загрузка...

Захист у господарській справі

Про способи одержання інформації

Інформація, яка може бути використана у суді в якості доказу, становить певну цінність, а тому людина, що має таку інформацію, перш ніж поділитись нею, може забажати винагороди. Адвокат, вступаючи у контакти з людьми, може одержати колосальну кількість інформації, обговорюючи ті чи інші аспекти справи у невимушеній, діловій обстановці (у ресторані, кафе, на концерті). Такі «розмови» можуть бути записані на диктофон і пізніше проаналізовані на предмет можливості їх використання в якості доказів або одержання доказів.

Практика в США показує, що адвокати нерідко виплачують за рахунок клієнта певну винагороду за згоду виступити в процесі в якості свідка, оплачують йому дорогу та проживання тощо. Така практика судам США відома і не заохочується. Безумовно, що в Україні наявність у суду відомостей про винагороду, яку сплатив адвокат свідкові, могло б підірвати довіру до такого свідка. Такі дії адвоката могли б також одержати негативну оцінку з боку кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. У випадку введення у господарський процес такого виду доказів, як показання свідків, ця проблема стане актуальною і для господарського процесу. Хай там як, проте на практиці винагорода, хоча й у незначних масштабах, але застосовується.

У роботі юридичних фірм, адвокатських бюро тощо цінною є й інформація, яка використовується не тільки в якості доказів. Тому співробітники таких фірм постійно перебувають у пошуку нових знайомств, зв’язків тощо. Наявність такої інформації дає переваги в конкурентній боротьбі.

Наприклад, використовуючи родинні зв’язки одного з працівників юридичної фірми та винагороду, адвокати фірми, які спеціалізувались на реєстрації товариств «під ключ», одержали можливість просувати свої документи про реєстрацію поза чергою. Навіть після звільнення цього працівника юридична фірма продовжувала підтримувати з ним зв’язок і використовувати його зв’язки для просування своїх документів.

В іншому випадку використовувалися зв’язки для прискореного одержання інформації даних статистики або для доступу через знайомих нотаріусів до банку встановлених заборон на рухомі та нерухомі права. Гарні стосунки з апаратом суду можуть дати значний обсяг інформації про того чи іншого суддю, про його слабкі та сильні сторони, родинні зв’язки тощо. Могутні юридичні фірми повного мірою користуються цими можливостями для одержання переваг перед окремими адвокатами.

В одній із справ про банкрутство і ліквідацію підприємства адвокатське бюро наштовхнулося на сильний спротив з боку районного суду за місцем знаходження банкрута. Підприємство перебувало в стадії ліквідації. Його активи становили понад 100 млн грн., що дозволяло погасити основну частину боргів перед кредиторами. Зокрема, за рахунок продажу акцій третіх підприємств, володільцем яких був банкрут. Процедура банкрутства, порушена господарським судом, тривала вже третій рік. І в розпал реалізації майна до арбітражного керуючого поступила ухвала районного суду про заборону на реалізацію майна на суму понад 100 млн грн. для забезпечення позову на суму 560 грн.

Нескладне адвокатське розслідування показало, що правову допомогу заінтересованій стороні надає син керівника апеляційного суду. Ознайомлення з позовною заявою показало, що вона містить вимогу про виділення паю з підприємства-банкрута. Заява була написана формально, оскільки основною метою було накладення заборони на реалізацію майна підприємства-банкрута та затягування ліквідаційних процедур. Аналіз позовної заяви показав, що вона не відповідає встановленим вимогам до цього документа: відсутня ціна позову, вимоги щодо вартості паю викладені у неіснуючій валюті (карбованцях), суд, всупереч вимогам ст. 127 ЦПК не надіслав копію про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Адвокат, який був залучений до участі у справі арбітражним керуючим, оскаржив до апеляційного суду ухвалу про забезпечення позову, вказавши на явну неспівмірність такого забезпечення, а також звернувся до апеляційного суду з проханням не включати до складу суду, який вирішує справу в апеляційному порядку, суддю, який є батьком юриста, що надавав правову допомогу другій стороні. Був заявлений і відвід всьому складу суду з мотивів, що ці судді перебувають в адміністративній залежності від керівника суду. Ці дії з боку адвоката є не зовсім коректними, але адвокат вважав за необхідне довести до відома суддів, що він знає про родинні зв’язки представника протилежної сторони з керівництвом суду1. Водночас зрозуміло, що в цій ситуації такий відвід не буде задоволений. Крім того, суддя, який є керівником суду, не потребує включення до складу колегії суддів, щоб вплинути на результат розгляду справи. Тим не менше судді апеляційного суду проявили об’єктивність і скасували незаконні ухвали суду першої інстанції, не бажаючи бути фігурантами в «обтяженій» можливими скаргами справі.

Використавши інформацію, одержану через працівника банку, про надходження на один із рахунків боржника значної суми, юридична фірма негайно підготувала позов і заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на конкретний рахунок відповідача. Довести, що мав місце несанкціонований витік інформації, майже неможливо, і ніхто, звичайно, не понесе покарання. А стягнення боргу буде забезпечено.

Цінною є й інформація про методику підготовки заяв, позовних заяв інших документів, зразки таких заяв, інформація про допущені адвокатами помилки при веденні справ тощо. Так, відомі адвокати Резніков і Власенко на одному із семінарів розкрили метод підготовки до складної справи шляхом залучення іншого адвоката (у даному випадку це був теж відомий адвокат Олег Макаров), який мав представляти протилежну сторону в моделюванні майбутнього процесу. Так би мовити «адвокат диявола». Таке моделювання не є якимось особливим секретом, але чи багато є адвокатів, які використовують цей метод для підготовки складних справ?