Прийнята 28 червня 1996 року Конституція України містить окремий спеціальний розділ ХІІІ – «Внесення змін до Конституції України». Зразу ж варто окремо зазначити, що цей розділ є достатньо опрацьований, тут широко використано багатий досвід сучасного зарубіжного конституціоналізму.
Законодавець, виписуючи цю частину Основного Закону держави, поділив всі норми Конституції України на три групи:
– перша група – це норми (конституційні положення, принципи), які не підлягають зміні взагалі;
– друга група – це норми, які змінюються в спеціальному ускладненому порядку;
– третя група – це норми, які змінюються у спеціальному порядку.
До першої групи належать такі положення чи зміни:
– якщо зміни передбачають обмеження прав і свобод людини та громадянина;
– якщо зміни передбачають скасування прав і свобод людини та громадянина;
– якщо зміни спрямовані на ліквідацію незалежності України;
– якщо зміни спрямовані на порушення територіальної цілісності України.
До другої групи належать положення розміщені в трьох розділах Основного Закону:
– розділ I «Загальні засади»;
– розділ III «Вибори. Референдум»;
– розділу XIII «Внесення змін до Конституції України».
До третьої групи – всі інші положення Конституції України.
Суб’єктами права внесення пропозицій щодо змін Конституції України є:
1) Президент України;
2) група народних депутатів України не менше третини від конституційного складу Верховної Ради України.
Декілька загальних правил, передбачених для внесення змін до Конституції України:
1) повторне подання законопроекту про внесення змін до розділів I, III і XIII Конституції з одного й того самого питання можливе лише до Верховної Ради України наступного скликання;
2) законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон, який не був прийнятий може бути поданий до Верховної Ради України не раніше, ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту;
3) Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті ж положення Конституції України;
4) законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції;
5) Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Порядок внесення змін до І, ІІІ, ХІІІ Конституції України:
1) внесення до парламенту пропозиції про зміну Конституції України (Президент України або не менше 150 народних депутатів);
2) прийняття такої пропозиції парламентом України за умови, що за це рішення проголошує не менше двох третин народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України;
3) затвердження цього рішення всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.
Порядок внесення змін до Конституції України (окрім розділів І, ІІІ, ХІІІ):
1) внесення до парламенту пропозиції про зміну Конституції України (Президент України або не менше 150 народних депутатів);
2) схвалення запропонованих змін більшістю конституційного складу Верховної Ради України;
3) на наступній сесії – схвалення не менше двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.