Перед прийняттям пологів акушерка миє руки таким же чином, як для хірургічної операції. Частіше для цього використовують спосіб Спасо-кукоцького-Кочергіна. Згідно з цим способом протягом 5 хв. миють руки з милом щіткою під струменем теплої проточної води, потім протягом 5 хв. обробляють в тазу 0,25% розчином аміаку (нашатирного спирту). Після цього Руки витирають стерильною серветкою та надягають стерильні рукавиці.
На момент народження дитини, після проходження голови через родові шляхи, акушерка проводить відсмоктування вмісту із ротової порожнини та верхньої частини глотки для запобігання ковтання (аспірації) вмісту та попадання його в легені. Даний захід служить профілактикою пневмонії. Потім із носових ходів за допомогою стерильної резинової груші також відсмоктують вміст.
Після народження дитини проводять перев’язку пуповини. Її здійснюють в два етапи: через 30-60 с після народження на пуповину накладають 2 стерильних затискувачі: перший — на відстані 10 см від пупкового кільця, другий — на 2 см назовні від нього. Потім відрізок пуповини, що знаходиться між двома затискувачами, обробляють 5% спиртовим розчином йоду або 96% етиловим спиртом і перерізують.
Відділене від матері немовля завивають в стерильну пелюшку і кладуть під кутом 16° на пеленальний столик, який обігрівається зверху джерелом променистого світла. При цьому акушерка показує новонародженого матері і повідомляє стать дитини. Далі проводять первинний туалет новонародженого, який включає: профілактику гонобленореї, видалення надлишкової першородової змазки, слизу та крові з шкіри дитини, оброблення пупкового залишку, антропометричні виміри, заповнення первинної документації.
Профілактика гонобленореї полягає в тому, що відразу ж після народження, ще до відокремлення дитини від матері, закрапують в кон’юнктивальний мішок очей немовляти і в статеву щілину (дівчаткам) антибактеріальні препарати. З цією метою використовують 30% розчин сульфацилу натрію (натрієва сіль альбуциду) або 2% розчин нітрату срібла.
Ці розчини повинні бути завжди свіжими. Термін їх зберігання не більше 24 год. Розчини зберігаються в темній посудині. На ній повинен бути чіткий напис: «Краплі для очей» та дата виготовлення.
Техніка профілактики: миють руки і ватними кульками знімають з шкіри першородову змазку, а потім, відтягнувши донизу по черзі нижнє віко, закрапують стерильною піпеткою по одній краплі 30% розчину сульфацилу натрію. Потім віки змикають і обережно протирають обоє очей. Через 2 год. в кон’юнктивальний мішок обох очей ще раз закрапують по одній краплі 30% розчину сульфацилу натрію. При цьому потрібно уникати попадання розчину на рогівку, тому що існує небезпека появи виразки.
Крім цього дівчаткам по 2 краплі 30% розчину сульфацилу натрію або 2% розчину нітрату срібла закрапують в статеву щілину. Через 2 год. цю процедуру повторюють.
Проведення профілактики гонобленореї з вказівкою точного часу фіксується в історії розвитку новонародженого.
Видалення надлишкової першородової змазки з шкіри дитини проводять безпосередньо після профілактики гонобленореї. Для цього стерильною марлевою м’якою серветкою, змоченою в стерильному вазеліні або олії, знімають з шкіри новонародженого слиз, кров та надлишкову першородову змазку. Знімати повністю першородову змазку недоцільно, оскільки в ній знаходяться корисні речовини, такі як вітаміни, ферменти та інші, які часто всмоктуються через шкіру.
Однак в природних складках шкіри першородову змазку слід знімати дуже ретельно, тому що вона може сприяти розвитку опрілості. При цьому шийні, пахові, колінні, ліктьові та пахвові складки припудрюють ксероформом або обробляють стерильним вазеліновим маслом.
Після видалення першородової змазки миють руки дезінфікуючим розчином і обробляють пупковий залишок. Його змазують 5% розчином йоду і на відстані 5-7 см від пупкового кільця накладають скобу Роговіна. На відстані 1,5-2 см від неї пуповину відрізають стерильними ножицями і поверхню зрізу обробляють 5% розчином йоду. На пупковий залишок накладають стерильну марлеву салфетку трикутної форми, її кінці зав’язують навкруги пупкового кільця. Марлеву пов’язку зберігають на пупковому залишку протягом доби.
Досить часто замість скоби Роговіна використовують шовкову лігатуру. В цьому випадку її розміщують на відстані 1,5-1 см від пупкового кільця.
Після закінчення первинного туалету проводять антропометричні виміри. Зважують новонародженого в стерильній пелюшці на чашкових медичних вагах, оброблених 3% розчином перекису водню або 1% розчином хлораміну. Виміри тіла новонародженого, окружності голови та грудної клітки проводять за допомогою спеціальної сантиметрової стрічки. Отримані дані заносять до історії розвитку новонародженого, а також записують на спеціальних браслетах із стерильної клейонки.
На ці браслети, які потім закріплюються стерильними марлевими зав’язками на руках і ногах новонародженого, заносять дані: прізвище, ім’я та по-батькові матері, дату та час народження дитини, її стать, масу та довжину тіла, номер історії пологів та номер ліжка.
Через 2 год. після пологів новонародженого переводять до відділення для новонароджених. Під час прийому новонародженого медична сестра звіряє написи на браслетах з історією пологів матері. В історії розвитку новонародженого відмічають дату і час надходження, стать дитини, масу та довжину тіла, стан і температуру тіла, оцінку за шкалою Апгар.
У відділенні для новонароджених дотримуються заходів профілактики гнійно-септичних захворювань, а тому існує відповідний санітарно-гігієнічний режим. Новонароджених кладуть у ліжка, які розташовують ближче до природного освітлення. На матрасі обов’язково є клейончатий чохол і простиня. Подушка не потрібна. Поряд обов’язково встановлюють бак з кришкою для брудної білизни. Температура повітря в палаті новонароджених — 22-24 С°, вологість повітря — 55-60%.
Недоношених дітей поміщають у спеціальні апарати — кувези, в яких є автоматичне та ручне регулювання для створення оптимальних умов температури, вологості повітря, концентрації кисню та інші параметри. Тепер У пологових будинках найчастіше застосовують кувези типу ІК-ІЗ/А фірми «Медікор» (Угорщина). Температура повітря в кувезах встановлюється залежно від ступеня недоношеності і, звичайно, знаходиться в межах 36-34 С°, а вологість повітря у перші 2 дні досягає 90-95%. Температура повітря у палаті, де знаходяться недоношені діти, становить 24-26 С°, тобто вона на 2 С° вища, ніж у палаті новонароджених, які народилися у фізіологічних пологах.
Протягом 5 днів після народження новонароджені знаходяться в палаті для новонароджених, потім їх виписують. Недоношені діти знаходяться в палаті для новонароджених протягом більш тривалого часу, іноді до 2 тиж., після чого їх переводять до відділення недоношених.
Щоб забезпечити нормальне перебування дитини у відділенні для новонароджених, слід створити відповідні умови. Перш за все необхідний відповідний одяг. Добовий запас пелюшок на одне дитяче ліжко повинен становити не менш 20 бавовняних пелюшок, 8-10 фланелевих і 20-24 підгузники (марлевих та паперових). Крім цього, необхідно мати 5 дитячих сорочок тоненьких (або 5 фланелевих), а також 2 ковдри. Використовують лише стерильну білизну.
Щоденний туалет новонароджених у відділенні для новонароджених проводять, звичайно, перед ранковим годуванням. У цей час новонароджену дитину зважують і вимірюють температуру тіла у пахвовій ямці, при цьому для кожної дитини повинен бути окремий термометр. Термометри зберігаються у лотку з 0,5% розчином хлораміну в горизонтальному положенні або в 3% розчині перекису водню і перед використанням їх промивають. Ранковий туалет немовляти проводять у певній послідовності. Спочатку вмивають лице теплою кип’яченою водою. Очі промивають у напряму від вуха до носа ватними тампончиками або кульками. Потім ніс прочищають ватними джгутиками, змоченими олією, а вушні раковини — гнотиком з вати.
Для оброблення очей використовують розчин фурациліну (1:5000). Олію використовують лише стерильну, для чого стерилізують її на водяній бані протягом 15 хв.
Підмивання дитини здійснюють проточною теплою водою в напряму спереду назад, при цьому використовують дитяче мило. Складки шкіри обробляють олією або дитячою присипкою.
Догляд за залишком пуповини здійснюють відкритим способом. Пов’язку знімають наступного дня після народження. Оброблення залишку пуповини — лікарська процедура, якою лікар розпочинає щоденний огляд. Залишок пуповини обробляють 70% етиловим спиртом або 3% розчином перекису водню, потім 5% розчином калію перманганату. Для стимуляції муміфікації залишку пуповини та його відпадання доцільно накладати повторно шовкову лігатуру або підтягувати накладену попереднього дня. Після того як пуповина відпала (найчастіше це відбувається на 4-й день життя), пупкову рану обробляють 3% розчином перекису водню з подальшим застосуванням 5% розчину йоду або спиртових розчинів барвників (брильянтового зеленого, риванолу та ін.). Оброблення пупкової рани здійснюють щоденно до її загоєння, шкірочку, яка утворюється при загоєнні, знімають під час оброблення.
Закінчують процедуру туалету сповиванням, яке здійснюють 6 разів на добу, тобто перед кожним годуванням. Перед сповиванням на новонародженого надягають 2 сорочки, між ногами прокладають підгузок. Загортають в тонку, а потім у теплу пелюшку.
Застосовують вільне сповивання, коли ручки відкриті, а ноги можуть вільно рухатись. Це сприяє кращому розвитку дитини. Як правило, дитину виписують на 5-6-у добу після народження. Догляд за новонародженим у домашніх умовах не відрізняється від такого у відділенні для новонароджених. Але обов’язково в домашніх умовах дитину купають.
Дитину купають щоденно перед останнім годуванням. Один раз на тиждень під час купання використовують мило. Для купання застосовують кип’ячену воду температурою 37° С. Коли дитину опускають у воду, її підтримують за голову та верхню третину плеча. Тіло миють рукою або м’якою губкою. Голову миють від лоба до потилиці. Закінчують купання ополіскуванням. Промокальними рухами насухо витирають і обробляють складки шкіри. Після кожного купання ванну новонародженого дезинфікують.
Якщо дитини легко збудлива, проявляє неспокій, то її можна купати у ванні з додаванням препарату перозону (фірма «Шпітцнер», Німеччина), який містить як активну речовину валеріанову олію. При цьому тепла ванна викликає розслаблення м´язів, а валеріанова олія діє як м´який седативний засіб. Звичайно на загальну ванну (100 л води) додають 10 мл перозону. Температура води складає 35-37°С, тривалість процедури — 10-15 хвилин. Препарат добре переноситься і не має побічної дії.
Ділянки шкіри, що зазнали зопрілостей, можна змащувати кремом календодерм («Німецький Гомеопатичний Союз»). Активною речовиною препарату є 10%-ва матрична настойка календули. Календодерм тамує біль, знімає почервоніння, усуває набряки і напруження шкіри, сприяє швидкій епітелізації та грануляції.
При наявності у новонароджених і дітей раннього віку сверблячки шкіри, проявів алергічного діатезу, атопічного дерматиту або нейродерміту показане застосування препарату ірикар («Німецький Гомеопатичний Союз»). Препарат містить настойку рослини Cardiospermum halicacabum, яка має виражену протизапальну і протизбудливу дію. Ірикар випускається у вигляді мазі та крему, які відрізняються співвідношенням жирів основи. Мазь, що має більш високий вміст жиру, можна використовувати для сухої та злущеної шкіри. Якщо ж висипки характеризуються мокнуттям або пухирцями рекомендується застосовувати крем, який має більш м’яку консистенцію. Препарат наносять З рази на день на уражені ділянки шкіри.
Виконання всіх наведених вище санітарно-гігієнічних нормативів дозволяє запобігти виникненню гнійно-септичних захворювань у новонароджених.