ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ТА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ –
1. Централізація – зосередженість функцій публічного адміністрування в центральних владних структурах, створення ієрархічної структури управління, в якій переважають вертикальні зв’язки і вищі рівні мають повноваження щодо прийняття рішень, а прийняті ними рішення є обов’язковими для органів нижчих рівнів адміністрування.
2. Децентралізація в системі публічного адміністрування:
1) процес, за допомогою якого повноваження, функції, обов’язки і ресурси передаються від центрального уряду до місцевих органів влади та/або іншим децентралізованим суб’єктам (ООН, 2006);
2) механізм ви-рішення критичних проблем (національної єдності, неділимості, захисту національних інтересів, забезпечення скоординованості, розподілення ресурсів, різноманітності, місцевих автономій);
3) передача політичних, фінансових, адміністративних і юридичних повноважень від центрального уряду до регіональних/субнаціональних і місцевих органів влади;
4) реорганізація державної влади таким чином, щоб створити систему спільної відповідальності між інститутами управління на центральному, регіональному і місцевому рівнях відповідно до принципу субсидіарності. Форми децентралізації: деконцентрація (від центральних урядових відомств до місцевих відділень/представництв тощо), делегація (напівавтономні організації), передача повноважень місцевим органам влади, покладання повноважень на неурядові організації.
© Драгомирецька Н.М.