РОЗСЕЛЕННЯ МІСЬКОГО І СІЛЬ-СЬКОГО НАСЕЛЕННЯ. Розселення – це складний суспільно-просторовий процес, який характеризує історично сформовану та територіально організовану мережу поселень, між якими існують стійкі зв’язки (виробничі, соціальні, адміністративні та ін.). Основними складовими розселення виступають: територія, населення, довкілля, виробнича та соціальна інфраструктура населеного пункту. Сучасні закономірності розвитку і територіальної організації розселення мають такі принципи: самодостатність розселення (саморозвиток та самоуправління в умовах розширення засад місцевого самоврядування та децентралізації влади); збалансованість розселення (забезпечення пропорційності структури поселенської мережі); системність розселення (посилення міжпоселенських демографічних, економічних і соціальних зв’язків); соціальна орієнтація розселення (досягнення соціальних статусів поселень та поліпшення міського та сільського способів життя населення); різноманітність форм територіальної організації розселення (впровадження та відродження різних форм розселення, які максимально б відповідали до особливостей тих чи інших місцевостей); екологічна рівновага розселення (ужиття різноманітних заходів, спрямованих на вирішення гармонізації екологічної рівноваги між поселеннями та природним середовищем).
Умовно розселення прийнято розподіляти на міське й сільське. До міських належать ті поселення, які відповідають установленим чинним законодавством критеріям і мають офі-ційний статус міських.
Сільське розселення включає сукупність сільських населених пунктів території. До сільських поселень належать усі інші. Міське розселення – один із елементів комплексного соціально-економічного розвитку міських поселень. Основними формами територіальної організації міського розселення є міста та селища міського типу.
Сільське розселення – це форма територіальної організації життя населення на позаміській території у вигляді сукупності сіл, хуторів та поселень інших типів, призначених для постійного або тимчасового проживання. Воно відрізняється від міського тим, що забезпечує виконання переважно інших господарських функцій (сільськогосподарське виробництво, лісове й лісопромислове господарство, рекреаційне обслуговування, природоохоронні функції). Сільське розселення відзначається меншою людністю поселень, переважанням малоповерхової забудови і поширеністю односімейних житлових будинків. Основна частина сільського розселення складається із поселень, що безпосередньо пов’язані з сільськогосподарським виробництвом. Крім того, існують сільські поселення несільськогосподарського типу – промислові, лісопромислові, лісоохоронні, транспортні, рекреаційні, а також змішані агропромислові.
© Орлатий М.К.