При вирішенні питання про порушення кримінальної справи за фактом сутенерства чи втягнення особи до зайняття проституцією слідчий повинен зібрати документальне підтвердження такого:

1) наявності не менш як двох фактів сутенерства (тобто того, що певна особа своїми діями забезпечила надання повією сексуальних послуг клієнтові);

2) наявність самого факту та виду сексуальних послуг, які були надані за плату (найперше це стосується питання виявлення та вилучення використаного презервативу та грошей);

3) підтвердження того, що сексуальні послуги надавалися не на основі особистої симпатії чи приязні;

4) наявності факту та способу втягнення особи у зайняття проституцією з боку іншої особи;

5) підтвердження того, що особа, щодо якої учинялися злочинні дії, була неповнолітньою чи малолітньою (для ч. 3 і 4);

6) підтвердження спричинення постраждалій особі тяжких наслідків (для ч. 4).

Під час розслідування злочинів, пов’язаних із сутенерством або втягненням особи до зайняття проституцією, необхідно з’ясувати:

1) час і місце вчинення злочину;

2) особу злочинця, мотиви вчинення злочину;

3) наявність співучасників та функції, які вони виконували;

4) період, впродовж якого учинявся злочин;

5) спосіб вчинення злочину;

6) особа потерпілого та спричинена їй шкода;

7) обставини, що сприяли вчиненню злочину.

На початковому етапі розслідування цих видів злочинів зазвичай проводяться такі невідкладні слідчі дії: огляд місця події, допити потерпілої особи та свідків, допит підозрюваної особи, пред’явлення особи для впізнання, проведення обшуку за місцем проживання та роботи підозрюваної особи, вилучення та огляд мобільних телефонів, призначення експертиз. Розглянемо детальніше особливості тактики їх проведення.

При розслідуванні цього виду злочинів місцем події, яке необхідно оглянути, може бути:

1) транспортний засіб, на якому повію привезли до клієнта;

2) місце, де надавалися сексуальні послуги;

3) місце, де збиралися повії, де перебував оператор (так званий «офіс сутенера»).

Оглядаючи місце події, яким є транспортний засіб, на якому повію привезли до клієнта, слідчий звертає увагу на пошук та вилучення відповідних речових доказів у салоні автомобіля та в осіб, які в ньому знаходяться. При такому огляді зазвичай виявляються та вилучаються гроші, упаковки презервативів, засоби зв’язку (мобільні телефони), записники, блокноти, візитки тощо.

Під час огляду місця події, яким є приміщення, де надавалися сексуальні послуги, основна увага слідчого спрямовується на пошук та вилучення використаних презервативів із залишками сперми. Для цього уважно оглядаються місця під ліжком (диваном тощо), за предметами меблів (ліжком, шафами, сервантами тощо), ванні кімнати, смітники, що знаходяться в кімнатах. Також оглядаються місця, де особи могли залишили сліди, які можна використати для подальшої ідентифікації особи (відбитки пальців рук, губ тощо).

В ході проведення огляду в «офісі сутенера» основну увагу слідчий приділяє пошуку та вилученню грошей, засобів зв’язку (мобільних телефонів), упаковок презервативів, записників і блокнотів з інформацією про повій, клієнтів, «чорновою» бухгалтерією, альбомів з фотознімками повій, візиток тощо. Також звертається увага на виявлення та вилучення традиційних криміналістичних слідів - відбитків пальців рук, недопалків тощо.

В подальшому виявлену під час таких оглядів інформацію можна успішно використати для висунення слідчих версій, складання плану розслідування, прийняття рішення про проведення інших слідчих дій тощо.

Допит також є невідкладною слідчою дією під час розслідування сутенерства або втягнення особи в зайняття проституцією. Серед осіб, які допитуються в цьому випадку, можна виокремити такі групи:

1) особа, яка заявляє, що її втягують у зайняття проституцією;

2) особа, якій надавали сексуальні послуги;

3) особа, яка надавала сексуальні послуги;

4) особа, яка працювала оператором в «офісі сутенера»;

5) особа, яка перевозила повію до клієнта;

6) сутенер.

Під час допиту особи, яка заявляє, що її втягують у зайняття проституцією, слід з’ясувати такі основні питання:

1) хто саме, як і впродовж якого часу втягує її в зайняття проституцією;

2) особа, яка втягувала у зайняття проституцією, була одна чи їх була група, як саме заявниця з нею познайомилась;

3) надавала вона чи ні у зв’язку з цим сексуальні послуги за винагороду, за яку суму, упродовж якого періоду часу;

4) чи висловлювала особа своє небажання займатися проституцією, кому вона його висловлювала і в якій формі це виражалося;

5) чи не застосовувалося до заявниці у зв’язку з цим насильство, яке саме і ким;

6) хто може підтвердити, що особу втягували до зайняття проституцією.

Постановка питань під час допиту такої особи може мати відмінності з врахуванням того, чи надавала вона вже сексуальні послуги в результаті такого втягнення, чи не надавала. У випадку, коли вона надавала такі сексуальні послуги, варто детально зупинитися на з’ясуванні кожного такого факту.

Під час допиту особи, якій надавалися сексуальні послуги, слід з’ясувати такі основі питання:

1) яким чином вона дізналася про те, що певна особа надає сексуальні послуги (через оголошення в газеті чи Інтернеті, сказали друзі, порадив таксист, познайомився з повією особисто тощо);

2) яким чином вона домовлялися про надання сексуальних послуг (по телефону, під час особистої розмови тощо);

3) якщо розмова була по телефону, то слід з’ясувати на який номер телефонувала особа, з ким розмовляла, який був зміст розмови;

4) яка вартість сексуальних послуг, кому саме передавалися гроші за їх надання (варто детально з’ясувати у особи, які купюри передавалися, їх номінал, номер, серія);

5) де саме надавалися сексуальні послуги, як особа зустрілася з повією в цьому місці, хто повію туди привіз;

6) чи були надані сексуальні послуги, в який період часу це відбувалося;

7) чи користувалася особа послугами повій раніше, скільки разів (у цьому разі слід детально з’ясувати обставини попередніх випадків надання сексуальних послуг).

Під час допиту особи, яка надавала сексуальні послуги, слід з’ясувати такі основні питання:

1) як довго вона працює повією, що стало причиною вибору такого виду занять;

2) чи є у неї сутенер, хто він, як саме вона з ним познайомилася;

3) чи працюють разом з нею інші повії, скільки осіб (слід з’ясувати анкетні дані інших повій);

4) яким чином і хто саме забезпечував діяльність, пов’язану із наданням сексуальних послуг (хто займався подаванням оголошень, розробкою візиток, рекламою; хто приймав замовлення; де вони збиралися; хто відвозив до місця надання сексуальних послуг; кому належить це місце тощо);

5) як саме налагоджений зв’язок із сутенером, водієм, оператором тощо;

6) яка вартість сексуальних послуг, хто отримував ці гроші від клієнта, скільки з цих грошей отримувала сама повія.

Під час допиту особи, яка приймала по телефону замовлення про надання сексуальних послуг, необхідно з’ясувати такі основні питання:

1) з якого часу вона працює у цьому місці та виконує функцію оператора, що конкретно входить у її обов’язки;

2) як вона потрапила на таку роботу, чи усвідомлювала її зміст;

3) хто є її керівником, яку вона отримувала оплату за свою роботу;

4) який номер телефону вона обслуговує, кому передає отримане замовлення, як саме налагоджений зв’язок із сутенером, клієнтами тощо;

5) хто ще працює разом з нею та які функції виконує;

6) які особливості її роботи (режим роботи; скільки дзвінків за зміну вона приймала; яка вартість сексуальних послуг тощо).

Під час допиту особи, яка перевозила повію до клієнта, слід мати на увазі, що не завжди водій (таксист) входить до складу злочинної групи, яка займається сутенерством. У випадку, коли достовірно відомо, що водій причетний до вчинення злочину, у нього слід з’ясувати:

1) з якого часу він виконує функцію перевізника повій, як саме він почав тут працювати;

2) хто входить до складу злочинної групи: хто є організатором і сутенером, хто ще з водіїв працює разом із ним, скільки працює повій (слід з’ясовувати анкетні дані осіб, про яких водій говорить);

3) як саме він отримував повідомлення про те, що повію необхідно відвести до клієнта, хто цю інформацію повідомляв;

4) чи входило в його обов’язки брати гроші за сексуальні послуги від клієнтів, яка це сума, кому він ці гроші передавав, яку частину з цих грошей отримував він.

Також детально з’ясовуються обставини саме тієї події, за фактом вчинення якої була порушена кримінальна справа:

- коли саме отримав повідомлення про необхідність відвезти повію, від кого, з якого номера;

- звідки він забирав повію, чи була вона одна;

- куди саме привіз повію, хто її зустрів та забрав;

- хто саме розраховувався за повію, кому і яку саме суму за це дали, тощо.

У ситуації, коли водій не причетний до вчинення злочину, пов’язаного з сутенерством, у нього слід з’ясувати: хто замовив таксі, за яких обставин це відбулося, куди просили відвезти, скільки це коштувало, хто розраховувався за послуги перевезення, про що розмовляли дорогою тощо.

У будь-якому разі слідчий повинен бути готовий до ситуації, коли під час допиту частина вищевказаних осіб (зазвичай повія, оператор або водій) заперечуватиме свою причетність до вчинення злочину, пов’язаного з сутенерством, та відмовиться давати покази, посилаючись на положення ст. 63 Конституції України. В цьому разі слідчому варто ретельно підготуватися до проведення допиту, правильно його спланувати, окреслити коло питань, які необхідно з’ясувати, передбачити тактичні прийоми, що спонукатимуть особу дати покази. У зв’язку з цим рекомендується проводити два допити (першопочатко- вий та додатковий). На першому допиті варто з’ясувати питання загального характеру:

- чим особа займається, де вона працює;

- чи користується мобільним телефоном, з яким номером;

- як вона опинилася і чим займалася у місці затримання;

- джерело походження виявлених у неї грошей;

- чи знає вона осіб, затриманих разом з нею.

Необхідно зафіксувати її покази, висунуте алібі та перевірити інформацію і обставини, на які затримана особа посилається і якими пояснює свою непричетність до злочину. Другий (додатковий) допит уже варто проводити з пред’явленням викривальних особу доказів, ознайомленням з показами інших осіб щодо обставин злочину тощо.

Доволі складним є допит сутенера. Зазвичай він заперечує свою причетність до вчинення злочину. В такому разі слідчому варто вчинити так, як було описано вище. Коли ж сутенер бажає давати показання і не заперечує своєї вини, допит варто планувати таким чином, щоб спочатку з’ясувати питання, що стосуються факту, який є предметом розслідування, а потім перейти до інших фактів його злочинної діяльності. Під час такого допиту слід з’ясувати такі питання:

1) коли він розпочав займатися сутенерством;

2) злочин учиняв сам чи до цього причетні інші особи, якщо так, то які вони виконували функції (хто підшукував повій, хто розміщував оголошення в ЗМІ чи Інтернеті, хто приймав замовлення від клієнтів, хто відвозив повій до клієнта, хто забезпечував охорону тощо);

3) скільки фактів звідництва ним було вчинено;

4) яка вартість сексуальних послуг, як проводилась оплата, як розподілявся прибуток;

5) як підтримувався зв’язок із іншими членами злочинної групи;

6) чи створювалося якесь прикриття для злочинної діяльності;

7) чи є співучасники серед посадових осіб правоохоронних органів або органів державної влади тощо.

Особливо у тих випадках, коли сутенер заявляє, що не знайомий з повіями та не причетний до сутенерства, доцільно проводити таку слідчу дію, як пред’явлення для впізнання. В цьому разі особою, яку пред’являтимуть для впізнання, буде сутенер, а особами, які будуть впізнавати, насамперед можуть бути: 1) особа, яка заявляє, що її втягують до зайняття проституцією; 2) повії, які працювали під «керівництвом» сутенера; 3) клієнти. Саме ж пред’явлення для впізнання проводиться за загальними правилами пред’явлення для впізнання живої особи. Також трапляються випадки, коли клієнтові пред’являють для впізнання водія, що привіз повію чи якій він передавав гроші.

Для закріплення доказової інформації та пошуку нової доцільно проводити таку слідчу дію, як обшук. Він може проводитись у таких місцях: 1) за місцем роботи та проживання сутенера; 2) за місцем проживання повій; 3) за місцем проживання чи роботи інших осіб, які причетні до сутенерства або втягнення особи до зайняття проституцією (наприклад, водія, оператора). В окремих випадках для отримання максимального ефекту варто спланувати одночасне проведення обшуків у членів злочинної групи.

Під час проведення обшуку за такими видами злочинів найперше звертають увагу на пошук таких об’єктів: грошових коштів, здобутих злочинним шляхом; предметів для надання сексуальних послуг; записників та блокнотів з інформацією про клієнтів, номерами їх телефонів; газет чи журналів з оголошеннями, візиток тощо.

Під час затримання осіб, причетних до сутенерства чи втягнення особи до зайняття проституцією, обов’язково проводиться вилучення мобільних телефонів, які є при них. У подальшому такі телефони оглядаються з метою з’ясування таких основних питань: який номер цього мобільного телефону; які номери телефонів містяться в його записній книзі; які останні контакти зафіксовані на цьому телефоні. Така інформація надасть можливість встановити схему контактів між учасниками злочинної групи (сутенер - оператор - водій таксі - повія), а також точно встановити час вчинення злочину.

В обов’язковому порядку слід отримати відомості від оператора мобільного зв’язку, де у роздруківці будуть вказані вхідні та вихідні дзвінки на відповідний номер телефону. Цю інформацію можна використати для доведення причетності особи до вчинення злочину, звести у єдину схему такі складові злочину: оголошення з номером телефону - телефонний дзвінок клієнта по цьому телефону - телефонний дзвінок з офісу водієві таксі (чи повії) - телефонний дзвінок з офісу клієнтові.

Якщо буде встановлення факт подачі завуальованого оголошення про надання сексуальних послуг у ЗМІ, то, за можливості, варто звернутися до редакції цих ЗМІ та вилучити інформацію про те, хто саме подавав це оголошення, допитати осіб, які це повідомлення приймали (оформляли). Схожих заходів слід вжити при подачі оголошення через мережу Інтернет. За наявності інформації про виготовлення в конкретному місці візиток - слідчому варто допитати особу, яка ці візитки виготовляла.

Під час розслідування злочинів, пов’язаних із сутенерством або втягненням особи до зайняття проституцією, зазвичай призначається проведення судово-медичної, почеркознавчої, дактилоскопічної експертиз. Судово-медична експертиза призначається у випадках необхідності дослідити виявлені під час огляду використані презервативи із залишками сперми, а також встановити тяжкість спричинених особі тілесних ушкоджень або наявність статевих зносин. Почеркознавчу експертизу призна- чають для з’ясування виконавця текстів у разі виявлення та вилучення «чорнової» бухгалтерії, записів у блокнотах або записниках про клієнтів тощо. Результати дактилоскопічної експертизи бувають ефективними при доведенні факту перебування особи у конкретному місці тощо.

На подальшому етапі розслідування цього виду злочинів слідчий зазвичай проводить допити свідків, очні ставки, допит обвинуваченого, призначає необхідні для встановлення обставин події злочину експертизи.

Як свідки в такому разі допитуються особи, які можуть повідомити інформацію про злочинну діяльність, але про них слідству стало відомо після проведення невідкладних слідчих дій. З метою збору інформації, що характеризує особу злочинця, варто допитати його близьких рідних, друзів. Очні ставки проводяться в тому випадку, коли між показами різних учасників кримінального процесу є суттєві розбіжності. Може виникнути необхідність у проведенні судово- психологічної чи судово-психіатричної експертиз.

Використана та рекомендована література

  1. Кримінальний кодекс України: науково-практичний коментар / [Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.]; за заг. ред. В.В. Сташиса та В.Я. Тація. - К.: Ін Юре, 2003. - 1196 с.
  2. Дулов А.В. Тактика следственных действий / А.В. Дулов, П.Д. Нестеренко. - Мн.: Выш. школа, 1971. - 272 с.
  3. Шульга В. Типові способи вчинення злочинів, пов’язаних із сутенерством або втягненням до зайняття проституцією / В. Шульга // Підприємство, господарство і право. - 2007. - № 7. - С. 157-160.
  4. Шульга В.В. Тактика огляду місця події при розслідуванні злочинів, пов’язаних із сутенерством або втягненням особи у зайняття проституцією / В.В. Шульга // Вісник ЛугДУВС. - СВ. № 2 (ч. 3). - С. 63-66.
  5. Ієрусалімов І.О. Використання спеціальних знань при розслідуванні сутенерства або втягнення особи в заняття проституцією / І.О. Ієрусалімов, В.В. Шульга // Науковий вісник КНУВС. - 2007. - № 3. - С. 191-198.
  6. Кирюха Д.Є. Особливості порушення кримінальної справи при виявленні створення або утримання місць розпусти і звідництва / Д.Є. Кирюха // Науковий вісник КНУВС. - 2009. - № 5. - С. 130-135.
  7. Кирюха Д.Є. Типова слідові картина злочинів, пов’язаних із створенням або утриманням місць розпусти та звідництвом / Д.Є. Кирюха // Науковий вісник КНУВС. - 2009. - № 6. - С. 255-259.