На сучасному етапі розбудови України як демократичної, соціальної та правової держави дедалі більшого значення набувають проблеми прав і свобод людини, взаємовідносини особи й держави. Одним з основних прав людини відповідно до Загальної декларації прав людини є право на громадянство. Саме громадянство є підставою, що надає особі, яка має статус громадянина, можливість володіти повним комплексом прав та свобод і виконувати обов’язки, закріплені законодавством певної держави.
Громадянство є також виявом суверенітету держави, оскільки остання має право самостійно вирішувати питання, хто може бути її громадянином. Від того, як будуть урегульовані в державі питання громадянства, багато в чому залежать стабільність та безпека суспільства.
Основні етапи становлення інституту громадянства в Україні пов’язані з етапами державотворення. Громадянство слід розглядати як: а) складову частину основ конституційного ладу України; б) суттєву характеристику основ правового статусу особи; в) як суб’єктивне право особи на громадянство; г) як правовий інститут конституційного та міграційного права.
Це означає, по-перше, що громадянство є однією з головних ознак держави, по-друге, що від наявності громадянства залежить обсяг правосуб’єктності особи, оскільки негромадяни володіють меншим обсягом прав, свобод та обов’язків, і, по-третє, що кожна людина має право на громадянство, тобто на постійний правовий зв’язок із відповідною державою.
Інститут громадянства замінив інститут підданства. Термін «підданство» вживається лише в монархічних державах і зазвичай у тому самому значенні, що й термін «громадянство». Наявність в особи громадянства надає їй можливість користуватися всіма правами та свободами й нести всі обов’язки, передбачені законодавством певної держави, їх обсяг залежить від наявності чи відсутності в особи статусу громадянина країни.
Громадянство — визначальний чинник для характеристики правового статусу особи, найважливіший його елемент. По-перше, наявність громадянства означає, що за особою закріплено повний обсяг право та дієздатності, який визнається державою. Подруге, лише громадяни несуть у повному обсязі обов’язки (військова служба, як правило, не поширюється на іноземців). Потретє, громадяни перебувають у більш вигідних соціальноекономічних умовах. Держава віддає перевагу своїм громадянам у питаннях зайнятості, освіти, охорони здоров’я тощо. У практиці правового регулювання часто забороняли надавати іноземцям землі, нерухомість тощо. Почетверте, громадянство покладає додаткові обов’язки на державу щодо гарантування захисту своїх громадян не лише всередині країни, а й поза її межами.
Право на громадянство — невід’ємне право кожної людини, що визначено в Загальній декларації прав людини (ст. 15) й у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (ст. 24). Відповідно до цього Україна вживає заходів щодо зменшення на своїй території випадків безгромадянства. Виходячи зі значення інституту громадянства для кожної людини, суспільства та держави, питання регламентації відносин громадянства, згідно зі статтями 85 та 92 Конституції України, віднесено до виключної компетенції Верховної Ради України.
Згідно зі ст. 1 закону України «Про громадянство України» громадянство України — правовий зв’язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов’язках.
Громадянин України — особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності законом України «Про громадянство України» проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Відмітимо, що набуття громадянства України реєструється та вноситься в облікові документи. Реєстрація громадянства України — це внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи.
Стаття 1 закону України «Про громадянство України» формулює, що проживання на території України на законних підставах — проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Важливо, що безперервне проживання на території України — проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік — 180 днів. Не є порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомендацією відповідного медичного закладу або зміна особою місця проживання на території України.
Окремо слід викласти принципи законодавства про громадянство, які є підґрунтям для надання громадянства України. Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах:
1) єдиного громадянства;
2) запобігання виникненню випадків безгромадянства;
3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;
4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;
5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим із подружжя;
6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку й моменту набуття ними громадянства України;
7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.
Документами, що підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члену екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.