Засновник національної класичної школи Ф. Шопен був неперевершеним творцем мелодій. Композиторська техніка митця багато в чому відступає від прийнятих в його епоху правил і прийомів. Творча спадщина Ф. Шопена — півсотні мазурок, три фортепіанні сонати, декілька балад, однак особливої популярності набули його вальси.
Ф. Шопен відомий і як талановитий піаніст — виконавець своїх творів. Його романтична музика сповнена надзвичайної щирості почуттів. Справжні шедеври митець створив у жанрі фортепіанної музики, будучи неперевершеним творцем нових мелодій, манер виконання, які суттєво відрізнялися від прийнятої на той час виконавської техніки. Вальси, мазурки, балади, полонези принесли Ф. Шопену світову славу. У цих творах відчутні слов’янські танцювальні ритми, зокрема, гармонія народної польської музики. Урочисті, церемоніальні полонези у Ф. Шопена перетворилися на живі мелодії, що спонукають до руху. Вальси митця “ це поетичні нариси життєвого змісту, безцінні «перлини» шопенівського генія. Ще одне новаторство композитора — неперевершена поліфонія його музики: виразна мелодія нового типу поєднувала в собі вокальні та інструментальні, пісенні й танцювальні динамічні елементи.
Музика Ф. Шопена безпосередня, щира, народна за своєю суттю, стала символом душевної краси людини.