Ядро конституційно-правового статусу Президента становлять норми Конституції України, які визначають функції та повноваження глави держави.
Функції та повноваження, що належать згідно з Конституцією України виключно Президенту складають прерогативу глави держави.
Основні функції Президента як глави держави визначені в ст. 102 Конституції України. Так, Президент є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Як гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, Президент наділяється особливими повноваженнями. Він забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави; очолює Раду національної безпеки і оборони України; приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України тощо.
Здійснюючи функцію гаранта додержання Конституції України, Президент наділений правом законодавчої ініціативи, що дозволяє йому порушувати питання щодо реалізації конституційних положень, приведення чинного законодавства відповідно до Конституції України. Президент користується виключним правом вносити до Верховної Ради законопроект про внесення змін до розділів І, III, XIII Конституції України та призначати Всеукраїнський референдум для затвердження цих змін.
Забезпечуючи додержання Конституції України, Президент може накладати вето на закони, прийняті Верховною Радою, направляє до Конституційного Суду України звернення щодо встановлення конституційності законів та інших актів Верховної Ради, скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради Міністрів Автономної Республіки Крим.
Виступаючи гарантом прав і свобод людини та громадянина, Президент реалізує свою конституційну функцію шляхом здійснення свого права законодавчої ініціативи. Видає укази, які передбачають захист прав і свобод людини та громадянина, окремих категорій населення; приймає в разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану; оголошує в разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації тощо.
Повноваження Президента для зручності аналізу можна систематизувати за такими групами:
1. Представницькі повноваження – повноваження із представництва держави у внутрішньо- та зовнішньополітичних відносинах:
– представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;
– приймає рішення про визнання іноземних держав;
– призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях;
– приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;
– підписує закони України про ратифікацію міжнародних договорів України;
– забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;
– звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
– призначає представника Президента України в Автономній Республіці Крим.
2. Повноваження Президента по відношенню до Верховної Ради та в сфері законодавчої влади.
Президент та Верховна Рада здійснюють різні конституційні функції і компетенція Президента не конкурує з компетенцією парламенту. Конституція України, керуючись принципом розподілу влад, чітко розмежовує сфери їх повноважень. Одночасно Президент згідно з Конституцією є суб’єктом законодавчого процесу і здійснює повноваження по відношенню до Верховної Ради та в сфері законодавчої влади, а саме:
– користується правом законодавчої ініціативи у Верховній Раді;
– підписує та офіційно оприлюднює закони, прийняті Верховною Радою;
– накладає суспензивне (відкладальне) вето щодо прийнятих Верховною Радою законів з подальшим поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради;
– призначає Всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 Конституції, проголошує Всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
– призначає позачергові вибори до Верховної Ради України в строки, встановлені цією Конституцією;
– припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
3. Повноваження Президента у сфері виконавчої влади.
Не входячи безпосередньо до виконавчої гілки влади,
Президент, водночас, наділяється Конституцією України досить широкими повноваженнями по відношенню до Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади, які характеризують його «особливі зв’язки» з виконавчою владою, «верховне» положення Президента по відношенню до органів виконавчої влади. Так, Президент:
– призначає за згодою Верховної Ради України Прем’єр- міністра України; припиняє повноваження Прем’єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;
– приймає відставку Кабінету Міністрів України;
– призначає за поданням Прем’єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;
– утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем’єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
– за поданням Кабінету Міністрів призначає на посаду і звільняє з посади голів місцевих державних адміністрацій;
– скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради Міністрів Автономної Республіки Крим.
4. Повноваження Президента у сфері судової влади.
Згідно з принципом розподілу влад та незалежності судів
Президент не може втручатися в діяльність судових органів, проте він активно взаємодіє з цими органами, здійснюючи при цьому певні установчі функції. Це виявляється в його повноваженнях, пов’язаних з формуванням органів судової влади, зокрема Президент:
– призначає третину складу Конституційного Суду України;
– утворює суди у визначеному законом порядку;
– здійснює перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років.
Крім установчих повноважень, у сфері судової влади Президент виконує окремі квазісудові функції, тобто здійснює помилування.
5. Повноваження Президента у сфері національної безпеки, оборони та військової політики.
Основним суб’єктом забезпечення безпеки є держава, яка здійснює відповідні функції через діяльність органів державної влади. Як глава держави, Президент здійснює у цій сфері повноваження:
– є Верховним головнокомандувачем Збройних сил України;
– призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних сил України, інших військових формувань;
– здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;
– очолює Раду національної безпеки і оборони України, яка згідно зі ст. 107 Конституції України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України;
– вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних сил України в разі збройної агресії проти України;
– приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;
– приймає в разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації з подальшим затвердженням цих рішень Верховною Радою України.