах України, які залучаються до впровадження замісної терапії.