Наука конституційного права України є тільки складовою загальної юридичної науки (правознавства), яка входить до системи суспільних наук.
Отже, під наукою конституційного права України розуміють сукупність ідей, поглядів та знань про основи конституційного ладу, основи правового положення особи і громадянина в державі, територіальний устрій держави, організацію діяльності та систему органів державної влади і місцевого самоврядування, а також історію та розвиток національних конституційно-правових доктрин.
Предметом науки конституційного права є вивчення:
– конституційно-правових норм;
– конституційно-правових інститутів;
– суспільних відносин, які регулюються конституційно-правовими нормами та інститутами;
– практики реалізації конституційно-правових норм та інститутів;
– теорій дослідників конституційного права;
– умов, які впливають на еволюцію теорій і поглядів дослідників конституційного права.
Внаслідок цього джерелами науки конституційного права України (її джерельною базою) виступають:
– праці вітчизняних та зарубіжних вчених-конституціоналістів;
– нормативно-правові акти, які містять конституційно – правові норми, насамперед Конституція України як Основний Закон держави, інші закони;
– практика реалізації конституційно-правових норм.
Як відомо кожна галузева юридична наука має і виконує свої функції. Серед найголовніших функцій конституційного права України варто назвати установчу та прогностичну функцію.
Сутність установчої функції полягає в тому, що наука конституційного права повинна обґрунтувати появу (становлення) того чи іншого явища.
Зміст (сутність) прогностичної функції полягає в тому, що ця наука повинна прогнозувати на декілька кроків вперед розвиток свого законодавства, передбачити по можливості наслідки введення тої чи іншої норми в життя і так далі.
Кожна галузева юридична наука має свою методологію. Під методологією юридичної науки (в нашому випадку – методологією науки конституційного права) розуміють сукупність правил, прийомів і принципів наукового пізнання, які допомагають в отриманні об’єктивних і достовірних знань у конституційному праві.
Найбільш поширені методи наукових досліджень у конституційному праві:
– системний метод;
– метод статистичний;
– метод конкретно-соціологічних досліджень;
– порівняльно-правовий метод;
– історико-правовий метод;
– формально-логічний метод та інші.