Поряд із територіальними органами юстиції Міністерству юстиції України підпорядковуються центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, а саме: а) Державна архівна служба України; б) Державна пенітенціарна служба України.
Зокрема, Міністр юстиції України виконує щодо вказаних служб такі повноваження: формує державну політику у відповідній сфері та контролює її реалізацію службами; погоджує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені службами проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України; визначає пріоритети роботи служб і шляхи виконання покладених на них завдань, затверджує плани їх роботи; вносить пропозиції Прем’єр-міністру України щодо кандидатур на посади керівників служб і за пропозицією керівників служб – кандидатури на посади їх заступників; погоджує структуру апаратів служб; установлює порядок обміну інформацією між Мін’юстом України та службами, періодичність її подання; вирішує інші питання, пов’язані зі спрямуванням і координацією діяльності служб.
Міністерство юстиції України розпочало реформу системи органів юстиції. Реформування та оптимізація органів юстиції буде здійснюватися поетапно.
Головні причини реформування системи органів юстиції: дублюючі функції в структурі органів юстиції; бюрократія; побутова корупція; відсутність мотивації у держслужбовців через низьку заробітну плату; неефективна організаційна структура головних управлінь юстиції; велика кількість керівників відносна загальної кількості співробітників (1 керівник – 9 працівників); низька ефективність роботи органів юстиції; подвійне підпорядкування; дефіцит кваліфікованих кадрів.
Відповідно до п. 1. Постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 №17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції», ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, покладено на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності.
Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.
Ліквідація Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби є першими кроком реформи, перехідним етапом у реформуванні інституту виконавчої та реєстраційної служби в Україні.
Ліквідація цих служб дасть простим громадянам спрощення системи, відсутність черг та хабарів, якісний сервіс надання послуг, додаткову допомогу людям. Частина функцій служб буде передана Міністерству юстиції України, місцевим органам влади та приватним суб’єктам. Тобто кошти, вилучені за надання послуг, будуть надходити до місцевих бюджетів. Держава буде здійснювати контроль за наданням послуг місцевими органами влади. Дані громадян та майновий реєстр буде належати державі. Завдяки змінам до Бюджетного кодексу України, податки будуть залишаться на місцях, тобто місцеві органи отримають додатковий фінансовий ресурс.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 30.01.2015 № 115/5 перейменовані головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.
При Міністерстві юстиції створено Кадрову комісію, яка буде реалізовувати у життя нову прозору та якісну кадрову політику з відбору чесних, професійних працівників. Міністерством юстиції України разом з міжнародними партнерами оголошено 10 лютого 2015 р. публічний конкурс на заміщення вакантних посад у системі юстиції. Міністерство юстиції має на меті запровадження змішаної системи виконання рішень судів із залученням приватних виконавців. Інститут приватних виконавців суддівських рішень спростить і поліпшить роботу у напрямку виконання рішень судів, скоротить витрати на виконавчу систему. Також забезпечить нові робочі місця для бажаючих працювати приватними виконавцями. Громадяни матимуть змогу обирати де обслуговуватися у приватного чи державного виконавця.
Крім того центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України була Державна служба України з питань захисту персональних даних, що входила до системи органів виконавчої влади, та забезпечувала реалізацію державної політики у сфері захисту персональних даних, постановою Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10.09.2014 № 442 ДСЗПД була ліквідована.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи захисту персональних даних», який набув чинності 1 січня 2014 р., з метою забезпечення незалежності уповноваженого органу з питань захисту персональних даних, як того вимагає Конвенція Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних, повноваження щодо контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних покладено на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Законом України від 6 липня 2010 р. Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додатковий протокол до неї. Цим самим Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити дотримання прав і свобод людини, зокрема, права на недоторканність приватного життя, передбаченого ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та гарантованого ст. 32 Конституції України.
Для запровадження реальних механізмів реалізації взятого на себе зобов’язання Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про захист персональних даних», який набув чинності 1 січня 2011 р. і став основоположним актом національного законодавства у сфері захисту персональних даних.
Враховуючи досвід функціонування системи захисту персональних даних в Україні, 3 липня 2013 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи захисту персональних даних», який набув чинності 1 січня 2014 р.
Цим Законом з метою забезпечення незалежності уповноваженого органу з питань захисту персональних даних, як того вимагає Конвенція Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних, повноваження щодо контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних покладено на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Згідно із статтею 23 Закону України «Про захист персональних даних» у сфері захисту персональних даних Уповноважений має такі повноваження: отримувати пропозиції, скарги та інші звернення фізичних і юридичних осіб з питань захисту персональних даних та приймати рішення за результатами їх розгляду; проводити на підставі звернень або за власною ініціативою виїзні та безвиїзні, планові, позапланові перевірки володільців або розпорядників персональних даних у порядку, визначеному Уповноваженим, із забезпеченням відповідно до закону доступу до приміщень, де здійснюється обробка персональних даних; отримувати на свою вимогу та мати доступ до будь-якої інформації (документів) володільців або розпорядників персональних даних, які необхідні для здійснення контролю за забезпеченням захисту персональних даних, у тому числі доступ до персональних даних, відповідних баз даних чи картотек, інформації з обмеженим доступом; затверджувати нормативно- правові акти у сфері захисту персональних даних у випадках, передбачених цим Законом; за підсумками перевірки, розгляду звернення видавати обов’язкові для виконання вимоги (приписи) про запобігання або усунення порушень законодавства про захист персональних даних, у тому числі щодо зміни, видалення або знищення персональних даних, забезпечення доступу до них, надання чи заборони їх надання третій особі, зупинення або припинення обробки персональних даних; надавати рекомендації щодо практичного застосування законодавства про захист персональних даних, роз’яснювати права і обов’язки відповідних осіб за зверненням суб’єктів персональних даних, володільців або розпорядників персональних даних, структурних підрозділів або відповідальних осіб з організації роботи із захисту персональних даних, інших осіб; взаємодіяти із структурними підрозділами або відповідальними особами, які відповідно до цього Закону організовують роботу, пов’язану із захистом персональних даних при їх обробці; оприлюднювати інформацію про такі структурні підрозділи та відповідальних осіб; звертатися з пропозиціями до Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо прийняття або внесення змін до нормативно-правових актів з питань захисту персональних даних; надавати за зверненням професійних, самоврядних та інших громадських об’єднань чи юридичних осіб висновки щодо проектів кодексів поведінки у сфері захисту персональних даних та змін до них; складати протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності та направляти їх до суду у випадках, передбачених законом; інформувати про законодавство з питань захисту персональних даних, проблеми його практичного застосування, права і обов’язки суб’єктів відносин, пов’язаних із персональними даними; здійснювати моніторинг нових практик, тенденцій та технологій захисту персональних даних; організовувати та забезпечувати взаємодію з іноземними суб’єктами відносин, пов’язаних із персональними даними, виконанням Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додаткового протоколу до неї, інших міжнародних договорів України у сфері захисту персональних даних; брати участь у роботі міжнародних організацій з питань захисту персональних даних.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини також має включати до своєї щорічної доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні звіт про стан додержання законодавства у сфері захисту персональних даних. З метою забезпечення виконання Уповноваженим функцій контролю за виконанням законодавства в сфері захисту персональних даних в Секретаріаті Уповноваженого Верхової Ради України з прав людини створено Департамент з питань захисту персональних даних.