7.3. Особливості розслідування

Приводом для порушення кримінальних справ найчастіше є:

– матеріали підрозділів по боротьбі з економічними злочинами;

– матеріали кримінальних справ, порушених за іншими злочинними діяннями;

– заяви юридичних осіб;

– матеріали, подані податковою інспекцією.

Одержавши матеріали дослідчої перевірки, слідчий повинен уважно їх вивчити як за формою, так і за змістом. З матеріалів має бути чітко видно, що в діях особи чи групи осіб убачається склад злочину.

Особливості порушення кримінальної справи:

– документальне підтвердження, що потерпіла особа має право займатись господарською діяльністю;

– документальне підтвердження, що було вчинено погрозу насильства, насильство;

– з’ясувати, яку посаду займає підозрюваний і з’ясувати коло його обов’язків;

– отримати довідку з медичного закладу з клінічним діагнозом і приблизним терміном лікування;

– інформація про завдану шкоду.

Основними завданнями на етапі перевірки, незалежно від ситуації, що виникла, є:

– встановлення факту фальсифікації документів, що стосуються діяльності організації;

– встановлення неправомірності дій стосовно організації, що потерпіла.

У процесі складання плану розслідування злочинів, пов’язаних із протидією законній господарській діяльності, слідчий повинен визначити коло обставин, які підлягають обов’язковому з’ясуванню. Перелік обставин, що підлягають з’ясуванню у кримінальній справі, регламентовано ст. 64 КПК України, а стосовно злочинів, пов’язаних із протидією законній господарській діяльності, під час проведення слідчих дій підлягають доказуванню такі обставини:

– чи була місце протидія законній господарській діяльності;

– мотиви та мета скоєного злочину;

– послідовність етапів планування, підготовки, реалізації;

– особа злочинця, група осіб (роль кожного);

– особа потерпілого;

– характеристика суб’єкта господарської діяльності (найменування, місцезнаходження, види діяльності, структура, його мета і завдання);

– способи вчинення злочинів;

– підбір знарядь та засобів;

– компанії-конкуренти;

– активи підприємства (нерухоме майно, дороге устаткування);

– інтелектуальна власність (торгова марка, комерційне найменування), чи зареєстровано належним чином;

– чи були конфлікти між акціонерами (засновниками) підприємства;

– наявність родинних/товариських/подружніх відносин між засновниками і чи закріплені корпоративні відносини у відповідних документах;

– внутрішні конфлікти на підприємстві (тобто між власником і менеджерами);

– існуючий порядок державної реєстрації і видачі ліцензій на види господарської діяльності, що охоплюються дозвільною системою, а також на банківську діяльність або окремі банківські операції.

Перспектива розслідування злочинної діяльності регламентованих нормами корпоративного права можлива тільки у разі виконання умов, коли слідчий володіє якісною інформацією про всю систему обставин, що формує обстановку (внутрішню і зовнішню), правильно оцінює слідчі ситуації, що складаються, з урахуванням яких здійснює планування і здійснення слідчих дій зі встановлення обставин, що підлягають доведенню у кримінальній справі.

До першочергових слідчих дій слід віднести: огляд місця події; організацію та проведення обшуку та виїмки; огляд слідчим вилучених документів, допит свідків, допит підозрюваних про обставини здійснення ними протидії законній господарській діяльності.

Подальші слідчі дії охоплюють:

– допит підозрюваних про обставини здійснення ними протидії законній господарській діяльності;

– призначення та проведення експертиз;

– проведення очних ставок між особами, в показаннях яких є істотні суперечності;

– впізнання;

– пред’явлення для впізнання.

Необхідно залучати до участі в слідчих діях фахівця з питання складання висновків про якість експертного визначення оціночної вартості підприємства; давати доручення на проведення оперативними підрозділами заходів щодо встановлення осіб, щодо яких є підстава припускати, що вони є носіями знань про події, що пов’язані зі злочином і мають значення для його розкриття і розслідування кримінальної справи.

Огляд документів. Якщо документ є об’єктом злочинних дій, під час вилучення їх насамперед необхідно оглянути. Результати огляду документа фіксуються у протоколі і порядок такого огляду регламентовано ст.ст. 190, 191, та 195 КПК України. Документ може бути сфотографований масштабним методом, а ознаки підробки – макроскопічним.

Під час огляду документів не слід застосовувати методи і прийоми, які призводять до зміни зовнішнього вигляду й стану документа (оскільки вони переважно є речовими доказами у справі). У зв’язку з цим існують правила, яких необхідно дотримуватись під час роботи з документами:

– забороняється на документах робити надписи, помітки, перегинати їх чи фіксувати за допомогою клейких речовин;

– документи, що втратили свої попередні властивості, слід зберігати між двома шарами прозорого матеріалу на зразок файла;

– необхідно берегти документи від вологи, світла, фізичного та хімічного впливу;

– працювати з документами так, щоб не залишати на них будь-які сліди, а також не пошкодити ймовірно наявні сліди;

– документи повинні бути вміщенні в конверт (конверти), які вшиваються в кримінальну справу та нумеруються.

Завдання слідчого огляду полягають у такому:

– з’ясування характеру і призначення документа;

– аналіз зовнішнього вигляду і стану документа;

– вивчення змісту документа;

– аналіз його реквізитів;

– виявлення ознак підробки документа;

– вивчення матеріалу, з якого виготовлено документ.

Рекомендується негайне призначення технічної експертизи документів. Указується, що область вивчення документів криміналістичними методами надзвичайно різноманітна. Це обумовлено способами їх виготовлення і підробки, а також можливостями їх використання для скоєння злочинів.

Описуються основні способи підробки документації, що відображає корпоративні правовідносини, розроблений найбільш оптимальний перелік питань експертові під час призначення експертиз.

Зауважується на основній складності, пов’язаній, насамперед, із проведенням вибірки із загальної кількості документації, що містить сліди злочинної діяльності.

Для детальнішого аналізу змісту документів, в яких можуть міститися сліди досконалого злочину, рекомендовано призначення судово-бухгалтерських і оцінних експертиз, які повинні слідувати за техніко-криміналістичними дослідженнями.

Використана та рекомендована література

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Каннон, А.С.К., 2002. – 1104 с.
3. Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності: рекомендації науково-практичної конференції (Харків, 5-6 жовтня 2005 року). – Х., 2005. – С. 3.
4. Вертузаев М. С. Предпринимательские риски в банковском бизнесе / М.С. Вертузаев, А.М. Вертузаев, А.М. Юрченко // Бизнес и безопасность. – 2003. – № 1. – С. 12-14.
5. Юрченко А.М. Предупреждение преступлений в сфере высоких технологий: взгляд в будущее / А.М. Юрченко // Бизнес и безопасность. – 2004. – № 4 (43). – С. 4-6.
6. Селиванова И. Правовые аспекты поглощения компаний в Украине / И. Селиванова // Юридичний радник. – 2006. – № 3 (11). – С. 35-38.
7. Шустик О. Що рейдер тримає в своєму арсеналі? / О. Шустик // Правовий тиждень. – 2007. – № 3. – С. 1, 5.
8. Симаков С. Рейдерство по-украински (краткий очерк) / С. Симаков // Юридичний радник. – 2006. – № 6 (14). – С. 23-24.
9. Коваль А. Преодоление админресурса в корпоративных конфликтах / А. Коваль // Юридическая практика. – 2005. – № 34 (400). – С. 13.
10. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: у 2-х ч. Ч. 2: Особлива частина. – К.: ФОРУМ, 2001. – 950 с.
11. Селиванова И. Правовые аспекты поглощения компаний в Украине / И. Селиванова // Юридичний радник. – 2006. – № 3 (11). – С. 35-38.
12. Шевчук В. Рейдерство та корупція / В. Шевчук // Вісник прокуратури. – 2006. – № 11 (65). – С. 13-18.
13. Відповідальність за протидію законній господарській діяльності: наук.-метод. рекомендації / керівник авт. кол. доц. І.О. Ревак. – Львів: ЛьвДУВС, 2010. – 100 с.